Лицарі неба
Прикарпатські військові льотчики несуть відповідальність за охорону західного повітряного кордону України
Ще у всіх нас жива в пам’яті картина: на вулиці – мінус 27 градусів за Цельсієм, на роботу доводиться добиратися з проблемами, бо далеко не всі міські маршрутки могли рухатися за графіком через замерзле паливо. Та на військовому аеродромі 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації повним ходом йшла підготовка до проведення польотів – як вдень, так і вночі. Коли я розповів про це своїм друзям, то майже всі сприйняли мої слова, як чергову військову байку: адже такі низькі температури є граничними для польоту літаків та роботи спецтехніки, що обслуговує літаки і аеродром.
Головним їхнім аргументом було переконання, що для роботи при таких низьких температурах потрібно мати високо підготовлений, можна сказати, унікальний персонал та льотчиків. Але гул двигунів винищувачів, що піднялись у небо, розвіяв усі сумніви. Ніби насміхаючись над примхами погоди, військові льотчики під орудою полковника Сергія Голубцова злітали в небо не тільки поодинці (як це робиться зазвичай), але й парами, демонструючи вищий клас пілотної майстерності.
Ця військова льотна частина на Прикарпатті справді унікальна. Вона має потужні традиції та високі навички. Її історія сягає далеко вглиб минулого сторіччя, у самий розпал Другої світової війни. Хоробрість воїнів з’єднання назавжди вписана в книгу бойового шляху цієї частини. А дехто з ветеранів навіть розповідає, що співуча ескадрилья з радянського фільму «В бій ідуть лише «старики» «списана» з однієї з ескадрилей саме цієї бригади.
Сьогодні прикарпатські військові льотчики несуть відповідальність за охорону та оборону всього західного повітряного кордону нашої Батьківщини. Бо вони залишились єдиними, хто може дати відсіч повітряному агресору над цією територією України. Озброєні сучасні «лицарі неба» потужними і швидкими винищувачами МІГ-29, які і досі вважаються одними з кращих планерів світу. А пілоти, які служать в бригаді, здатні піднятися в небо і у сильний дощ, і в густий туман. Їм під силу перехопити і знищити повітряного ворога вдень і вночі. Техніка та засоби, які є на озброєнні в обслуговуючого персоналу, дозволяють піднятись у небо навіть за умов відключення світла на аеродромі, незважаючи на снігопади будь-якої сили, обледеніння смуги та інші природні чи техногенні катаклізми.
Найголовніше, що тут служать люди, які можуть професійно і самовіддано працювати на цій техніці, керувати польотами, підніматись у небо. Для порівняння: якби військові вивели для розчистки доріг Івано-Франківська свої снігоприбиральні машини, то завдяки їх потужності протягом кількох годин все обласне місто ходило б і їздило по чистому асфальту.
Сьогодні особовий склад 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації готується заступити на бойове чергування під час проведення футбольного чемпіонату «Євро-2012». Саме на них покладено відповідальне завдання – не допустити терористичних актів з повітря. Переконаний: вони з цією місією справляться на «відмінно».
Як на мене, саме про таких людей – військових льотчиків – і потрібно знімати фільми. Приємно, що Івано-Франківська телерадіокомпанія «Вежа» першою в Україні зініціювала зйомки документального фільму про 114-ту бригаду тактичної авіації. На думку керівника ТРК «Вежа» Олени Третяк, держава має знати, як живуть і служать ті, хто її захищає.
Андрій БРУКІВКА
|
