Свято для гаманця, чи «безплатний сир»?
Останнім часом можна помітити, що більша частина оголошень, розклеєних по місту, стосуються саме кредитів.
І справді, подумає хтось, чому і собі такий кредит не взяти? Без застави, без поручителя, а то і без довідки про доходи! Просто тобі свято для гаманця!
Невже в іванофранківців і справді такий шалений попит на фінансові займи, і чи варто взагалі «вестися» на кредитні оголошення – з’ясовував «ЗК».
У нашому «кредитному» експерименті ми вирішили взяти гроші в займи для пенсіонера, адже відомо, що однією з найменш фінансово забезпечених категорій населення в Україні, як не прикро, є саме літні люди. Направду, пенсіонери часто-густо задумуються над тим, аби взяти кредити чи то на ремонт, чи на поїздку, чи на солідну покупку врешті-решт. Пенсії ж лише на ліки вистачає. Тому для перевірки кредиторів, що вивішують оголошення, гроші беремо в борг начебто для старшої жінки. За легендою, внучка хоче оформити кредит для своєї 63-річної бабусі, що прописана у селі, а зараз тимчасово проживає в Івано-Франківську. Суму у 5 тисяч гривень беремо на ремонт.
Отож, починаємо наш «рейд» по кредитних оголошеннях.
Кредит – не для бідних
«Кредити пенсіонерам» та «Гроші в кредит на все!». Автор цих численних яскраво-помаранчевих оголошень – «Платинум банк».
Відділення банку як такого у нашому місті немає, є лише так звані «точки» видачі кредитів, де видають готівку до 6 тисяч гривень.
Для нашої уявної «бабусі» кредит у 5 тисяч гривень за таким оголошенням взяти якщо і можливо, то сплатити його – нереально. «Пенсія, за умовами договору, повинна бути 2300 гривень», – каже дівчина-консультант на одному із пунктів видачі. І відповідно, чим менший термін кредиту, тим більша сума щомісячного внеску. Готівку дівчина обіцяє нам через два банківських дні, а якщо оформляти кредит поштою – то через п’ять днів.
Приміром, якщо брати такий займ на 30 місяців, то щомісячно сплачувати доведеться 465 гривень. Отже, брали ми 5 тисяч, а віддаємо – близько 14000 грн.
Та й цікаво, чи багато є в Івано-Франківську пенсіонерів з більш як двома тисячами пенсії? Мабуть, якщо і є, то вони кредит на таких умовах точно не братимуть.
«Але розмір пенсії напишемо самі, – каже консультантка. – Головне, аби платити ваша бабуся могла по п’ять сотень в місяць». Ось так.
Хочете кредит – ми йдемо до вас!
Автор наступного оголошення - кредитна компанія «Ізікредит».
«Пенсіонерам, – каже консультант, – можемо лише чотири тисячі дати». Ми ж, за легендою, хотіли п’ять. Ну нічого… Продукт «Кредит-Пенсіонер», кажуть у офісі, спеціально для пенсіонерів розроблено. Найбільший термін – 30 місяців – по 467 гривень кожного місяця.
Але у компанії особлива умова – кредит вам оформлять лише у вас вдома. Начебто це робиться «для оцінки фінансового стану». Така умова досить насторожує, та й чи взагалі вона дозволена? Відповісти на це запитання просимо начальника сектору протидії злочинам у фінансово-кредитній сфері УМВС України в Івано-Франківській області Валентина Блєднова.
«Наскільки я знаю, то такі речі практикують у поодиноких випадках. Більшість кредитів є заставними, і якщо гроші даються людині під заставу, наприклад, квартири, то, як правило, перед тим її оглядають. Чи справді вона існує, у якому вона стані і так далі. Ну і платоспроможність також можна визначити таким способом. Якщо кредитори приїжджають до клієнта додому, а у нього там одне крісло серед кімнати – звичайно,ніякий кредит йому не дадуть. Але проводити такі огляди для всіх позичальників – точно не варто», – говорить Валентин Блєднов.
«Приховані» банки
Після телефонного дзвінка за наступним оголошенням «Кредити готівкою…» ми з”ясували, що воно належить «ВТБ банку».
По телефону дівчина каже: «63 роки – це нормально, ми до 65-ти надаємо. Головне, щоб пенсія була більше однієї тисячі. Буде по 240 грн. у місяць на три роки». І справді, порівняно з іншими оголошеннями умови дуже вигідні. З документів треба лише паспорт, довідку з пенсійного фонду та ІДН код.
Але чому на оголошенні про «ВТБ банк» не згадувалося жодним чином? А може, й інші банки так роблять? Але для чого?
«Такі оголошення про кредити розміщуємо не ми, – розповідає директор регіональної дирекції «ВТБ банку» в Івано-Франківську Андрій Стецевич, – Це зазвичай або кредитні брокери, або інші посередники. А ми потім лише за них «віддуваємось». Банку такі речі, як розміщення оголошень без посилання на логотип «ВТБ», заборонено, це можуть робити хіба працівники, але лише у приватному порядку. Для нас важливо, аби клієнти йшли не просто за кредитом, а щоб вони йшли саме у наш банк. І тому будь-які оголошення без нашого бренду нам ні до чого».
Мабуть, і іншим банкам теж. А працівники, аби хоч якось розширити коло клієнтів, самостійно, потай від керівництва вдаються до такої «тактики». Заробляти ж якось треба. Ось така реклама без реклами.
Кредитори-брокери
Телефонуємо за наступним оголошенням, домовляємось про зустріч і консультацію. Нам називають адресу в центрі. Автором оголошення виявляється «Національний центр фінансування».
В офіс приходимо з самого ранку, тим не менше якась клієнтка уже сиділа у конторі. Дівчина-консультант просить нас почекати в коридорі, в приміщенні офісу сидіти чомусь не дозволила. Винесла крісло в коридор, і поки вона працюватиме з клієнтом (а це, каже, хвилин 15), порадила пройтися по магазинах.
Поки чекаємо на свою консультацію, по секрету питаємо у дівчини із офісу по сусідству, як ідуть справи в фірмі, що нас цікавить. «До них тут багато людей приходить, але скандалу ще не було жодного. Бо вони беруть плату лише у тому випадку, якщо кредит таки буде взятий», – каже дівчина.
Отже, компанія виявляється не кредитором, а лише брокером, тобто посередником між банком і клієнтом.
Приходить наша черга, заходимо у кабінет і починається консультація. З документів, кажуть, потрібно лише паспорт та ідентифікаційний код. Для пенсіонера – ще пенсійне посвідчення. Якщо була б сума велика, то треба було б ще і довідку про доходи. Але до 10 тисяч – не потрібно.
Фірми-брокери працюють за такою схемою: ваші дані у вигляді детальної анкети розсилають у різні банки, з якими співпрацюють. В банки подають документи, потім упродовж доби приходить рішення з банків. Тоді фірма телефонує до позичальника, каже, який відсоток, термін кредиту, який щомісячний платіж. Якщо людину такі умови влаштовують, вона погоджується, їй дають направлення в банк. Тоді клієнт іде в банк, там підписує договір і отримує готівку. Кредит він виплачує банку. Фірмі-брокеру, якщо все-таки візьме кредит, за послуги повинен сплатити 10% від суми кредиту.
Тобто, якщо ми беремо п’ять тисяч гривень, то брокерам повинні заплатити 500 гривень.
Пенсіонерів, каже пані, кредитують далеко не всі банки.
«Якщо вам будуть надавати кредити у банку під 15-17% річних, то це є велика брехня, – продовжує жінка. – Тому що усіх пенсіонерів страхують. А раптом він помре, це ж є старша людина. І щоб потім його рідним цей кредит не довелося погашати, кредит видають, але його страхують. Суму страховки або включають у відсотки, або відразу мінусують від суми платежу».
Дівчина показує: «Ось одному пенсіонеру погодили кредит. На 11300 гривень, а на руки він отримує лише 10000 тисяч».
Також для пенсіонера потрібно вказати телефони двох контактних осіб. Це не поручителі, бо поручителі дають довідку про доходи. А це люди, яким просто передзвонюють і питають, чи знаєте ви таку-то людину. З метою страховки, – пояснює консультантка.
До слова, укладаючи угоду із брокерськими конторами, потрібно чітко розуміти, що після цього вони вам нічого не винні. І якщо кредит для вас виявиться фальшивкою – у суді ви нічого не доведете.
Отримавши 10% від суми вашого кредиту, брокери непогано зароблять. А відповідну суму фірмі потрібно заплатити відразу після отримання кредиту, і без ніяких розстрочок чи кредитів. З 5 тисяч – 500 гривень, з 10 – 1 тисячу, і так далі. Отже, думати варто добре, ретельно зважувати всі за і проти.
Чого слід уникати?
«Якщо хочете кредит – раджу все-таки іти в банк. – каже начальник сектору протидії злочинам у фінансово-кредитній сфері УМВС України в Івано-Франківській області Валентин Блєднов. – Бо авторами таких от оголошень можуть бути фірми, які не є ні фінансовими, ні банківськими установами, а надають інші послуги, завуальовані під надання кредитів».
Наприклад, розповідає Валентин Блєднов, в оголошенні пишуть, що це кредит. Без довідки про доходи за місяць, а то і за два тижні можна отримати гроші. Коли людина приходить, то, звичайно, їй розповідають, яка це хороша фірма, Мовляв, є у нас гроші, не знаємо куди їх подіти, тож укладаємо договори, надаємо гроші у кредит, але оформити це треба ніби під покупку квартири чи машини. Укладіть з нами договір, зробіть перший внесок тисячу гривень (а може й більше), зробите ще кілька внесків, і ми вам даємо, до прикладу, 100 000 гривень».
Далі клієнт підписує договір, його, як правило, не читає. Тут на людей діє магічне слово «халява». А у тому договорі на 30 аркушах 8-им шрифтом ви не знайдете жодного слова «кредит», а лише таку послугу, як «адміністрування придбання у групах», тобто передбачається, що фірма залучає коло людей, припустимо, 1000. Формує з них групи по 100 осіб, і кожного місяця кожен член групи повинен «кидати» туди по кілька тисяч гривень, а у кінці на ці гроші купується якась одна річ (квартира чи машина), і шляхом жеребкування цю річ отримує хтось ОДИН. І це законний вид діяльності. Але у нас його просувають недобросовісно, називаючи «кредитом». Є такі клієнти, які навіть вартість того ж автомобіля уже переплатили, а їм не видали ні авто, ні грошей.
«Інформацію на оголошеннях можна взяти до відома, але якщо виявляється, що це не банківська установа, то краще з такими фірмами справ не мати. А наші люди прийшли, і, якщо їм пообіцяли, вони все підписують, – продовжує начальник сектору протидії злочинам у фінансово-кредитній сфері. – Перш ніж що-небудь підписати, договір потрібно перечитати, а ще краще – проконсультуватися з юристом. А у таких компаніях-аферистах, як правило, наперед договір читати не дають, а лише після підписання. А підписавши, ти вступаєш у справжню кабалу: кожен місяць сплачувати чималі внески, а місяць не заплатиш – перестанеш бути клієнтом, і про гроші свої можна забути».
А у нас, за словами Валентина Блєднова, люди спочатку підписують, платять «купу грошей», а коли вже починають розуміти, що їх «надули», біжать у міліцію. А там відмовляють у порушенні кримінальної справи, бо якщо є підписаний двосторонній договір, то справа ця відноситься до цивільно-правових. А суддя при розгляді справи каже: мовляв, договір вами ж підписано, отже і платіть згідно з умовами. І ніхто вам тут не зарадить. Отож, увага, увага і ще раз увага.
Довіряй, але перевіряй
Оголошеннями можна користуватися – на те вони і є, аби доносити інформацію до людей. Але треба бути уважними перед тим, як брати будь-яку суму у кредит. По-перше, з’ясувати, чи справді установа має повноваження займатися таким видом діяльності як надання кредитів. Далі не зашкодить почитати відгуки в інтернет-мережі про дану фірму, зателефонувати туди, порадитись зі знайомити чи родичами.
А головне, застерігають фахівці, не вестися на «дурничку» – «майже безвідсоткові кредити без застав» і так далі. Безплатний сир буває тільки в мишоловці – стара приказка, але вона, як ніколи, актуальна в наш час.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|
