Українці в Канаді
У серпні делегація прикарпатців, яку очолив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк, побувала у провінції Альберта (Канада) і привезла звідти неоціненний досвід, який варто, на думку губернатора Прикарпаття, перейняти і розвинути в нашому регіоні.
У рамках візиту досягнуто конкретних домовленостей щодо співпраці в економіці та бізнесі, а також у галузях медицини, освіти, екології, сіль-ського господарства, видобутку й використання сланцевого газу. Спілкуватися в Канаді нашим прикарпатцям було легко, оскільки практично всюди, де вони побували, працюють вихідці з України – вони є у складі очільників провінції, вони ж очолюють університети, наукові підрозділи тощо.
Власне про результати візиту розповів на прес-конференції голова ОДА Михайло Вишиванюк.
Про сміття
«На початку вересня в Едмонтон виїде ще одна делегація у зв’язку з тим, що ми підписуємо дуже серйозну угоду про співпрацю в галузі організації збору і переробки сміття з фірмою, яка займається цією проблемою. Саме в Едмонтоні найкраще в світі організована робота з переробки сміття. Чому найкраще? Тому що у них на сьогодні 90 відсотків твердих побутових відходів іде на переробку і тільки 10 відсотків захоронюється – це відходи будівництва. І то в них вже є компанія, яка пропонує ноу-хау і щодо переробки будівельного сміття. Тобто сміття не спалюється, небо не коптиться, вони ще додатково за це отримують гроші від світового співтовариства, і все сміття йде на переробку.
А коли я поцікавився, а хто купує, то назвали що у них одним з покупців цих відходів є Чернівецька область. Ну, так ми деколи вміємо господарювати, що канадці можуть переробити сміття і нам його продати. Тож наше завдання – організувати програму «Чисте Прикарпаття», яка буде розрахована не на один рік, і дай Боже, справитись нам десь до 2018-го, а то й 2020-го років.
Ми дещо спрощено підходили до цього питання, і зокрема, я особисто теж. Але не так воно все просто, і нам доведеться починати цю роботу вже цього року, причому починати з навчання – починаючи з дитячих садочків, запровадження певних програм у школі і навчання дорослого населення. Тобто ця робота почнеться з навчання, і вже в процесі буде створена загальнообласна система збору, сортування і стопроцентної переробки сміття».
«Коли ми знайомилися з усім цим циклом, побачили дуже цікаву річ, яку треба зробити і в нас. У кожного з нас є вдома речі, які нам непотрібні. І в той же час ці речі можуть бути корисні певній категорії людей. Там люди везуть непотрібні речі в спеці-альні пункти і здають безплатно. А інші приходять за цими речами і безплатно беруть, наприклад, старий телевізор чи меблі, чи книжки, чи посуд і т.д. Тож і нам треба зробити такий пункт прийому старих речей. Тільки заради цього варто було приїхати в Едмонтон, щоб перейняти цей досвід».
«Екологія людини»
«В одному з університетів побачили напис: факультет екології людини. Я подумав: наскільки це важливо сьогодні, і чому в нас нема такого факультету? Варто, щоб він був в університеті нафти і газу, де дуже багато робиться в сфері захисту екології. Задумався і стало не по собі за те, що ми так безвідповідально ставимося самі до себе, до свого здоров’я, безвідповідально ставимося до здоров’я нашого народу, наших дітей, нашого майбутнього.
І ми переговорили з ректором, який погодився, що дійсно такий факультет треба відкривати. Не треба конструювати велосипед, треба поїхати, перейняти всі програми, взяти готову модель і запровадити в нас такий факультет. Тим більше, що на останній колегії виступав начальник управління з питань захисту прав споживачів – це пародія. А його обов’язок – захищати споживачів від технологічно небезпечної продукції…».
Музей під відкритим небом
«У нас є прекрасний музей під Галичем. А ми побували в Альберті в Українському селі. Його відродили таким, яким воно було в часи, коли наші люди приїхали в Канаду на заробітки. Навіть стоять перші хати – дуже прості, бо людей привезли, пообіцяли по 60 гектарів землі – а там ліс. І виживай, а зима – мінус сорок. І люди будували Альберту надзвичайно тяжкою працею. Але це все в тому селі збережено в натурі. І люди там живуть своїм давнім укладом: готують харч, печуть хліб, перуть білизну, розмовляють давньою говіркою, ходять вбрані у старих українських костюмах – все, щоб туристам було цікаво.
Хочу, щоб ми це все побачили під Галичем. Там же стоять давні хати, жаби там квакають, але нічого там нема – ходять лайдаки, а все позаростало бур’янами. А в нас є інститут туризму, інститут культури… Стільки всього є, але це все армія, яка не працює. І цю армію ми попросимо зайнятись конкретною роботою і там зробити живий музей, щоб навіть коза в городі паслася. І якщо ви хочете, то там є ґаздині – а це переодягнені студентки, які, увійшовши в образ, дуже добре запам’ятовують історію. В Альберті ж ці студенти, працюючи в музеї, вивчають українську мову і за це отримують певні бонуси в університеті». А туристам це цікаво, і в нас це був би один з найцікавіших туристичних марш-турів. І місце праці для багатьох людей».
Про сланцевий газ
«В університеті Альберти діє факультет, який займається видобутком сланцевого газу. І з п. Крижанівським, ректором нашого університету нафти і газу, була розмова, що туди виїде група для переймання досвіду. Адже провінція Альберта видобутком сланцевого газу успішно займається вже більше десяти років. І я задавав питання віце-прем’єру провінції Альберта Томасу Лукащуку: «Ви вже стільки років видобуваєте сланцевий газ, чи були у вас якісь екологічні проблеми?». Він сказав: «Жодних екологічних проблем у нас не було. І хай наші університети співпрацюють».
В Альберті вартість газу – 120 доларів за тисячу кубометрів. 520 і 120 – порівняйте».
«Щодо видобутку сланцевого газу, то це є політична і економічна безпека України, яка є фундаментом збереження суверенітету України. Найбільший спротив йде від російської компанії «Газпром», яка буде будь-якою ціною зберігати свої позиції на ринку України. Бо 50 млрд. кубометрів газу ми купуємо, говоримо зараз, що будемо купувати 30-35 млрд. кубів, втратити такого покупця, та ще й по такій ціні, як підписано, це для «Газпрому», звичайно, величезна втрата. Ця компанія робить все, різні способи шукає, шукає «страшилки», робить все можливе, щоб угода по сланцевому газу була зірвана. Це перше.
Друге. Сполучені Штати видобувають сланцевий газ, Канада видобуває, Польща приступила до видобутку сланцевого газу, Прибалтика, Болгарія, Румунія дали добро на видобуток сланцевого газу. Ми що, наймудріші? Ці країни пішли вперед і ми маємо можливість вивчити їхній досвід.
Третє. Це створення робочих місць у нас, на Прикарпатті.
Четверте. За скромними підрахунками, бюджет області додатково повинен отримати порядка 700 млн. грн.
П’яте питання – американська компанія готова брати участь у соціальних проектах нашої області.
І нарешті, шосте питання. Я брав участь у переговорах, і Київ іде на безпрецедентні кроки для нашої області, тому що він готовий виділити 10% додатково сланцевого газу нашій області».
Записала Наталка СТРІЛЕЦЬ
|
