Війна з тестами
З 4 січня цього року розпочалася реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання, яка триватиме до 5 березня. Наразі у центрах оцінювання якості освіти говорять про надто низький рівень реєстрації майбутніх абітурієнтів, проте тут переконані, що основний наплив молоді буде всередині лютого. Принаймні так було у попередні роки.
Уже через тиждень після початку реєстрації на ЗНО в Україні вкотре заговорили про доцільність такої системи оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Втім, це не новина для організаторів тестування. Палиці в колеса системи, котра вже сьомий рік працює на теренах нашої держави, намагаються встромити майже щороку, щоправда кожного разу це роблять інші дійові особи. Перший віце-спікер Верховної Ради України Ігор Калетник сумнівається в ефективності тестів, а тому пропонує провести з цього приводу парламентські слухання. На його думку, з моменту введення системи ЗНО якість освіти в Україні погіршилась, а випускники шкіл не вивчають предмети, а просто шукають відповіді на тести.
У розмові із теперішніми випускниками навчальних закладів ми не знайшли жодного учня, котрий би хотів здавати вступні іспити в університет. Молодь стверджує, що система тестування їх цілком задовольняє. Вони готові позайматися із репетиторами і підтягнути знання з тих предметів, котрі для них будуть важливими при вступі. Учителі також переконані, що ЗНО аж ніяк не зменшує якості освіти, адже для того, аби належно пройти тестування, учням все одно потрібно знати той чи інший предмет.
«Я на це дивлюся як на елементарну «мишину возню», яка за собою більше нічого не матиме, як тільки те, що відверне увагу та забере час. Але ми, маючи імунітет до таких нападів, продовжуємо працювати у звичному для нас режимі, – відповідає на закиди першого віце-спікера парламенту директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук. Такого роду закиди на адресу зовнішнього незалежного оцінювання він називає небезпідставними, а швидше безрезультатними. – У таких питаннях є глибокі підводні течії та камені, замішані на фінансах, недобрих намірах тощо».
Попри те, що із системою тестування намагаються боротися поодинокі чиновники, у Центрі оцінювання якості освіти переконані, що запорукою успіху тестування є тотальна підтримка ЗНО людьми. «Ми не знаємо прикладів, аби ті люди, які стикнулися із зовнішнім оцінюванням, були проти цієї системи. Я не хочу казати, що це найкраща система. Але в державі, котра посідає останнє місце в чемпіонаті світу з футболу і перше місце на чемпіонаті світу з корупції, на цьому етапі в нас нема іншого виходу, як обезлюднення процесу оцінювання знань», – зауважує Богдан Томенчук.
Пояснює це тим, що наступає епоха, в якій ніхто не змагатиметься силою, а інтелектом та ідеями.
Система ЗНО фактично майже щороку зазнає незначних змін. Корекція полягає у додаванні чи відніманні якогось предмета. Так, для прикладу, цього року буде запроваджено тестування із світової літератури. У деяких предметах буде змінена кількість тестових завдань. Тестування майже нічим не відрізнятиметься від попереднього. Зміна одного предмета майже нічого не змінює, переконує директор ІФРЦОЯО.
Втім, як би цього не хотілося, Богдан Томенчук переконує, що цього року на пунктах тестування будуть чіткіше дотримуватися процедури рівних прав усіх учасників тестування. А тому на кожному пункті тестування обов’язково буде металошукач. «Ми дбаємо про якість громадської думки. З мобільним телефоном багато на пункті тестування не зробиш. Але розмов навколо цього питання стільки, що ми вирішили «надягати респіратор» на ці речі. Дітям треба зрозуміти, що, проходячи через той металошукач, вони опиняться на кордоні між дорослим життям і дитинством», – запевняє пан Томенчук.
Чимало розмов точиться також і про можливість проходження ЗНО мовами національних меншин.
Діти, котрі проживають на території Закарпатської області, мають право проходити тестування тією мовою, якою вони забажають. Цілком можливо, що їм доведеться їхати в один спеціально утворений пункт тестування. Але таких дітей, як переконує Богдан Михайлович, буде зовсім небагато. Жодного року, за словами пана Богдана, в Україні не було такого, аби охочих протестуватися російською мовою було більше 20-25 відсотків.
«Рано чи пізно ми дійдемо до того, до чого дійшло більшість країн світу. У нас говорять про середній бал атестата і кажуть, що він використовується усюди. Але при цьому хитро замовчують, що там середній бал атестата є фактично середнім балом зовнішнього незалежного оцінювання, – зауважує директор ІФРЦОЯО. – Ніхто в атестат не занесе оцінки, яку поставить конкретний учитель. Фактично це є середній бал сертифіката, що ми неодноразово пропонували зробити».
Майже анекдотична ситуація стається із випускниками підготовчих курсів, котрі діють при вищих навчальних закладах. При однаковій кількості набраних на ЗНО балів університет автоматично додає 20 балів тому, хто пройшов їхні курси. Таким чином, «своїми» стають не на рівних. Але це право вищого навчального закладу.
Щодо якості тестових завдань, то навіть працівники центрів оцінювання мають деякі сумніви. «Я підтримую ці сумніви. Нічого на світі немає ідеального. Навіть якщо тест має декілька неякісних завдань, то всі вони стосуються всієї маси людей», – каже Богдан Томенчук і запевняє, що потрібно інтенсивніше працювати над банком тестів.
Володимир БОДАК
Графік проведення ЗНО-2013
3 червня – хімія;
5, 6 червня – українська мова та література;
8 червня – англійська, німецька, французька, іспанська мови;
10 червня – російська мова;
12, 13 червня – математика;
15 червня – географія;
17 червня – всесвітня історія;
19, 20 червня – історія України;
22 червня – фізика;
25 червня – біологія;
27 червня – світова література.
|
