КУЛЬТУРА - 24 Квітня 2014 - Західний курєр
П`ятниця, 09.12.2016, 15:33
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Квітень » 24 » КУЛЬТУРА
10:18
КУЛЬТУРА

Яка книга переможе – друкована чи електронна?


Ще декілька років тому найбільш популярні письменники побоювалися тільки одного – аби їхні книжки не стали масовою літературою, котру би читали у маршрутках чи метро. Невже це так погано? – спитаєте ви. Адже чим більше читають твори письменника, тим він стає популярнішим. Уже сьогодні літераторам варто боятися зовсім іншої напасті. Вони можуть не вберегти свої авторські права на власноруч написані твори. І все це «завдяки» тому, що широке коло читачів перейшло на електронний варіант книг, озброївшись так званими рідерами.
Зараз літератори, видавці, ба навіть працівники бібліотек задаються питанням: яка книга переможе – друкована чи електронна? Належу, очевидно, до тієї когорти читачів, котра надає перевагу звичайній друкованій книзі. Бо так приємно полистати паперові сторінки, а не просто імітувати ці рухи дотиком пальців до сенсорного монітора електронної книги. Якщо це нове видання, щойно із друкарні чи крамниці, то, звичайно, можна відчути запах свіжої книжки. Можливо, зі сторони я й виглядаю якось не по-сучасному, старомодно, але не звертаю на це особливої уваги. Їдучи в громадському транспорті, за читанням книжки коротаю час, не відволікаючись ані на голосну музику в автобусі, ані на пусті балачки пасажирів.


В ногу з часом?
Тим часом знаю чимало таких людей, котрі переконують мене, що електронна книга – набагато кращий, більш прогресивний засіб. З чим не можу погодитися бодай у тому плані, що книжка не розрядиться без електроживлення.
Декілька днів тому у центрі Івано-Франківська (як це не дивно сьогодні звучить!) відкрився новий книжковий магазин (спеціально не вказую назви книгарні, аби не прозвучало як реклама). Реакція на цю подію, як і на всі інші події у світі, не забарилася на сторінках соціальних мереж та в коментарях до новини. Там можна віднайти дискусії з приводу того, варто чи не варто відкривати книжкову крамницю, для кого взагалі потрібні книжки, якщо вони такі дорогі. Більшість із коментаторів сходяться на одному – маєш рідер, замовляй електронну книжку, бо вона дешевша, і читай на здоров’я.
Із цією думкою не зовсім згідні письменники та бібліотекарі. Вони майже одноголосно переконують, що друкована продукція ніколи не буде витіснена із ринку попиту, якими б сучасними технологіями не користувалося людство.
Літературний критик, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран між вибором електронної книги чи друкованої навіть не вагається – надає перевагу останній. Для цього має певні аргументи. «Не можна вгадати, яка саме форма книжки буде користуватися попитом. Останній роман Муракамі видали у Японії мільйонним тиражем. І це друкований варіант, а від електронного японці відмовилися, хоча вони в сенсі освоєння електронних технологій та популяризації електронної книги пішли далеко вперед, – зауважує Євген Баран. – Тому насамперед йдеться про те, щоб читач був, а вже яку форму він обере, не має значення».
Під знаком питання залишається діяльність бібліотек. Для декого вони втрачають сенс, оскільки «все можна віднайти в інтернеті і прочитати в електронній книжці». Проте це помилкова думка, переконують працівники книгозбірні. Тут траплялися такі випадки, коли тільки у друкованому вигляді, добре порившись на книжкових полицях, знаходили саме ту інформацію, котру шукали студенти. Заступник директора обласної бібліотеки Людмила Жирик взагалі переконана, що розділяти електронну книгу від друкованої не варто, їх можна використовувати паралельно. «Технічні засоби приходять на допомогу, оскільки розвиток не стоїть на місці, – запевняє жінка. – Але повірте, що книжка ніколи не зникне і не стане аж таким раритетом, щоби про неї можна було забути».
Для усіх звично, що бібліотека – це книгозбірня. Як би там не говорили, на сьогоднішній день у суспільстві переважає друкований варіант книжок. Навіть ті люди, котрі мають гаджет із можливістю читання книг, все одно приходять до бібліотеки і беруть друковані видання.
Електронний варіант має свої вигоди. Він зручний, коли кудись їдеш. Відчувається значна різниця, якщо взяти з собою на відпочинок електронну книгу чи п’ять друкованих. Нещодавно російські бібліотекарі проводили в себе дослідження і зрозуміли, що у бібліотеці електронна книжка ще не є популярною. Тобто, якщо люди йдуть в бібліотеку, то в основному за паперовим варіантом.
«Старше покоління схильне до паперового варіанту. Для них це є відчуттям правдивого спілкування з книгою, якого не замінить жодне електронне видання», – зізнаються в обласній книгозбірні. І в той же час зауважують, що студентська молодь також доволі часто обирає друкований варіант книжки.


Справа техніки
Крім компактності, є, звичайно, цінова перевага так званого рідера чи то планшета. Сьогодні у вільному продажі це новітнє диво техніки можна придбати за різними цінами – від 400 гривень і до декількох тисяч. Завдяки такому пристрою можна перечитати чимало літератури. Якщо перевести усі прочитані книжки у витрачені на них гривні, то, звичайно, економія буде на стороні гаджетів.
Завдяки проекту «Вікно в Америку» в обласній бібліотеці є шість електронних книг з контентом по 150 примірників на кожній із них. «Ми їх використовуємо, якщо нема паперового варіанту. Для нас це дуже велика підмога. Використовуємо також електронні бази даних. Це стосується в першу чергу наукових журналів, – продовжує Людмила Жирик. – Якщо електронна книга може помістити в собі 10 тисяч книг, то уявіть собі, яка це велика економія місця. Це, звичайно, проблема для бібліотеки, бо ми не маємо простору, аби можна було розмістити увесь книжковий фонд. За електронними книгами майбутнє, але поки що люди ще не готові до цього у повній мірі».
Книга є товаром неодноразового використання, вона має здатність фізично знищуватися. Тому вже зараз в обласній бібліотеці тривають роботи із переведення в електронний варіант хоча б раритетних видань. Тут цей процес називають позитивним. «Ми розуміємо, що з часом ця книга може пропасти, а в електронному вигляді читач зможе покористуватися», – підкреслює пані Людмила. Це, за словами працівників книгосховища, має свої позитивні сторони, адже сприяє збереженню фонду і залученню молодого читача.
Для прикладу, сьогодні у науковій бібліотеці Києво-Могилянської академії 53 відсотки книжкового фонду переведені в електронну форму. Тим часом в області в електронному ресурсі перебуває всього 1 відсоток книжкового фонду.


Автора, автора!
Виникає нескромне запитання, то для кого ж видають книжки у друкарні? Невже тільки для того, аби їх поклали на полиці колекціонери і милувалися ними? Очевидно, якщо існує книжкова пропозиція на ринку, то вона ще й досі користується певним попитом. Погодьтесь, що не було би у нашому місті стільки книжкових крамниць та не стояли б розкладки у центрі міста. Останнім часом деякі видавництва вже пропонують читачам навіть електронні варіанти тих же друкованих видань. Для так званих рідерів екземпляри значно дешевші від паперового видання. Звідси і побоювання, мовляв, невдовзі книга стане настільки дорогим задоволенням, що її зможуть купувати тільки заможні.
Окремо виникає питання про захист авторських прав. В Україні немає правової бази електронних книг. Як правило, усі ми скачуємо книжки через інтернет нелегітимно. Тим часом нова література не надходить в бібліотеки. Принаймні не в такому масштабі, в якому хотіли б і автори, і бібліотекарі. Це пов’язано із фінансуванням, пояснюють у книгозбірні. «Важливу роль відіграє і час. Сьогодні книга актуальна, а через місяць вона втрачає свою актуальність. Але і електронний варіант найсучасніших книг платний. Якщо ви хочете щось знайти, то не знайдете його у безкоштовному варіанті», – зауважує Людмила Жирик.
«В Україні зараз нереально захистити авторські права. Ці складні процедури ніяк не контролюються і невідомо ким контролюються. Тому тут питання залишається відкритим і навіть не знаю, наскільки довго воно таким буде залишатися, – наголошує Євген Баран. – Письменники паралельно пишуть і для електронних варіантів. Принаймні деякі існують паралельно – на дисках, начитані. Треба використовувати будь-яку форму популяризації книжки. Не має значення, як її сприймає читач – зорово чи на слух. Аби тільки читалося. Інша справа полягає в тому, що чималу роль відіграє жанр книжки. Наприклад, поетична має свою специфіку, а розважальна свою. Тому тут не можна вгадати, яка саме форма книжки буде користуватися попитом. Я є консерватором в хорошому розумінні. Паперовий варіант, як на мене, є довговічнішим і універсальнішим проектом. З ним можна податися в гори, в печеру, у космос. Його можна читати і при каганці. А електронна книга прив’язана до енергоносіїв».
Володимир БОДАК

 

Переглядів: 197 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]