Локомотиворемонтний: вчора, сьогодні, завтра
Серед багатьох підприємств Прикарпаття осібно стоїть Івано-Франківський локомотиворемонтний завод. Він один з найстаріших у нашому краї – йому вже 145! Однак пройшовши за час свого існування усі стадії технічного розвитку — від гужового транспорту і трансмісії до сучасних верстатів, зумів стати лідером у випуску продукції, необхідної не лише вузькій галузі залізничного транспорту, а й поширив поле своєї діяльності на галузь машинобудування в цілому.
Ще в 1866 році в колишньому Станіславі почали працювати головні машинні майстерні Львівсько-Чернівецької залізниці, на якій з 1 вересня того ж року почався регулярний рух потягів. Вже через чотири роки підприємство стало найбільшим у Галичині. До прикладу, у 1912 році на ньому працювало 1000 осіб.
Звертаючись до історії підприємства, варто сказати, що у 1977 році завод пережив своє друге народження: був відремонтований перший тепловоз із гідравлічною передачею, а в 1979 році — останній паровоз. У зв'язку з переходом заводу на ремонт тепловозів були реконструйовані всі цехи і ділянки без зупинки виробництва.
Сьогодні на ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (з серпня цього року державне підприємство має статус приватного акціонерного товариства) створено низку нових виробництв з виготовлення запасних частин і ремонту рухомого складу. Центральним місцем у роботі колективу є випуск сучасної вантажної автомотриси АМВ, що замінює фізично зношені і морально застарілі шляхові дрезини. Однак голова правління Василь Дутчак та менеджмент підприємства постійно у пошуку нових видів продукції та послуг, нових ринків, на яких продукція локомотиворемонтників була б конкурентоздатною.
Саме завдяки тому, що вдалося створити систему, яка дає можливість завойовувати ринки збуту, причому не лише, так би мовити, «залізничні», а більш широкої сфери машинобудування, підприємство працює успішно, щороку нарощуючи темпи виробництва і постачаючи свою продукцію для «Укрзалізниці», для заводів і металургійних, гірничо-збагачувальних комбінатів України, Росії, Казахстану, інших підприємств Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Узбекистану.
Василь Дутчак говорить: «Наша маркетингова політика побудована так, що працюємо на конкретні замовлення, на складі не залежується жодної продукції. Це дозволяє чітко планувати роботу на перспективу. Я вперше за багато років захищав програму інвестиційного розвитку підприємства до 2015 року, тобто ми бачимо перспективу і рухаємося впевнено».
Не останню роль в успішній роботі ЛРЗ відіграє інженерна думка та організація виробничого процесу. Добре розуміючи важливість цих чинників, керівництво заводу взялося за створення сучасного інженерного центру. Василь Дутчак, сам заслужений працівник промисловості України і людина прогресивних поглядів та ідей, переконаний, що сучасна інженерна ідея дорого вартує і принесе підприємству чималі прибутки. Так само, як і організація виробництва. Через те нещодавно на ЛРЗ приступив до роботи новий начальник виробництва Сергій Карайченцев, який раніше працював на виробництві «Ардо» і має свіжий менеджерський підхід до роботи. Голова правління каже, що результати його роботи вже відчутні на підприємстві.
Зрештою, успіх залежить від досвіду і старань кожного у цьому колективі. Як наслідок – численні відзнаки, яке підприємство має за останнє десятиріччя. Приміром, на всеукраїнській виставці „Барвиста Україна” підприємство нагороджене дипломами за кращий вітчизняний товар року у номінації «Технологія машинобудування», за якісний ремонт залізничної техніки (Сьома Міжнародна спеціалізована виставка «Транспорт+логістика 2004»), за налагодження випуску автомотриси АМВ для виконання ремонтно-експлуатаційних робіт на залізничній колії (Всеукраїнський конкурс-виставка «Кращий вітчизняний товар року»), за впровадження прогресивних технологій ремонту рухомого складу залізниць (Восьма міжнародна спеціалізована виставка «Транспорт+Логістика 2005»). Івано-Франківський ЛРЗ став володарем диплому І туру Всеукраїнського рейтингу в номінації «Сумлінний платник податків у сфері промисловості» за 2010 рік. А крім того, одну з останніх вагомих відзнак отримав слюсар-електрик цеху по ремонту рухомого складу ВАТ «ІФ ЛРЗ» Анатолій Жураківський: з нагоди 20-річчя незалежності України указом Президента України його нагороджено медаллю «За працю і звитягу». З нагоди Дня залізничника та 145-річчя заводу групу працівників відзначено Почесними грамотами й подяками обласної держадміністрації та ради, а також міського голови Івано-Франківська.
У цьому трудовому колективі взагалі проводиться особлива соціальна політика. Кращі працівники систематично отримують матеріальне і моральне заохочення. На честь кращих щотижня на території підприємства вивішують прапор, є Дошка пошани. Для того, щоб людям працювалося комфортно, адміністрація підприємства у цьому році провела ремонти у цехах, а це і побілки, і перекриття дахів, і встановлення душових, і зручні роздягальні.
Кажуть, у здоровому тілі – здоровий дух. Перефразовуючи цей вислів, можна сміливо стверджувати щодо ЛРЗ: у здоровому колективі – здоровий дух. Тут вміють працювати і вміють активно, дружно відпочивати. А про корисний відпочинок дбає профком підприємства, який проводить цікаву культмасову та спортивно-оздоровчу роботу, організовуючи змагання з футболу (до слова, кожний цех має свою форму), волейболу, тенісу, шахів, виїзди на природу та на різноманітні екскурсії для сімей працівників. За словами голови профкому Богдана Чупака, колектив ЛРЗ вже відвідав замки Львівщини, скелі Довбуша, Кришталеві печери Тернопільщини, такі святі місця, як Зарваниця, Манява, Почаїв. У планах на наступний рік – поїздки в Умань, на Шацькі озера.
Нинішній день колективу локомотиворемонтного заводу – стабільний і впевнений. Перспектива – обнадійлива. Бо, за словами голови правління ПрАТ «ІФ ЛРЗ» Василя Дутчака, в економіці країни, попри ще чимало незрозумілих речей, простежуються тенденції на захист вітчизняного товаровиробника, тенденції на встановлення таких важелів, які дозволяли б підприємству розвиватися, бути конкурентоспроможним, а решту залежить від нас самих – від ідей, зусиль, старань усього колективу.
Наталка Стрілець
|
