За кулісами цирку
Один із сучасних українських цирків завітав з програмою і до Івано-Франківська. Це цирк на воді «Рів’єра» з Кременчука Полтавської області. Хоча свої виступи він презентує публіці лише півтора року, але вже завоював значну популярність. До циркової трупи входять артисти не лише з різних областей України, але й з різних континентів. У кожного свої ексклюзивні номери, відшліфовані до бездоганного рівня. Кожен виступ на арені хвилюючий та неповторний. «ЗК» попросив артистів цирку «Рів’єра» розповісти про своє нелегке, але цікаве життя.
Не професія, а спосіб життя Джулія, акробатка: «Я займаюся гімнастикою з 5 років, мої батьки теж були акробатами. Мій день проходить, в принципі, так само як і у звичайних людей. Прокидаюся о 7 ранку, роблю домашні справи, потім майже годину тренуюся, а тоді вже безпосередньо йде підготовка до виступу – монтуємо сцену, готуємо реквізит тощо. Чесно кажучи, для мене робота в цирку – це вже як наркотик. Якщо сиджу вдома хоча б місяць, то мені починає не вистачати циркового життя – манежу, сцени, людей, що аплодують тобі. Без цього вже ніяк. Думаю, цирк втрачає популярність через те, що раніше гастролюючих цирків було набагато менше, а номери були якісніші. А зараз цирк – це вже не так хвилююче, як колись...»
Максим, дресирувальник: «У моїй сім’ї циркачів не було, я, так би мовити, першовідкривач. Дресируванням займаюся трохи більше ніж півроку. Раніше займався акробатикою у цирковій студії, але акробатом не став. Тож почав працювати з тваринами. Протягом року наш цирк гастролює по 9-10 місяців. Зі своїми тваринами (єнот та нутрія-альбінос) закордоном ще не був, зате по Україні їздив вже багато. Циркове життя мені підходить. Це завжди нові міста, нові знайомства».
«Останній притулок чистого мистецтва» Цирк – це справді особливий вид мистецтва, який може подарувати нові враження і масу задоволення глядачам будь-якого віку. Ну, хіба ви не затамовуєте подих, коли бачите, як тендітна дівчина-гімнастка пролітає під самісіньким куполом цирку, хіба не хвилюєтеся за безстрашного дресирувальника, що владно примушує перестрибувати тигрів чи левів через палаюче коло, і не важливо десять вам років, чи п’ятдесят. А коли бачите, як щиро сміються діти з клоуна, то мимоволі і самі відчуваєте себе на кілька літ молодшими. Щоправда, сьогодні цирк поступово втрачає свою колишню популярність. Причини цього цілком буденні: з одного боку, висока вартість квитків не кожному по кишені. А з іншого – якщо подивимось через призму сучасних технологій, наукового прогресу, то людей все складніше чимось здивувати. А у сучасної молоді вже свій власний цирк, зі своїми клоунами. Та й циркові професії сучасні молоді люди обирають все рідше. Циркові шатра майже нікого вже не ваблять, бо бути членом трупи – це заняття якщо не травматичне, то принаймні трудомістке. Цирком треба жити, присвячувати себе всього. Досвідчені циркачі кажуть, що стати актором цирку неможливо – ним потрібно народитися. І взагалі – це не професія, а скоріше спосіб життя. Важко витримати постійні переїзди, систематичні важкі навантаження як фізичні, так і психологічні. Не кожен готовий на такі жертви. Якщо ж навіть талановитий циркач народжується і виростає в Україні, то його відразу ж переманюють за кордон. Як це не сумно, але так воно і є. Прикро, бо як писав Франсуа Моріак, «цирк – це останній притулок чистого мистецтва». І справді, неможливо літати під куполом «під фанеру», та й навчити тварин виконувати трюки ой як нелегко, а підробити таке взагалі неможливо. Отож, якщо не вистачає нових вражень, чи просто хочеться відпочити від важких буднів – вам пряма дорога до найближчого шапіто! Не пропускайте можливості сходити туди хоч інколи, бо цирк сьогодні як мистецтво трапляється все рідше. Впевнена – не пожалкуєте.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
ДО ТЕМИ Саме слово «цирк» походить від латинського circus, тобто «коло». Хтось вважає, що з’явився цирк ще у 1772 році, коли Пилип Астлей, токар за професією і кавалерійський капрал у відставці, заснував школу верхової їзди у Лондоні. Інші ж називають ранішу дату першого стаціонарного цирку — 7-й рік до н. е., коли був створений Великий цирк, який був одним з чудес Древнього Риму. Але всі погоджуються з думкою, що становлення і розвиток циркового мистецтва невід’ємні від загальної історії цивілізації.
|