ГМО: право на вибір
Говорити про те, що в Україні немає ГМО, як це зазначено на низці продуктів, не можна. Вони є, але чи завжди там, де ми сподіваємося їх віднайти? Всі генетично модифіковані продукти, які є на комерційному ринку України, завезені сюди контрабандою, оскільки не можуть бути офіційно зареєстрованими. Про це заявив експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук Борис Сорочинський.
Вчений пояснив, що українське законодавство не передбачає реєстрацію чи використання продуктів та інших суб’єктів виробництва, отриманих із застосуванням генетичних модифікацій. «В Україні немає шкідливих ГМО. Більше того, в Україні не повинно бути жодного ГМО – і шкідливого, і нешкідливого. Причина для цього одна: ці продукти не пройшли процедури офіційної реєстрації. У нас офіційно зареєстрованої ГМ-продукції немає, а відповідно не повинно бути. Вся така продукція, яка є на ринку, завезена сюди не офіційно. В цьому випадку держава повинна навести порядок»,– сказав доктор біологічних наук. За його словами, врегулювати процес використання ГМО в Україні зобов’язані Міністерство аграрної політики та продовольства, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Міністерство екології та природних ресурсів та Міністерство охорони здоров’я.
Вживати чи вирощувати генетично-модифіковані продукти – вибір кожної людини зокрема. Так звана зелена революція потихеньку завойовує увесь світ. Сьогодні у Європі, як і у всьому світі, біотехнологія дуже розвинена.
«Говорити про майбутнє – невдячна тема. Я не агітую ані за, ані проти ГМО. По-перше, ті ГМО, котрі сьогодні представлені на аграрному ринку, не несуть жодної шкоди для довкілля та здоров’я людини. По-друге, вони, напевно, не дуже потрібні Україні. І зрештою, нагнітаючи психоз і несприйняття ГМО, ми закриваємо двері у завтра, адже ці технології сьогодні є реаліями», – стверджує Борис Сорочинський.
За словами науковця, світовий ринок біотехнологій дуже активно розвинений у цілому світі. Він поступається лише нафтогазовому та банківському секторам економіки. Завдяки сільському господарству, котре і базувалося на біотехнології, у двадцятку країн із розвиненою економікою стрімко увірвалися Бразилія і Аргентина.
Найбільш імовірними генетично модифікованими культурами в Україні є соя, ріпак та кукурудза. Саме на їх вміст потрібно перевіряти продукти харчування, а тому в Україні створено вже понад 50 лабораторій.
Також Борис Сорочинський звернув увагу навіть на той факт, що свого часу в Україні було запроваджено маркування продукції, де вказувалося, що вона не містить ГМО. На думку вченого, це неправильно, адже цей крок мав би бути тільки після офіційної реєстрації генетично модифікованих організмів.
«Коли вводилось таке маркування, значить, комусь це було вигідно. Хоча вимогу маркування уже зняли з нормативної бази. Слава Богу, стало здорового глузду», – підсумував Борис Сорочинський.
Тим часом світові виробники ГМО не стоять на місці. На зміну стійкості до гербіцидів, захисту від шкідників та бур’янів вони готові покращувати споживчі якості продуктів. Тому невдовзі на ринку мають появитися «золотий рис», збагачений вітамінами, баклажани, буряк, картопля та посухостійка кукурудза.
Володимир БОДАК
|
