Знову «Карпати»!
Спершу – Яремче, торік – Печеніжин, а тепер – Коломия
Вп’яте поспіль чемпіоном області стала команда під назвою «Карпати». Попри те, що це футбольне ім’я надзвичайно популярне у наших краях, до зазначеної нами серії карпатівці ставали найсильнішими лише одного разу – в далекому вже 1968 році перемогли… ті ж таки коломияни.
Втім, сьогоднішні коломийські «Карпати» і ті, кінця шістдесятих, не мають нічого спільного. Та команда представляла лісокомбінат, а нинішня – по суті, приватна структура. Окрім «Карпат», титул чемпіона Івано-Франківщини здобували також коломийські «Іскра» (1954), «Буревісник» (1956) і «Покуття» (1991). Донедавна до числа чемпіонів зараховували також «Молнію» (1945), однак достовірної інформації щодо неї немає.
Отож, чемпіонське звання повернулося до міста над Прутом рівно через два десятиліття. Навіть у 1996 році, коли «Покуття» вибороло (саме вибороло) право участі в чемпіонаті України серед профі, коломияни поступилися званням чемпіона краю франківському «Автоливмашу». Зауважимо, поступилися за надзвичайно драматичних обставин.
Влітку 1996-го (чемпіонат проводився за схемою «осінь-весна») лідери теж прийшли на фініш з однаковим очковим доробком. Проте «золотий матч», як тепер, регламентом не передбачався. Довелося рахувати додаткові показники. Найперше – різницю м’ячів. Та ба, вона також виявилася абсолютно однаковою!
Щоб зрозуміти весь драматизм подій 15-річної давності, варто зазначити, що «Покуття» і «Автоливмаш» завершували турнір очним поєдинком у Коломиї. Господарям потрібно було перемагати з різницею у два (або більше) голів. Вони вели перед – 2:0, але пропустили контрвипад суперника. 1:2 – поразка, яка стала для «Автоливмашу» «золотою». На першу сходинку франківців вивела більша кількість голів у всіх матчах чемпіонату – 55 проти 46-ти у конкурента.
Цього разу фортуна посміхнулася коломиянам. Якщо б «Тепловик» в останньому турі переграв «Кроно-Карпати», покутяни фінішували б тільки третіми. Представник обласного центру своїм шансом не скористався. Відтак знову довелося грати «золотий матч». У ньому «Карпати» довели свою перевагу над тлумацьким «Придністров’ям». «Дублем» відзначився Веретко, якого, як і М.Ткачука з Кавінським, влітку «забракувало» «Прикарпаття». В іншому разі ми, мабуть, мали б й іншого чемпіона…
Відзначимо величезний інтерес вболівальників до матчу. Він перевершив усі сподівання.
* * *
«Карпати» Коломия – «Придністров’я» – 2:0 (Веретко, 13, 65). Попереджені: М.Ткачук, Грешта, Скибінський – Семенчук, Войтків, Б.Павлюк, Чернишов. Арбітр Лаврів. 13 листопада. Івано-Франківськ. Стадіон «Наука». 1 500 глядачів.
«Карпати»: Раковіца, Кавінський, Климус, Бужак, Гусаковський (Михайлів, 89), Скибінський, Баглай, Грешта (Гребенюк, 90), М.Ткачук (Р.Гаврилюк, 80), Веретко, О.Ткачук.
«Придністров’я»: Гавадзюк, Дутка (Качан, 68), Угринчук, Шифир, Войтків (Яцюк, 73), Семенчук (Федорчук, 86), Чернишов (Єжижанський, 80), Р.Олійник (І.Гуменяк, 70), Вікарюк, Синишин, Б.Павлюк.
Сторінку підготував Володимир ГОРОЩАК
|
