Театри оновлюються
27 листопада під час засідання колегії Міністерства культури України начальник Івано-Франківського обласного управління культури Володимир Федорак доповів «про нагальні питання діяльності галузі театрального мистецтва», розповів про перспективи розвитку галузі, про реальне відродження в краї національно-культурного мистецтва та пожвавлення міжнародних творчих зв'язків між театральними колективами.
Як повідомив Володимир Васильович, цього року творчі роботи театрів Івано-Франківщини – облмуздрамтеатру ім. Івана Франка, обласного академічного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, Коломийського академічного театру ім. Івана Озаркевича – побачили у 7 країнах світу від Європи до Північної Америки. Також в області відбулося три фестивалі, один з яких міжнародний – «Обереги» обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки за участю театрів із семи країн.
«У галузі театрального мистецтва відбувається якісне оновлення національного театру через поєднання кращих вітчизняних і світових традицій», – зауважив пан Федорак.
Ігор ЛІСКОНОГ
Степан Процюк зняв маску з Винниченка
«Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка» під такою назвою вийшла друком нова книжка Степана Процюка. Це вже другий психобіографічний роман у творчому доробку прикарпатського письменника. Перший – «Троянда ритуального болю», присвячений неперевершеному майстру української психологічної новели Василеві Стефанику.
Під час презентації у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття письменник наголосив, що Володимир Винниченко у його романі – це передовсім людина, зі всіма властивими їй спокусами, помилками, прагненнями, поразками.
«Я цей роман писав понад рік, майже щодня. Паралельно вивчав життя Винниченка, читав його щоденники, консультувався із винниченкознавцями, інколи переживав потрясіння від невідомих мені раніше фактів... Напевно, комусь видасться, що Винниченко, особливо, до еміграції, постає у моєму романі невротиком і Дон Жуаном, – сказав Степан Процюк. – Мені було важливо зобразити, як ця незвична людина поволі змінює себе, ведучи безкомпромісну боротьбу із власними лінощами, деструктивними рисами характеру і фатумом долі».
Те, що про Володимира Винниченка, постать надзвичайно складну, взявся писати Степан Процюк, як зауважила директор музею Ярослава Ткачук, не дивина. Адже нинішні критики зарахували Степана Процюка до когорти найбільш контроверсійних письменників сучасності.
Христина СТЕФІНІВ
|
