Гурт «Persona Grata»:
«Ми творимо свій окремий формат»
У творчому доробку цього інтернаціонального, відносно молодого гурту поки що всього один аудіо-альбом, зараз хлопці працюють над відеокліпами до цих пісень та готують до запису новий альбом. Їхній наполегливості можна позаздрити, їхня музика породжує любов і пристрасть, а разом – це гримуча суміш характерів. Днями гурт «Persona Grata» навідався на Прикарпаття, де на фоні гір проходили зйомки частини відеокліпу на пісню «Я сожгу все письма». Попри те, що гурт для значної частини українців ще недостатньо відомий, хлопці стараються всіляко популяризувати свою творчість. Кажуть, що для цього головне творити правильну музику. Отож, про справжню чоловічу дружбу, музику і творчість говоримо із учасниками гурту «Persona Grata».
– Хлопці, у вашій компанії троє грузинів, азербайджанець і українець. Це надзвичайно гримуча суміш характерів, народів і взагалі типажів. Здавалось би, що може бути спільного у цих трьох народів? Як ви вживаєтеся в одному колективі?
Коте Імедаішвілі: Хочу відзначити, що саме ці три народи – українці, грузини та азербайджанці – дуже дружні. Якось так сталося, що ми схожі за характерами, зійшлися, познайомились і працюємо разом. Діма Чекмарьов прийшов до нас останнім. В Україні ми перебуваємо ще від 2006 року. Тоді наш гурт називався «Georgian Sound». А вже згодом ми трансформувалися у такий інтернаціональний проект. Напевно, кожен із нас думає, що людина в першу чергу повинна залишатися людиною, мати друзів. Таким чином, коли в тебе є друзі, ти можеш бути справжнім митцем.
Саід Гафаров: У першу чергу ми подружилися. Наш міцний фундамент не дасть тріщини через нерозділену славу чи творчі розбіжності.
– Хто пише тексти ваших пісень?
Дмитро Чекмарьов: Тексти деяких пісень пише Іло Джикія, а решту - ваш земляк Діма Ципердюк. У результаті такої спільної роботи наш перший альбом вийшов у світ наприкінці травня цього року.
– Ваш гурт ще відносно молодий, його створенню передували певні міждержавні негаразди. Як ви розцінюєте такі стосунки? Чи доречні вони на теперішній час?
Дмитро: Коли ми проводили зйомки відеокліпу, хтось із нас підняв тост і сказав, що Україна славна тим, що в ній добре почуваються представники усіх націй. Так стається, що усі в нас відчувають себе, як вдома.
Коте: Ми чимось схожі з українцями, особливо, мені здається, нас зближує наша і ваша гостинність.
– Двоє із вас в Україні створили свої сім’ї. За той час, відколи ви живете і працюєте в Україні, у вас виникало бажання повернутися на свою батьківщину?
Коте: Можливо, у старості я повернуся в Грузію, а зараз хочеться бути там, де з душею поринаєш в улюблену справу. Звичайно, на малу батьківщину тягне. Ми жили біля моря в Батумі. Там дуже красиво.
– Чи стикалися ви у своїй практиці із проблемою нерозуміння вашої творчості?
Коте: Нас добре сприймають. Ми виступаємо в різних напрямках – співаємо поп, рок, фольк, етніку, а також кавер-версії та обробки національної музики. Часто нас називають поліглотами. Насправді так і є, бо ми співаємо на шести мовах. Тому можемо сказати, що ми творимо свій окремий і досить хороший формат.
– Саме визначення формат більше підходить до ротації на радіостанціях. Вас там можна почути?
Саід: Я думаю, що так. Наші пісні беруть в ротацію. Думаю, головне – якісно хороший продукт, хороша музика. Тоді її захочуть слухати. На своєму сайті ми пропонуємо слухачам як послухати, так і закачати музику. І цього ми не боїмося. Тепер не настільки важливо, щоби люди купували компакт-диски, важливо, щоб нас слухали.
– Розкажіть детальніше про мету вашого візиту на Прикарпаття. Чому ви вирішили проводити зйомки ві-деокліпу саме у Карпатах? Бо знаю, що паралельно триває робота над зйомками декількох кліпів.
Коте: Ми вирішили відзняти частину відеокліпу в Карпатах, оскільки вони дуже схожі з нашими Кавказькими горами. У нас залишаться неймовірні враження від перебування у Яремче та Микуличині. У горах нам доводилося їхати квадроциклами, УАЗом або УРАЛом по бездоріжжю. А ще ми мали можливість побачити, як живуть люди в Карпатах, нас там дуже добре зустріли.
– Створення гурту відбулося не одразу. В гурт ви приходили поступово. Чому вирішили популяризувати музику саме таким складом? Коли ви зрозуміли, що ваш гурт повністю сформований і всі на своїх місцях? У чому родзинка вашого колективу?
Коте: Тоді, коли Діма прийшов до нас, ми сказали, що вже всі у зборі. Він хороша людина і добрий музикант, більше нам нічого не треба. Усі на своїх місцях, а це головне.
– З часом так стається, що колективи розпадаються. І від цього ніхто не застрахований. Ви не задумувалися над такою гіркою перспективою для гурту Persona Grata? Чи, може, ви переконані, що ваша міцна чоловіча дружба не здатна на тріщини?
Коте: Всіляке у житті буває. Якщо думати про погане, то воно обов’язково станеться. Тому ми про таке поки що не думаємо. А за ці роки у нас вже уклалася міцна дружба не тільки всередині колективу, ми дружимо цілими сім’ями.
– Вам не казали, що деякі ваші пісні схожі на пісні інших відомих гуртів?
Міхо: Ми б так не сказали, ми творимо ту музику, котра підходить тільки для нас. Тим більше, ми не намагаємося когось наслідувати чи копіювати. Ми творимо те, що є нашим форматом.
– Не всі ви є професійними музикантами, а що спонукало вас податися саме у музику?
Міхо: Це, напевно, дуже складне запитання. Якщо хтось спостерігає за музичними гуртами і звертає в першу чергу увагу на вокаліста, то мене завжди більше приваблювали барабанщики.
Саід: У мене це прийшло по спадковості. В дитинстві я співав, але згодом зрозумів, що кар’єра співака не відразу дає фінансову віддачу. Тому я спочатку вирішив стати аудитором, а вже потім реалізовувати творчі ідеї. Так і сталося.
– Наскільки реально сьогодні виживати на ринку шоу-бізнесу не надто розкрученому гурту? Що ви робите для того, аби стати якомога популярнішими і більш затребуваними?
Міхо: Парадокс, але сьогодні виживати хорошому музиканту гірше, аніж поганому. А взагалі останнім часом у шоу-бізнесі немає нічого доброго – є тільки мастурбація перед екранами і «сіськи-піськи». Музика також нічим не відрізняється, переважають пластмасові аранжування.
– Головним принципом своєї роботи на сцені ви вважаєте живий звук. Як ставитеся до тих, хто дозволяє собі співати «під фанеру»?
Саід: Кожен відповідає сам за себе. Це так само, як те, що є люди, котрі палять, а є такі, що не палять. У нашому гурті тепер ніхто не палить (Сміється. – авт.)
– У вашому творчому доробку вже є перший альбом «ANEVA». Чим він особливий для вас? Скільки довелося витратити зусиль для його творення?
Саід: Загалом на створення цього альбому пішло більше року. «ANEVA» у перекладі з латинської означає «яскрава смуга неба». У цей альбом ми вклали частинку самих себе. Зараз у нас вже є декілька пісень для нового альбому. Сподіваємося, що він вийде вже наступного року.
– Напрошується запитання: якою буде назва, адже у вас переважають латинські терміни?
Саід: Поки що ми не будемо розкривати цієї таємниці. Хто зна… Побачимо.
– На жаль, не так багато пісень українською є у вашому виконанні, проте відгуки вони отримують дуже хороші. То, можливо, все-таки варто прислухатися до когорти своїх шанувальників?
Саід: У наступному альбомі планується трохи більше україномовних композицій. Ми ретельно підбираємо тексти для своїх пісень. У нас серйозний чоловічий гурт. Тому не кожна пісня нам підходить за форматом. Є такі пісні, які написані для жінок або це поп-напрямок.
– Якщо не таємниця, скільки коштують пісні Дмитра Ципердюка?
Саід: Він дуже вигідний партнер, усім рекомендую. По-перше, це дуже талановита людина, по-друге, він не пише якусь шаблонну музику, усі його композиції відрізняються одна від одної.
– Яка ваша слухацька аудиторія? На кого розраховані пісні?
Саід: Нас слухають люди від 16 до 60 років.
– Де найчастіше любите співати?
Саід: Найбільше нас можна побачити у Києві, бо ми там живемо, працюємо, періодично виступаємо у різних клубах. Також долучаємося до соціальних проектів, беремо участь у фестивалях. Цього літа, наприклад, завоювали Гран-прі на Міжнародному фестивалі «Російська хвиля» в Литві та увійшли до ТОП-7 кращих гуртів New Live Stage на фестивалі The Best City.Ua в Дніпропетровську. Дуже гарний концерт був на Івана Купала в Пирогово. Найближча перспектива – концерт до Дня незалежності на головній площі Чернігова.
Розмовляв Володимир БОДАК
|
