Зоряна Коржак: «Я завжди намагалася виправдати імідж своєї родини»
02.09.2010, 11:44
– Зоряно Зіновіївно, розкажіть, як Ви познайомились зі своїм чоловіком? – Вперше ми зустрілись на концерті до Дня студента. Олег був на п’ятому курсі, а я – другокурсниця. Не можу сказати, що то була любов з першого погляду, але цей юнак викликав у мене симпатію. Два роки він підкоряв моє серце… Потім відсвяткували весілля, хрестини… Ось так студентське захоплення переросло у міцне подружжя. Олег Коржак: перше відчуття при зустрічі із Зоряною – що це назавжди. І ось уже 16 років ми разом із дітьми святкуємо дві дати: дату нашого одруження і знайомства – День студента. – Наскільки нам відомо, Ви займаєтесь науковою діяльністю. Якось незвично, жінка із зовнішністю моделі годинами сидить за науковими книгами. – А я руйную всі стереотипи (сміється). Думаю, що кожна розумна жінка буде красивою. Так, я захистила дисертацію і зараз працюю доцентом кафедри іноземних мов ІФНТУНГу, викладаю німецьку мову. Свою роботу я дуже люблю і ціную. – Ваш чоловік є досить успішним політиком. Яка частка його успіху належить Вам? – Дуже приємно чути, коли твого чоловіка називають «успішним». Думаю, що одне із найголовніших завдань жінки – підбадьорювати чоловіка і бути поруч завжди: і коли він успішний, і коли зазнає невдач. Достатньо терпляче вислуховувати його, розуміти і любити. Мої досягнення теж є запорукою турботи і підтримки мого чоловіка. Олег Коржак: Зоряна вміє створити такий мир і спокій у сім’ї, який мені завжди додає сили і впевненості для досягнення цілей. Сімейна енергетика, якщо вона здорова і позитивна, є гарантією успіху. Ще Іван Павло ІІ казав, що найбільшим досягненням людства є сім’я. І не потрібно зводити це до банальності, насправді – це дуже серйозні речі. – Олег Володимирович очолює міську організацію «Наша Україна». Чи поділяєте політичні погляди свого чоловіка? – Політичні погляди мого чоловіка співпадають із політичними поглядами мого батька. А це найголовніші чоловіки у моєму житті, то як я можу не поділяти їхні переконання? У нашій сім’ї завжди була одна спільна думка. Ще з дитинства нам батьки прищепили любов до рідної мови та звичаїв, повагу до християнських канонів. Саме «Наша Україна» нам близька за духом своєю національною ідеологією. Прикро і сумно за те, що зараз відбувається у державі. – Про династію Шкутяків на Прикарпатті часто ходять різні чутки і легенди. Cтатус батька і брата вам ніколи не заважав? – Ніколи не заважав, а лише допомагав. Я завжди намагалась виправдати імідж своєї родини і підтримувати ту планку, яку заклав мій батько. Олег Коржак: Для всіх членів родини Шкутяків політика батька, ті вимоги, які він ставить перед своїми дітьми, були тільки стимулом до росту, до самореалізації, вдосконалення. Це є велика відповідальність. – Підлітковий вік досить складний і суперечливий. Як знаходите спільну мову з дітьми? Маєте власну методику виховання? – Багато у вихованні наших дітей нам допомагала і досі допомагає мама Олега пані Марія, з якою ми живемо разом. Дітей потрібно вміти слухати і розуміти, прислухатись до їхньої думки. Дітей я виховую своїм прикладом: чого їх навчаю, те сама роблю. Головне у вихованні – материнська любов і молитва. Пригадую слова мами митрополита Андрея Шептицького: якщо дитина зробила щось погане, треба молитись до Богородиці; якщо дитина зробила щось хороше, треба подякувати Богу і також помолитись. З такими принципами, з молитвою я намагаюсь виховувати своїх дітей. – Ваш чоловік, батько, брат є публічними особами. Чи вважаєте себе публічною постаттю? – У нашій сім’ї жінки завжди були берегинями домашнього вогнища. Моя публічність полягає в тому, що я просто завжди супроводжую свого чоловіка. – Що для жінки найголовніше: гарна зачіска, струнка фігура, доглянуті руки, свіжий макіяж? – Найкраще у жінці – це її сяючі очі, щира усмішка, гармонія у всьому. Думаю, що кожна жінка, яка себе любить, дбає про свою зовнішність. Головне – не забувати, що перед внутрішньою красою будь-яка врода блякне. Олег Коржак: Яка б не була вродлива жінка, якщо немає цілісної, сформованої особистості, тоді під зовнішньою оболонкою не приховаєшся. – Як проводите дозвілля? Де любите відпочивати? Чи буваєте за кордоном? – У нас є стара добра традиція кожної неділі збиратися у моїх батьків на родинний обід. Це святе. Страшенно люблю гори. Три найвищі вершини – Говерла, Піп Іван, Барбанескул, які є у нашій державі, ми уже підкорили. Були на горі Сивуля, на озері Несамовитому та багатьох інших вершинах. Діти більше люблять море. Щороку ми намагаємось побувати і в горах, і на морі. Найчастіше відпочивали у Криму. Із закордонних подорожей найбільш пам’ятною є паломницька поїздка до Риму. Але, що вагомо, у кожне турне ми вирушаємо разом із друзями. – Яке ваше хобі? – Ще з дитинства, коли тільки мала вільну хвилину, сідала читати. Мені подобаються психологічні романи. Зараз читаю роман японського письменника Харукі Муракамі «Погоня за вівцею». Жінкам раджу прочитати книги-романи польської письменниці Катажини Ґрохолі «Ніколи в житті» та «Серце на перев’язі». Повірте, отримаєте велике задоволення. Скільки себе пам’ятаю, я завжди десь танцювала. Це і народні танці, і бальні, і аеробіка. Зараз після тривалої перерви я відновила свої заняття. Танці приносять мені велике задоволення. А ще я люблю приготувати для своєї сім’ї щось смачненьке. Бачили б ви їхні обличчя, коли вони ласують моїми кулінарними сюрпризами. – Ваші плани на майбутнє? Маєте амбіції податись у політику або очолити якусь громадську організацію, побудувати власний бізнес? – Я хочу приділяти всю свою увагу сім’ї. Тому думаю, що на політику у мене просто часу і сил не вистачить. На роль бізнес-леді я теж не претендую. За своєю суттю я не генеральша, а звичайна рядова. – То може запросите лелеку у гості? – Після народження сина я думала, що більше ніколи не буду народжувати. Минуло 10 років, і тепер я вже не така категорична. На все воля Божа. – Ваше побажання для наших читачів. – Як говорить владика Софрон Мудрий, вчорашній день – не наш день, все, що було вчора, треба пробачити, забути; завтрашній день – теж не наш день, ми не можемо знати, що буде завтра. Наш день – це день сьогоднішній. Тож старайтесь прожити цей день радісно, у спокої, у добрі, намагайтесь зробити якомога більше добрих вчинків. Проживіть цей день так, щоб потім не шкодували, що він минув. Всім бажаю радості, тепла, успіху, достатку і багато можливостей для здійснення мрій. Розмовляла Мар’яна Риндич
ДОСЬЄ Коржак Зоряна Зіновіївна Вік: 36 років Освіта: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, факультет іноземних мов (1996 рік) Робота: доцент кафедри німецької і французької мов ІФНТУНГ Чоловік: Коржак Олег Одружені: 16 років Діти: двоє дітей – дочка Анастасія (15 років) і син Володимир (10 років) Захоплення: танці, художня література, походи у гори Життєве кредо: «Життя – прекрасне»
Коли побачила її вперше, я на рівні підсвідомості відчула, що це не звичайна викладачка, а передусім людина, яку я поважатиму..мені будь-якою ціною хотілося добитися її хорошого ставлення..хоча, іншого ставлення до людей у неї і не буває.. Прочитавши це інтерв*ю я зрозуміла звідки в неї стільки добра і тепла..Вкотре переконуюся наскільки Зоряна Зіновіївна хороша і мудра жінка. Для мене вона є прикладом у всьому. Я знаю її як чудового викладача, який завжди допоможе і зрозуміє..) Щиро бажаю лише найкращого для неї та її сім*ї)