Шлюбний контракт,
чи Домовимось полюбовно?..
Українці почали частіше укладати шлюбні контракти. Проте для мешканців Прикарпаття, як з’ясувалося, це – ще одна чергова перепона на шляху до щасливого сімейного життя. Тут сімейне щастя воліють будувати на любові та довірі одне до одного. «ЗК» вирішив з’ясувати, чому ж такі непопулярні шлюбні контракти серед наших краян.
За даними Мін’юсту, в Україні лише тисяча пар щороку укладає шлюбний договір. Звичайно, пальму першості посідають столиця та області із великими містами-мільйонниками. Очевидно, світовий та європейський прогрес туди швидше дістаються. А от на Західній Україні все традиційно вирішується мирним способом. Принаймні, якщо ще до можливого весілля пара не може дійти згоди, то про яке спільне життя може йти мова? Розійшлися – та й годі, нема чого ділити ще не зароблене.
Холодний розрахунок
В Україні ще у післяреволюційні часи було заведено свого роду шлюбний контракт, але тоді він виглядав трохи інакше. Батьки наперед домовлялися про одруження своїх дітей і визначали, скільки землі, худоби та іншого майна приписують як придане для своєї кровинки. Відповідно і шлюби такі вважалися шлюбом із розрахунку.
Суто із моральної точки зору таке рішення про укладення шлюбного договору ще до початку спільного життя подружжя насторожує: це моє, це твоє, а цього не займай. Хоча певна частина суспільства таке явище сприймає як холодний математичний розрахунок і навіть подеколи вимогу часу, бо кожен намагається захистити своє майно. Очевидно, такі контракти укладають тільки ті, хто має за що переживати, кому у випадку розлучення буде з чим розставатися, окрім колись коханої дружини чи чоловіка.
Напевно, єдиним позитивом шлюбного контракту можна назвати той факт, що таким чином легше дійти компромісу у спірних питаннях, коли помирає любов і настає час ділити майно.
У відділі нотаріату Івано-Франківського обласного управління юстиції нам повідомили, що таких контрактів на території Прикарпаття щороку укладається не дуже багато. Хоча й спостерігається стабільна тенденція. У 2011 році на території області нотаріуси завірили 13 шлюбних контрактів, у 2012 – вже 14. На разі не можуть сказати, наскільки серйозно підійшли до цього питання прикарпатці цьогоріч. «У нас шлюбні договори не дуже поширені. Як правило, їх підтверджують приватні нотаріуси», – повідомили у відділі нотаріату. Для того, аби переконатися, чи насправді це так, телефонуємо у Першу державну Івано-Франківську нотаріальну контору. Там нас також запевнили, що державні нотаріуси на такі питання не мають часу, вони більше займаються питаннями земельно-майнових відносин тощо. «Навіть не пригадуємо, щоби до нас хтось приходив із таким проханням, то більше справа приватних нотаріусів», – чемно скерували нас державні службовці до своїх колег-«приватників».
Коли розлучаються двоє…
Нотаріуси переконують, що навіть для охочих укласти шлюбний контракт немає визначених рамок. Кожен на свій розсуд і в довільній формі вписує те, що вважає за потрібне. Готових бланків для шлюбних контрактів не існує, але типові варіанти в Інтернеті можна знайти без перешкод.
Як відомо, від небажаного поділу спільно нажитого майна у випадку розлучення найбільше потерпають багаті та знамениті. Нещодавно нам стало відомо про чергове розлучення заслуженого артиста України Ярослава Борути. Тому ми й звернулися до нього із питанням про шлюбні контракти. На що той коротко відповів: «Шлюбного контракту я не укладав. Але ділити нема що, бо все було придбане ще до шлюбу. Тому раджу усім так робити!!!»
Нам вдалося відшукати приватних нотаріусів, котрі підтвердили, що насправді до них звертаються наші краяни із проханням нотаріально посвідчити шлюбний контракт. Щоправда, нотаріуси переконують, що говорити про масовість такого явища не варто.
«До таких кроків вдаються лише одиниці. Можу вам сказати, що в нас більшу перевагу все-таки має ментальність. Ми ще не готові нав’язувати самі собі європейську традицію», – каже приватний нотаріус Ігор Фріс. За його словами, одні помилково вважають, що після укладення такого контракту вони зможуть врятувати майно, інші вважають, що шлюбним контрактом можна передбачити подальше утримання одного із подружжя після розірвання шлюбу.
«Такі версії мають право на життя, але це не є масове явище. Так, люди розпитують про шлюбний контракт як явище суспільного життя, консультуються з цього приводу. Але за рік може звернутися лише одна пара із проханням підписати укладення шлюбного договору, – продовжує нотаріус. – Якось я запитав у своїх студентів, чи готові вони укласти шлюбний контракт. Позитивну відповідь дали тільки двоє із шістдесяти. Це свідчить, що відсоток тих, хто бажає таким чином «узаконити» свої сімейні стосунки, дуже мізерний». Нотаріус переконує, що здоровий глузд і галицька ментальність стоять на перешкоді нашим краянам, а тому тільки в окремих випадках ті поспішають укладати шлюбні контракти. Ігор Павлович каже, що, як правило, це роблять ті, хто одружується із іноземцями.
Про юридично завірені стосунки більшість воліє відмовчуватися, бо кажуть, що це неправильно, коли твої почуття все життя будуть залежати від якогось єдиного папірця. Це свого роду страхування, щоби не виникало майнових ризиків під час можливого розлучення. Бо питання поділу спільно нажитого майна, як правило, заходить у глухий кут.
Володимир БОДАК
Для довідки
Інститут шлюбного контракту з’явився в Україні у 1992 році з внесенням доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю. Поняття, зміст, правила укладання та розірвання шлюбного договору були визначені главою 10 Сімейного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2004 року.
Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу тощо.
|
