Договірний матч на користь Януковича
Чому я проголосував «проти» законопроекту Банкової про вибори народних депутатів України?
Чому вчинити так само переконував усіх, хто називає себе опозиціонером?
Чому результат «366 – за» вважаю не консенсусом, а скоріше змовою – між Банковою і вождями опозиції в Раді?
Банкова (за підтримки опозиції) прийняла концептуально свій закон, розроблений без опозиції і спрямований проти опозиції, аби Янукович отримав більше шансів контролювати наступний парламент.
Рейтинг Партії регіонів стрімко падає, тож їх надія – насамперед на 225 мажоритарників, які тепер є (закон дозволив) і які будуть (закон дозволив) «незалежними самовисуванцями»: нібито не від ПР, а по суті – приховані «тушки».
Опозиціонери, делеговані до складу ТСК (тимчасової спеціальної комісії), в перший же день здали позиції – щодо збереження нинішнього закону (який не залишає ПР шансів на перемогу), або впровадження відкритих партійних списків, і дуже швидко погодилися взяти за основу законопроект Банкової?!
Замість того, щоб вийти зі складу ТСК, відчувши непоступливість більшості, і не бути ширмою без жодного впливу з ключових питань, опозиціонери освятили проект Банкової – своєю присутністю в ТСК, своїм підписом під законопроектом і голосуванням за нього в залі.
Погодившись на прохідний бар’єр у 10%, опозиція підіграла Банковій у її бажанні законсервувати нинішній склад парламенту, не допустити притоку в Раду нових політичних сил і нових людей. При тому, що лідери більшості публічно заявляли про готовність дещо зменшити прохідний бар’єр задля пошуку компромісу...
Я не обмовився – при формальних 5% насправді бар’єр становить 10% (по кількості мандатів), адже тепер лише половина ВР обиратиметься за партійними списками. Очевидно, співпали інтереси ПР, Батьківщини і ФЗ – законом відсікти обрання до ВР представників інших партій.
Як головний здобуток від участі опозиції в ТСК і голосування за проект Банкової відзначається те, що співпрацею з владою опозиція перекрила в законі усі можливі схеми фальсифікації виборів. «Блажен, кто верует»…
Чи розуміють опозиційні вожді, що вихваляючи публічно цей закон як неперевершений з точки зору стандартів чистоти і прозорості виборчого процесу, тим самим вони завідомо легітимізують результати виборів-2012? Будь-які! Навіть, якщо влада знову вдасться до масштабних фальсифікацій, а вона вміє це робити при будь-яких законах. Як тоді опозиції апелювати до людей, просити їх активними діями захищати свій вибір, не думали?
Українці вкотре виставили себе ідіотами перед європейськими партнерами. Цього разу це зробила не влада – опозиція.
Європейці проводили експертизи наших чинних законів і нових проектів, писали висновки письмово, приїздили до Києва і навіть в наших телестудіях доводили, що «повернення до мажоритарної схеми виборів – це крок назад від демократії, спрямований владою проти опозиції…»
І тут раптом опозиція хутко погодилася з усіма новаціями влади, спрямованими на збереження її, влади, і на обмеження опозиції?!
А наступного року, які в опозиції будуть аргументи запрошувати європейців, щоб вони допомогли нам проконтролювати вибори, якщо сьогодні опозиція усіх запевняє, що консенсусний закон – це просто супер?!
І головне – я би зрозумів консенсус між такою владою і опозицією, якби…
Якби дотепер не сиділи в тюрмі, без шансів на звільнення, Тимошенко і Луценко – нагадаю, обоє очолювали списки нинішніх опозиціонерів у Раді.
Якби кроком назустріч владі опозиція змусила Януковича прийняти пакет дійсно доленосних законів в інтересах усієї країни – аби по-справжньому реформувати судову, правоохоронну, податкову системи, бюджет нормальний прийняти врешті-решт…
Нічого подібного! Бульдозер Януковича підминає під себе все, що рухається в країні, крім того, здає національні інтереси у відносинах з Росією, руйнує співпрацю з Євросоюзом…
І от за цих умов, опозиція… відкинула опозиційність і пішла на консенсус з Банковою?!
З питання, яке насправді мало цікавить народ, зате дуже цікавить депутатів: закон про вибори, залишитися в Раді – понад усе?!
Я цього не розумію і не зрозумію.
Врешті-решт, відповідальність має прізвище (і у владі, і в опозиції) – кожен з вас може ознайомитися з результатами голосування і зробити власні висновки.
…Бути дійсно в опозиції холодно. Часом самотньо. Проте не гидко.
Анатолій ГРИЦЕНКО,
голова Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони,
лідер партії «Громадянська позиція»
|
