Хто крайній?..
або Час подбати про місце в дитячому садку
Освітня революція, запропонована депутатами Івано-Франківської міської ради, набирає обертів. Уже протягом тижня в Центрі надання адміністративних послуг триває перереєстрація дошкільнят на чергу до дошкільного навчального закладу. Така новація, на думку авторів ідеї, мала б значною мірою зменшити корупцію у дитячих садочках, де, нібито, за певну суму коштів можна прилаштувати свою дитину, обійшовши чергу. Крім того, саме таким чином можна буде дізнатися реальну кількість дошкільнят, котрі перебувають на черзі в ДНЗ. І хоча електронний реєстр вже працює, цьогоріч дошкільнята йтимуть у садочки ще за старою схемою.
Зрештою, ми вирішили довідатися, яким чином проходить новий процес. Приводом до цієї публікації стали повідомлення мешканців міста про ажіотаж біля реєстраційного столу. Батьки масово кинулися записувати своїх чад у перший же день, бо думали, що потраплять «у топ» списків. Для того, аби хоч трохи зменшити наплив батьків, організатори спочатку вирішили провести електронний реєстр тих дітей, котрі вже були у так званих «паперових» списках завідувачів дошкільних навчальних закладів, а вже потім приступити до запису нових дітей.
Перша спроба якимсь чином довідатись, що ж насправді твориться у ЦНАПі, виявилася марною. Заручившись підтримкою сучасних технологій, за допомогою Інтернету вирішую віднайти потрібну мені інформацію. Як правило, це всього лише обговорення зацікавлених людей у чатах та на форумах. Саме звідти, як з «миру по нитці», дізнаюся, що у ЦНАПі потрібно звертатися до вікна №11. Понишпоривши на сайті згаданої адміністративної структури, мені не вдалося віднайти навіть найменшого натяку не те, що на перереєстрацію дошкільнят, але й навіть на управління освіти. Тому версія одного із колег, мовляв, а чому б не зареєструвати свою дитину, не виходячи навіть із дому, відпала сама собою. Хочеш ти цього чи не хочеш, а йти у ЦНАП все-таки доводиться.
«Батьки зможуть сфотографувати для себе сторінку із списками дітей. Але в Інтернеті їх можна буде побачити аж тоді, коли буде завершено процес перереєстрації», – зауважує керівник проекту Христина Федотова.
Взявши із собою знайомого, котрий ні сном ні духом не відав про те, що треба робити, йдемо реєструвати його дитину. Владиславу вже минуло два роки, а батьки ще досі не подбали про те, аби їхня дитина була записана в садок. І це при тому, що тепер записують від самого народження дитини, а не чекають трирічного віку. Записатися у завідувача садочка сім’я не встигла, бо після 20 січня усі керівники дошкільних навчальних закладів передали списки реєстраторам.
Чемно заходимо в будівлю ЦНАПу. Розгубитися нам не вдалося, оскільки вже відоме з Інтернету вікно №11 знаходимо одразу. Навіть не стільки за написом, як за кількістю людей біля нього – черга тут найбільша.
Як тільки ми наблизилися до людей, котрі вичікували в черзі, ті одразу ж почали розпитувати, що ми шукаємо. Жінки вже відчували себе в ролі «бувалих», а тому вони майже професійно пояснюють кожному «новачку», що і як треба робити. «Якщо ви не записувалися, то вам треба ставати в «живу» чергу», – кажуть молоді мами. Далі вони пояснюють усю схему: біля реєстраційного вікна, виявляється, є дві черги – за записом і «жива». Оскільки нас не було в записі, то нам порадили інший варіант, але дівчина-реєстратор, почувши таку бесіду, тут же повідомила, щоби «живу» чергу більше не займати. Через надмірну зайнятість дівчат-реєстраторів із ними поспілкуватися не вдалося, проте конкретну допомогу ми все-таки відчули від молодих матерів у черзі. Вони допомагають зорієнтуватися і пояснюють цілком доступно, тим самим не дають реєстраторам відволікатися зайвий раз від роботи.
«Черга рухається нормально. Паперова робота за столом займає всього десять хвилин. Тут зовсім немає ніяких проблем, – ділиться пані Ольга, котра щойно відійшла від столу реєстратора. – Моїй дитині майже два з половиною роки. Проте ніяких гарантій я не маю, що моя дитина цього року потрапить у дитячий садок. Я хотіла обирати садочок за місцем проживання, але мені сказали, що там дуже багато дітей. Навіть якщо доведеться пізніше вибирати інший садок, то будемо щось думати, бо дитина мусить кудись піти».
Реєстратори заспокоюють тих батьків, котрі поспішають: все одно у електронному реєстрі діти будуть під тими ж номерами, що і в паперових списках. Втім, батьки не вельми спокійні, бо кажуть, що насправді черга у садку рухається аж надто повільно. «У 2010 році ми записалися у садочку на чергу. Тоді ми були 88-мі, за рік черга трохи посунулася, тому ми вже були 67-мі. Але це все одно не є нормально, бо коли прийде наша черга, то нам вже буде пора йти не в садок, а до школи», – бідкається пані Оксана, котра очікує своєї черги.
В середньому процедуру перереєстрації проходить по 70-80 людей щодня. За перший тиждень роботи вже встигли зареєструватися понад півтисячі осіб. Зрештою, нас із батьком Владислава відправили, бо ми прийшли занадто швидко. Таких тут ще не приймають. Виявилося, що до кінця березня ще триватиме перереєстрація тих, хто був у списках, а нових записуватимуть аж після 2 квітня. Проте ніхто не гарантує, що електронний реєстр дозволить маленьким іванофранківцям безперешкодно потрапити у дитячі садочки, бо черга як була, так і буде, а проблема із влаштуванням дітей у садок також залишатиметься.
«Цього року все ще діє стара схема: в садок діти будуть йти без реєстраційних карток. Черги існували давно і це не таємниця для людей. За нашими прогнозами, цього року у дошкільні заклади міста мали би потрапити приблизно півтори тисячі дітей. Біля реєстраційного столу батьки мають можливість ознайомитися із списками таких дітей. Це є гарантований мінімум, – каже Христина Федотова. – Електронний облік вводиться для того, аби можна було мати конкретну статистику. Бо дотепер було відомо, що в черзі є 6800 дітей. Але одна дитина могла бути записана в декілька садків одночасно».
Володимир БОДАК
Фото Тараса Яковина
|
