Школа вчителем стоїть
П’ятірка найуспішніших педагогів міста

Постать учителя завжди була в пошані. До нього йшли за порадою, намагалися наслідувати, перейняти досвід, знання. І хоча сьогодні заробітна плата українського вчителя в декілька разів є нижчою від аналогічних доходів європейських колег і одна із найнижчих у світі, попит на професію вчителя не вщухає. Є у цій сфері діяльності і свої фанатики, котрі виховали і дали дорогу в життя не одному поколінню.
Ми вирішили напередодні професійного свята визначити п’ятірку тих учителів, здобутки яких помітні далеко поза межами міста. В основу рейтингу ми брали показники за результатами учнівських предметних олімпіад минулого навчального року.
Щоб навчання стало цікавим, воно повинно відображати довколишній світ, відтворювати власні почуття дитини, відповідати її природньому розвитку. Тоді ці ніжні, чутливі, емоційні, але такі вразливі діти не будуть боятися школи і успішно розвиватимуть свої таланти. Робота вчителів досить складна. Як садівник доглядає молоді саджанці, так і вони допомагають своїм учням тягнутися до світла знань, бо вірять, що вони виростуть мудрими і творчими, здатними утверджувати і примножувати добро. Виховання дитини-школяра – робота відповідальна. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.
Як експеримент, нам вдалося з’ясувати, що ж насправді думають учні шкіл про учителів. Старшокласники склали свої критерії, за якими вони готові визначати рейтинг педагогів. Отже, старшокласники воліють бачити перед собою вчителя із людськими якостями, неупередженого. Тоді у них може виникнути взаєморозуміння. Особливо школярі прагнуть, щоби їх навчали неупереджені педагоги.
Лише на друге місце вони ставлять розум і цікавість учителя. Сьогоднішнім старшокласникам вже недостатньо інформації, котру вони можуть самотужки почерпнути із підручників. Крім того, підростаюче покоління звертає увагу на вихованість і тактовність вчителя, а також строгість у межах розумного. І звичайно, вчитель для учнів завжди має бути прикладом, ба навіть еталоном, тому вони готові оцінювати зовнішність свого наставника з точки зору позитивності та охайності.
На рівні міського управління освіти не готові конкретно називати тих вчителів, котрі стовідсотково вважаються кращими предметниками, бо тут є чимало достойних людей, котрі працюють майже на одному рівні. Звичайно, можна було б орієнтуватися на конкурс «Вчитель року». Але з об’єктивних причин ми вирішили його не брати до уваги, оскільки у конкурсі беруть участь тільки одиниці педагогів.
Визначитися із п’ятіркою наших переможців було вкрай важко, адже чимало педагогів йдуть нога в ногу – у них є переможці третього та четвертого етапів олімпіад. Пальму першості ми віддали вчительці історії Української гімназії №1 Росині Василівні Іваночко. У її арсеналі досягнень – три переможці третього туру предметних олімпіад, один переможець четвертого всеукраїнського рівня і  одночасно учасник міжнародної олімпіади.
На досить високому рівні в нашому місті викладаються іноземні мови, особливо німецька. Переможцями олімпіади з німецької мови на четвертому рівні стали одразу троє вихованців СШ №5, що вивело їхню вчительку Віту Семенівну Галушку на другу позицію нашого рейтингу.
Стабільно високими показниками можуть пишатися і ті педагоги, котрі сьогодні заслужено посідають третю сходинку нашого топу. Одразу троє вчителів української мови та літератури з Української гімназії №1 займалися підготовкою учнів до всеукраїнського туру олімпіади і мають по одному переможцю. Саме тому ми не могли не відзначити роботу Грицишин Марії Іванівни, Нешпір Наталії Любомирівни та Сидорак Наталії Дмитрівни. На одному рівні із ними відзначаємо і вчителя біології ЗШ №2 Лицура Юрія Миколайовича. Четверту позицію рейтингу посідає знову вчитель Української гімназії №1 Янишин Віктор Михайлович. Свого часу він входив навіть у топ кращих вчителів України. Замикає лідерські позиції рейтингу його колега по навчальному закладу – вчителька математики Мальована Галина Миколаївна.
Сумніватися у тому, що саме в Українській гімназії №1 дають ґрунтовні знання, не варто, адже свого часу, коли тільки створювався цей заклад нового типу, туди відібрали кращих учителів із усього міста. Тепер педагоги всіма своїми потугами доказують, що гімназія насправді варта бути першою, бо їхні вихованці отримують високий рівень знань, достатній для того, аби підкоряти олімпійські вершини навіть на міжнародному рівні. Відрадно також, що звичайні загальноосвітні школи не пасуть задніх у цьому плані і деколи навіть складають здорову конкуренцію гімназії. Саме тому у нашому рейтингу знайшли свої місця вчителі із шкіл №5 та №2.
Дуже важко стовідсотково судити про заслуги вчителя при підготовці учня до зовнішнього незалежного оцінювання, адже чимало випускників шкіл паралельно займаються із репетиторами. Проте в міському управлінні освіти і науки переконують, що того фундаменту знань, котрий отримують учні у школі, вони не зможуть осягнути за один рік підготовки із репетитором.
В основному наші лідери рейтингу – це ті вчителі, чиї імена «на слуху». Саме результат їхньої щоденної роботи дає можливість учням навчальних закладів міста показувати високий рівень знань на всеукраїнських предметних олімпіадах.
Володимир БОДАК

ТОП-5
1. Іваночко Росина Василівна (УГ №1, історія)
2. Галушка Віта Семенівна (СШ №5, німецька мова)
3. Лицур Юрій Миколайович (ЗШ №2, біологія), Грицишин Марія Іванівна, Нешпір Наталія Любомирівна і Сидорак Наталія Дмитрівна (УГ №1, українська мова і література)
4. Янишин Віктор Михайлович (УГ №1, фізика, астрономія)
5. Мальована Галина Миколаївна (УГ №1, математика)

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
Росина ІВАНОЧКО:
«Основне – бачити в учнях особистості та щирість у відношенні до них»
– Росино Василівно, що для вас означає бути вчителем?
– Для мене як християнки бути вчителем дуже важливо. Я завжди пам’ятаю те, що нашим вчителем був Христос. Тому важливим моментом у процесі навчання учнів для мене є наслідування Христа. Оскільки я вчитель історії і класний керівник, то я намагаюся донести до дітей християнські цінності. Те, що у гімназії відібрані кращі діти, знають усі, але для мене головне, щоби після її закінчення ці діти стали людьми, не тільки патріотами України, але й добрими християнами.
– Чому ви пов’язали своє життя саме з історією?
– У гімназії я працюю одинадцятий рік. Ще з дитинства я любила історію і знала, що буду вчителькою, іншого просто не уявляла. З усіх предметів у школі мені найбільше подобалася історія, тому я вирішила, що це буде справою всього мого життя. Просто люблю історію. Моїм вчителем історії був директор 18-ї школи Дмитро Чміль.
– Якою ви є для учнів?
– Це, напевно, треба швидше питати в учнів. Але я намагаюся бути для них демократичною. У нас такий контингент дітей, що їм не можна наказувати, змушувати. Основне – щирість у відношенні до учнів.
– Чи завжди вам вдається достукатися до учнів саме так, як ви собі плануєте?
– Якщо я бачу, що дитина хоче працювати, то намагаюся докласти максимум зусиль, аби був результат.
– Якими, на вашу думку, рисами повинен володіти сучасний вчитель?
– Я вважаю, що мудрістю. Це не знання, не освіта, а мудрість – це швидше за все якась інтелігенція, вміння бачити у дітях особистості і зробити так, щоби вони були в майбутньому добрими людьми. Я завжди говорю дітям, що зміни починаються з кожного з нас. Якими будемо ми, таким буде і суспільство. І це не просто красиві слова.
– Якщо ви бачите сильних учнів, то ви працюєте з ними окремо? Завдяки чому ви разом із своїми вихованцями досягаєте високих результатів під час предметних олімпіад?
– Так, ми працюємо додатково. Що стосується олімпіад, то я переконана, що тут більше спрацьовує момент пощастило чи не пощастило. Бо не все можна знати, вивчити чи передбачити. Також дуже важливою є праця дітей, їх потрібно просто правильно скерувати.
Історія – такий предмет, викладання якого мінялося при кожній владі. У щоденній практиці я використовую мультимедійні презентації на уроках історії. У цьому і є перевага викладання предмета. У такій формі зручніше сприймається матеріал.
– Для вас як для вчителя нагороди мають значення?
– Звичайно, не буду лицемірити, приємно, коли твою роботу оцінюють. Коли є результат, то видно, що недаремно витрачений час. Олімпіади більше приносять задоволення саме для учнів. Тоді вони розуміють, що завдяки успіхам можна чогось досягнути у житті. Гімназія – це особливий заклад. Тут навчаються талановиті та обдаровані діти, котрі знають, чого вони це роблять.
Цього року вперше мій учень Антон Процюк брав участь у Міжнародній олімпіаді з історії. Він талановитий, працьовитий хлопець, шкода, що ми не посіли якогось місця.