Найспокусливіша красуня Карпат
Є на Прикарпатті риба, яку називають царською, красунею Карпат. Увага до неї особлива. Це форель, або, як називають її гуцули, пструг. Царською рибу називають, мабуть, не лише через витончений смак, але, очевидно, і через високу ціну. Кілограм риби коштує 60-150 гривень. А то й більше.
Одним з піонерів розведення райдужної форелі на Прикарпатті був митрополит Андрей Шептицький. У монастирських лісових угіддях біля Осмолоди Рожнятівського району з цією метою було збудовано розплідник і ставки. Кажуть, зберігся власноруч зроблений митрополитом Андреєм припис із вказанням кількості пстругів, яку можна спожити церковникам під час посту.
Сьогодні на промислову основу вирощування форелі поставили на рибдільниці ПРАТ «Більшівці риба» у селі Набережна Галицького району, де керівником Володимир Януш. Це форельне господарство єдине в районі. У спеціально обладнаних водоймищах кілька десятків тонн риби. Різниця між короповими і фореллю велика. Восени коропа садять на зимівлю, а у форельників лише починається нерест.
– За 2-3 тижні ми братимемо ікру. Це делікатна ручна праця. До речі, сама форель ікру не відкладає. У період нересту її треба... доїти. Береш у руки рибину й акуратним легким погладжуванням видавлюєш з неї ікру, а з самця – молочко і акуратно вимішуємо, – розповідає Михайло Зорій. Чоловік уже шостий рік працює у господарстві рибоводом. – Потім цю суміш ми закладаємо до інкубаційного обладнання. Через 22 дні з’являються в ікринок очі.
Плодючість форелі невелика – від 200 до 600 ікринок. Для порівняння, плодючість коропа – від 90 тисяч до 1700 тисяч ікринок; карася – від 8 тисяч до 800 тисяч, щуки – від 1,6 тисячі до 260 тисяч. Навіть у звичайної верховодки – до 4 тисяч ікринок.
Інкубаційний період ікрини – 36 днів. А потім ще 25 днів її не можна випускати на велику воду. Розселяти малька треба чотири рази: після досягнення ваги 2, 10, 100 та 200 грамів. До наступної весни зародки розвиватимуться, а потім цілий рік рибоводи працюють з личинкою, мальком, рибоносним матеріалом і т.д. Сьогодні на дільниці є 300 тисяч рибоносного матеріалу і 100 тисяч личинок.
З кожним роком господарство нарощує виробництво. У цьому році здали понад 40 тонн товарної риби. Тобто риби вагою від 250 до 350 грам.
У природі форель набирає до 15-20 кілограмів ваги. Але в штучних водоймах таких ніхто не тримає, хіба що маточне поголів’я. Ця риба живе 12 років, але найкращу ікру вона дає у віці від двох до шести-семи років.
Годувати форель належить чотири рази на день (взимку двічі) спеціальними кормами. Саме корм і «з’їдає» найбільше грошей. І доки Україна не матиме власної кормової бази, як Польща чи Данія, доти у державі не буде дешевої форелі. Адже ціна випливає не з примхи, а із затрат.
– Форельне господарство – дуже кропітка праця. Адже форель надто чутлива до несприятливих антропогенних чинників. Ця риба дуже примхлива, часто хворіє і здихає. Тож треба добре її доглядати, щоб не допускати захворювання, – розповідає господар. – Форель живе лише в чистій, холодній воді, тому на господарстві до всіх водоймищ, ванн та ставочків підведені спеціальні насоси, які подають джерельну воду. Джерело стабільно тримає 8 градусів для інкубатора. А для посадкового матеріалу температуру можна збільшувати до 18 градусів.
У цьому році через посушливе і спекотне літо господарство мало проблеми з джерелом, яке постачає воду. Впродовж п’яти днів воно пересохло. У ставках температура води піднімалась до 26 градусів. Це певним чином відбилося на посадковому матеріалі. Доводилося рятувати ситуацію за допомогою працівників МНС.
Щороку наприкінці осені на Івано-Франківщині форель йде на нерест у верхів'я карпатських річок. І саме тепер ця «королівська» риба, втрачаючи обережність, стає легкою здобиччю браконьєрів. З 15 жовтня до 15 грудня, згідно з розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації, посилено рибоохоронні заходи на річках у передгірських та гірських районах області з метою створення сприятливих умов для міграції та осінньо-зимового нересту струмкової форелі, охорони нерестовищ та середовища існування форелі, збільшення запасів цього цінного виду іхтіофауни. Планом заходів передбачено дотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах, забезпечення санітарного стану водойм та якості води, недопущення забруднення водойм, обладнання водозаборів ефективним рибозахистом.
Олександра ЛІСКОНОГ
ДО РЕЧІ:
За 10 місяців нинішнього року підприємства області, які займаються промисловим вирощуванням продукції, виловили майже 300 тонн риби. Це на 8 відсотків більше минулорічного. На Прикарпатті є майже 5 тисяч га ставків, це 3,5 тисячі га водного дзеркала. Але, як зазначалося на одній із останніх колегій ОДА, низька продуктивність, недостатнє проведення комплексу заходів з догляду за ставками, незастосування здобутків рибоводної селекції та інноваційних технологій змушує, – зауважив голова обладміністрації Михайло Вишиванюк, – переглянути відношення до цієї прибуткової галузі й ввести в управлінні АПК посаду профільного спеціаліста.
|
