Субота, 23.09.2017, 04:02
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Грудень » 20 » ПРЯМА МОВА
11:52
ПРЯМА МОВА
Микола КРУЦЬ:
«У парламенті буде багато політики і мало економіки»




Микола Круць, народний депутат кількох скликань, почесний голова правління ВАТ «Івано-Франківськцемент» у ЗМІ «світиться» не часто. Його стиль – менше слів, більше діла. Та  напередодні Дня свого патрона – святого Миколая – Микола Федорович погодився на ексклюзивне інтерв’ю для «Західного кур’єра».

– Як парламентар зі стажем, що можете сказати про роботу новообраного парламенту?
– Те, що ми з Вами зараз бачимо, це ще не робота. Поки що іде боротьба за портфелі та демонстрація перед виборцями незламності власної позиції. Як на мене, поки що у всіх учасників процесу все гаразд.
Провладні депутати втримали контроль над ситуацією і призначили своїх висуванців на посади спікера парламенту та прем’єр-міністра. А отже, це дає підстави політологам говорити про стабільність діючої влади і її здатність продовжувати рухатись обраним курсом.
Разом з тим, опозиція дуже вдало і, що найголовніше, досить результативно продемонструвала свою рішучу позицію щодо обов’язковості персонального голосування депутатами в залі Верховної Ради, а також щодо необхідності володіння державною мовою високопосадовцями нашої країни. Звичайно, це не могло не сподобатись тим виборцям, які голосували за опозиційні сили, оскільки саме такої поведінки вони очікували від своїх обранців.
– Отже, те, що відбувається зараз, можна назвати такою собі розминкою. Коли ж, на вашу думку, розпочнеться справжня робота і можна буде оцінювати її результати?
– Коли стане зрозумілою конфігурація владної вертикалі. В найближчий час ми побачимо, яким чином розподіляться між політичними силами парламентські комітети, та хто займе міністерські крісла в новопризначеному уряді. Тільки після цього розпочнуться реальні кроки та дії. Не треба забувати також про деякі особливості української політики, а саме про те, що ні влада, ні опозиція в своїй основі не є однорідними. І там, і там є свої групи впливу, інтереси яких іноді є кардинально протилежними. Тому, готуючись оцінювати роботу політиків, треба, перш за все, розуміти, що неможливо буде всю їхню роботу поділити тільки на чорне і біле. Дійсність, як правило, складається з півтонів. Політика – це мистецтво можливого, а отже, нюансів буде більш ніж достатньо.
– Про групи впливу у діючій владі сказано дуже багато. Тому хотілося б почути вашу думку щодо підводних течій в опозиційному таборі.
– Погляньмо на ситуацію в новообраному парламенті – опозиція, принаймі поки що, є дуже неоднорідною.
Є ВО «Свобода», яке позиціонує себе як єдину ідеологічну партію і будує свою діяльність на націоналістичних принципах. Уже зараз очевидно, що ця партія та її представники в парламенті найменш схильні до компромісів, а отже, застосовуватимуть в своїй роботі максимально агресивні методи.
Маємо також і «Батьківщину», яка, безумовно, є ядром опозиції, але ідеологічна база якої є доволі розмитою. Крім того, ситуацію всередині цього політичного об’єднання ускладнює високий рівень конкуренції між його лідерами.
Щодо партії «УДАР», то навряд чи хтось зараз наважиться прогнозувати її подальші дії. Це новий гравець в українському політикумі, але неозброєним оком видно, що зі всіх опозиційних сил ця сила найбільш здатна і готова до політичних компромісів.
Зрозуміло, що сьогодні, коли в сесійній залі іде «гра м’язами», відмінності непомітні. Але ж ми добре розуміємо, що це «шоу» не буде тривати вічно, врешті-решт воно закінчиться і розпочнеться щоденна рутинна робота над законопроектами.
Крім того, в повітрі уже «запахло» президентськими виборами, і кожна з названих партій має свого кандидата. Конкуренція лідерів теж не додасть опозиції єдності, бо, як показує український досвід, намагання сподобатись виборцям і впровадження реальних реформ – це майже несумісні речі.
І ось коли протиріччя вийдуть на поверхню, думаю, що по цілому ряду дуже принципових питань цим політичним силам буде нелегко виробити спільну позицію.
– Можете навести приклади таких питань?
– Таких питань є достатньо. Ось, для прикладу, тільки одне із них – питання визнання Української Повстанської Армії воюючою стороною в другій світовій війні, а також надання ветеранам ОУН-УПА відповідного статусу та належних їм пільг.
Я переконаний, що та невелика кількість воїнів ОУН-УПА, які дожили до сьогоднішнього дня, абсолютно заслуговують на те, щоб такий законопроект був внесений опозицією в числі перших. Я впевнений, що депутати від ВО «Свобода» вийдуть з такою ініціативою в найближчий час. Але чи підтримають їх колеги з ВО «Батьківщина» і особливо з партії «УДАР» – не факт, оскільки та частина їх виборців, яка проживає на півдні та сході нашої країни, може і не зрозуміти такого кроку своїх обранців, особливо на фоні світової економічної кризи. На жаль, досвід показує, що політична доцільність, як правило, перемагає здоровий глузд, тому спільне рішення опозиційних партій по даному конкретному питанню може бути і не прийняте. Хоча, звичайно, дуже хотілося б помилитись.
– Отже, ваш прогноз: наскільки працездатним і довговічним буде цей парламент?
– Загалом, хотів би сказати, що парламентська робота, апріорі, передбачає постійний діалог сторін та пошук ними компромісу. Але, наразі, спостерігаємо стійку тенденцію до збільшення кількості агресії в діях політиків. Уже сьогодні можна передбачити, що багато з них будуватимуть свій імідж саме на протиставленні та епатажі. Зрозуміло, що такий стан справ не сприятиме конструктивній роботі не тільки новообраного парламенту, але і влади в цілому. Тому мій прогноз неоптимістичний. В парламенті буде багато політики і мало економіки. Буде цікаво дивитися телевізор, але не виключено, що батареї, при цьому, будуть холодні.
– Чи не жалкуєте, що пішли на вибори по мажоритарному округу, адже цього разу вам не вдалося здобути перемогу? Можливо легше було піти у списку якоїсь із політичних партій?
– Ні, не жалкую, оскільки вибір був абсолютно свідомим і базувався він на моєму особистому життєвому досвіді. Справа в тому, що за період свого депутатства мені довелось бути як мажоритарником, так і списочником. Для мене висновок один: виборці повинні знати свого депутата, а депутат, відповідно, повинен нести персональну відповідальність за стан справ у своєму виборчому окрузі.
Я впевнений, що тільки таким чином можна, хоча б на елементарному рівні, забезпечити відповідальність народних обранців перед людьми. Тому, що одна справа – сліпо виконувати волю політичних вождів, прикриваючись інтересами партії, і зовсім інша – їхати на округ і відповідати перед виборцями за виконання своїх передвиборних обіцянок.
Крім того, хотів би зазначити, що депутат, за яким стоять тисячі виборців, почуває себе набагато впевненіше, ніж депутат, який залежить від примх однієї людини, навіть якщо ця людина є вождем впливової партії. Я глибоко переконаний, що народний депутат повинен бути незалежним від сторонніх впливів, а це можливо тільки при умові, якщо між ним і його виборцями не буде різноманітних  партійних посередників.
– Та все ж таки, цього разу виборці надали перевагу іншому кандидату. Вам не образливо? Адже на обраному вами окрузі (Тисменицький, Галицький, Тлумацький райони та села, що входять до Івано-Франківської міської ради) ви є знаною людиною і чимало зробили для людей, які тут живуть.
– Церква нас вчить, що допомагати людям треба не заради подяки, в тому числі і у вигляді голосування на виборах, а заради примноження добра на землі. Як людина, я абсолютно з цим згоден і завжди дотримувався саме цієї філософії. І коли був директором великого підприємства, і коли був народним депутатом, і тепер, коли знову став керівником великого підприємства (сміється).
Що ж до першої частини вашого запитання, то які можуть бути образи, тим більше на виборців? Галичани є великими патріотами України і це дуже добре, але саме ця наша риса часто стає причиною занадто різких суджень і поспішних рішень. Іноді ми готові негайно вмерти за Україну, але не можемо знайти в собі сили і терпіння щодня її будувати. Тому в час виборчої кампанії політичні гасла і заклики, як правило, беруть гору над реальними пропозиціями.
Суть моєї виборчої програми полягала в тому, що не потрібно на кожних виборах «вмирати за Україну». Ми повинні її будувати, причому не «загалом і в принципі», а конкретно у своїх містах, містечках і селах. Ми хочемо бачити Україну європейською країною? Давайте почнемо «будувати Європу» в своїх громадах, і тоді Україна буде такою, якою ми її хочемо бачити.
Зустрічаючись під час кампанії з виборцями, я пропонував їм для розгляду саме таку концепцію і гарантував, що, у разі перемоги, буду готовий задіяти всі свої можливості для успішного розвитку кожної із територіальних громад, які підтримають таке бачення.
– Але переважна більшість виборців в результаті традиційно проголосувала за «велику політику». Разом з тим, більше двадцяти громад підтримали Миколу Круця і його програму. Це щось змінить в їхньому житті, чи «війна закінчилась – всім велике дякую»?
– Знаєте, життя навчило мене бути скупим на обіцянки, але запевняю вас, що я знаю ціну власного слова і те, що було сказане, – буде виконане. Я зроблю все від мене залежне, щоб ті територіальні громади, які підтримали мене під час виборчої кампанії, не пошкодували про свій вибір.
– Ну і на завершення одне питання не про політику. Відразу після виборів почали  поширюватися чутки про масові скорочення на ПАТ «Івано-Франківськцемент». Деякі  ваші «доброзичливці» висували версію, що «Круць звільняє всіх, хто за нього не проголосував». Чи можете якось прокоментувати цю інформацію?
– Це одна із чергових пліток, яких розплодилося багато за виборчий період. Справа в тому, що інтенсивність роботи заводу напряму залежить від роботи будівельної галузі загалом, а це означає сезонність навантажень. Тому щороку, на  початку весни, завод набирає по контракту додаткових працівників і, відповідно, в листопаді – грудні звільняє їх до наступного сезону. Саме процес закінчення цих сезонних контрактів і був потрактований багатьма як «масові скорочення». Правда полягає в тому, що так відбувається всі роки, поки існує завод, і кількість таких сезонних працівників у різні роки завжди коливалася у межах  3-5 відсотків від загальної кількості працівників підприємства.
При нагоді хотів би заодно спростувати і всі інші плітки на кшталт того, що «Круць продав шиферний цех», «завод повністю купили росіяни» і тому подібне. Офіційно інформую громадськість краю, що ПАТ «Івано-Франківськцемент» був і залишається українським підприємством, на якому працюють українці, яким керують українці і власниками якого є українці.
– Що хотіли би побажати нашим читачам в переддень свят?
Те, чого всім нам, як правило, бракує: впевненості в завтрашньому дні, доброго ставлення до себе та розуміння оточуючих. А ще, звичайно, здоров’я, радості від дітей та достатку у домі.
Веселих всім свят та щасливого Нового року!
Записав Антін ТИМУРА
Переглядів: 336 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]