Від маминих підборів до великих подіумів
Про те, як наполегливо потрібно працювати над здійсненням власних мрій, шістнадцятирічна модель Марта Голодюк із села Драгомирчани знає не з чуток. Вперше їй довелось вийти на подіум у віці восьми років, це був благодійний показ, що проходив у дитячому інтернаті. Дівчинці настільки сподобалось, що уже тоді вона визначилась – хоче бути моделлю.
Сьогодні Марта входить до основного складу моделей одного із найпопулярніших івано-франківських агентств «Ювента». У дівчини ідеальні параметри і ріст 180 см, а ще, віримо, велике майбутнє.
Юна модель розповіла нам дещо про своє життя.
– Скажи, будь ласка, що тебе найбільше приваблює у модельному бізнесі?
– Бути моделлю — це не тільки вміння ходити по подіуму, мати навики професійного дефіле. Моє материнське агентство "Ювента" дає змогу також вивчати етикет, аеробіку, танці, мейк-ап та багато інших цікавих речей. Все це приваблює та притягує. Мені здається, що кожній дівчині це подобалося б. До того ж ти завжди у центрі моди, знаєш новинки та тренди сезону, а це як-не-як велика перевага.
– Що входить у твої професійні обов’язки?
– Окрім офіційних показів, це ще фотосесії, рекламна діяльність. Я брала участь у багатьох кастингах. До нас приїжджають букери із закордону (Турція, Франція, Англія, Китай) і проводять відбір. Якщо дівчина проходить цей відбір, то у неї є можливість поїхати за кордон і працювати у ширшій сфері моди, удосконалювати свої професійні навики.
Я була учасницею івано-франківських FashionWeekDays і благодійних показів для дітей з малозабезпечених сімей. А навесні брала участь у першому прикарпатському фестивалі-конкурсі "Весняні акорди", де молоді дизайнери з усієї України мали змогу представити себе і свої колекції.
Цього літа у мене проходитиме професійна фотосесія для портфоліо, яка буде складатися із трьох образів, можуть бути і незаплановані приватні літні подіуми, але про них нас попереджають за день-два.
– Тобі випадала нагода працювати за кордоном?
– Поки що ні. Якщо їхати за кордон, то мінімум на два місяці. А я не могла на стільки часу залишити школу. Планую на наступний рік, але спочатку хочу вступити на заочну форму навчання у вищий навчальний заклад.
– Зараз тобі доводиться поєднувати роботу і навчання. Як тобі це вдається?
– Спочатку все було ой як нелегко, але з часом звикається. Ти просто розумієш, що школа – це важливо, і ти нікуди від неї не дінешся. А від модельного і не хочеться нікуди діватись. Спершу після насиченого робочого дня, коли приходила додому, просто валилась з ніг, не мала сил нічого робити. Але згодом це стало нормою. Скажу більше – тепер я не уявляю себе без цього. Це, напевно, зробило мене сильнішою.
– А мама підтримує твої захоплення?
– Так, звичайно, мама підтримує мене і дає багато порад (починаючи від вибору модельного взуття і закінчуючи країною, в якій я б хотіла працювати ). Буває, наші погляди розходяться, але здебільшого ми все ж таки доходимо згоди.
– Зараз ти втілюєш в життя дитячу мрію, чи бажання стати моделлю прийшло з часом?
– Напевно, все ж таки це було моєю дитячою мрією. Я з дитинства любила одягати мамині «підбори» та уявляти себе на великих світових подіумах. У другому класі я почала ходити у модельне агентство, але тоді змушена була залишити його, бо заняття у школі і в агентстві були в один і той самий час. Тому тільки два роки тому я змогла відновитись і знову почала займатись модельною справою.
– Які плани в тебе на найближчий час? Ти й надалі хочеш реалізовувати себе у модельному бізнесі?
– Звичайно, я планую працювати і надалі у цій сфері, не хочеться залишати те, чому віддала так багато часу, сил, себе. Але разом з тим потрібно здобути і вищу освіту. Є багато стереотипів, кажуть, що моделі не бувають розумними. Але кожна модель має добре знати іноземну мову, мову тієї країни, у якій вона хоче працювати. Тому у школі я займаюсь поглибленим вивченням англійської мови і планую продовжити його у вищому навчальному закладі.
Розмову вела Ірина ГОЛОВЕНКО
|
