Нами управляють люди другого або посереднього рівня здібностей
«Кілька днів тому до мене в резиденцію навідалось двоє гостей: пан Мирослав Давидів та Микола Ладовський, які передали дуже цікаву книжку під заголовком «Українська національна ідея та концепція особистісного буття», авторства непересічного письменника і глибокого знавця справи Володимира Сабадухи. Вона дуже зацікавила мене, хоч я багато різних книжок перечитав у своєму житті. Однак такої логічної, джерельної і змістовної праці на тему «концепції основи новітньої української ідеї не стрічав», – так розпочав свою розповідь єпископ-емерит Івано-Франківської єпархії УГКЦ Софрон Мудрий, характеризуючи працю автора.
11 листопада в приміщенні Народного дому ВУТ "Просвіта" відбулася презентація книги кандидата філософських наук з Луганська Володимира Сабадухи «Українська національна ідея та концепція особистісного буття” (ініціатором виступала ГО «Український шлях»). Презентація книги перетворилась на жваву дискусію науковців з Луганська, Львова, Тернополя, Прикарпаття, представників духовенства, громадських організацій.
«Ця книга – це не легкий роман чи повість, вона вимагає іти в глибину душі і розуму людини, почуттів та доброї волі старшого й молодого покоління українців, – зауважує Софрон Мудрий. – Спонукає усвідомити людей, чиї ми є, на якій землі живемо, які права маємо.
Осмислюючи наші трагедії, протиріччя і наші здобутки, Сабадуха намагався знайти отой фундаментальний принцип, який треба покласти в основу буття нації й держави для того, щоб можна було виправити й далі розвиватися. Для цього авторові взагалі довелося переосмислити погляди на людину. Ми живемо в межах парадигми: кожна людина особистість.
Автор сформулював чотири рівні розвитку людини. Перший рівень – це залежна людина, спонукається своїми потребами. Здебільшого управляють люди другого або посереднього рівня здібностей. Головною рисою таких людей, на думку автора, є необмежений потяг до влади, грошей, а також безвідповідальність. Третій рівень розвитку людини – це дійсно особистість, яка спонукається інтересами суспільства, держави. Люди четвертого рівня – це генії. Виникло питання: а якщо цей концепт поставити в основу української ідеї? Вже тоді, на початку державності, було зрозуміло: на жаль, пріоритет в нашому суспільстві належить не особистості, а посередній людині. Тоді довелося переглянути, проаналізувати історію української філософії від І. Вишенського й до поетів-шістдесятників (їх твори тоді не були опубліковані, але, незважаючи ні на що, вони органічно відчували, що пріоритет в українському суспільстві має належати особистості. Вони були конкретними носіями української ідеї й були небезпечними для влади. Ця ідея проглядається в творчоті Сковороди, Куліша, Шевченка, Франка, Липинського, Донцова.
Як же реалізовувати укрраїнську ідею? Українська ідея проходить через наші душі. Якщо ми зможемо прийняти концепцію особистості – станемо носіями цієї ідеї, будемо її пропагувати образом життя і втілювати.
Глибина досліджень Володимира Сабадухи дає всі підстави вважати, що Україна дала не тільки нації, а й людству напрацювання світового рівня. Майбутнє України і людства залежить від того, чи зможе народ як джерело влади обирати особистостей, а не людей посереднього рівня здібностей.
Роман ТИХИЙ
|
