Зіновій Шкутяк: «Зараз не йдеться про Ющенка як про прем’єра»
17.03.2011, 10:52
Є уряд, але немає розуму – Зіновію Васильовичу, нещодавно ви очолили парламентську групу «Наша Україна», членів якої оглядачі охрестили «справжніми ющенківцями». Навіщо потрібно було так ідентифікуватися саме тепер? – Щоб відповісти на це запитання, потрібно повернутися до 2007 року, дострокових парламентських виборів, коли було створено блок, а після виборів – фракція «Наша Україна – Народна самооборона». Цей блок утворило дев’ять партій різної впливовості, але згідно з ідеєю тодішнього президента і почесного голови партії «Наша Україна» Віктора Ющенка – основним було об’єднання. Зрозуміло, що з 2007 року час вніс серйозні корективи і на сьогодні НУ-НС – надзвичайно розбурхана фракція. Частина «нунсівців» – вже у провладній більшості, частина – виразники Блоку Юлії Тимошенко. На базі фракції НУ-НС утворилися нові партії. Це і «Фронт змін» Арсенія Яценюка, і «За Україну» В’ячеслава Кириленка, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, «Українська платформа» Павла Жебрівського… Дуже часто такий різнобій в голосуванні, в поглядах негативно відбивається на партії «Наша Україна». Тому ми вирішили, що у складі фракції варто виокремити членів «Нашої України». Їх сьогодні в нашій фракції 11. Тут же – Григорій Омельченко, який раніше входив у фракцію БЮТ на правах позапартійності, а тепер вступив у партію «Наша Україна». Зараз ми не говоримо про те, щоб створити нову фракцію. Для початку важливо, щоб голос «Нашої України» був почутий і не плутався з голосами інших політичних сил. – Примітно, що така ідентифікація справжніх «нашоукраїнців» відбулася одночасно з прогнозами про близьку відставку уряду Миколи Азарова і можливого призначення на пост прем’єр-міністра екс-президента Віктора Ющенка… – Те, що зараз робиться в Україні в економічному та соціальному плані, – це велика небезпека як для країни загалом, так і для кожного громадянина зокрема. Сьогодні маємо ситуацію, коли є уряд, але немає мізків… Розуму здатного продукувати сучасні ідеї. Немає людини, здатної оформляти ідеї в рішення, а відтак добиватися їх виконання. Те, що про Ющенка є така думка, як про людину здатну очолювати уряд, то, звичайно, для держави був би позитив. Можемо пригадати, коли він працював прем’єр-міністром, то вирішив питання, наприклад, погашення заборгованості пенсій і заробітної плати. На мою думку, в Україні лише раз було проведено успішну реформу – грошову. Її провів Ющенко. Це приклад – як потрібно проводити реформи. Звідси, очевидно, і виникають такі думки, що Ющенко міг би знову очолити уряд. Однозначно, нинішній уряд мусить піти у відставку. Ми заходимо в тупик. Це вже відчувається. Урядовцям варто теж послухати, що говорять про них і їхні реформи люди в тролейбусі, автобусі, чергах... – Отже, Ющенко повертається? – Ця думка була б логічною у тій кризовій для України ситуації, яка є сьогодні, бо на виду є людина, яка би могла вирішити ряд проблемних питань. З іншого боку, я впевнений, зараз навіть і близько не ідеться про Віктора Ющенка як про прем’єр-міністра. Ні він сам про це не думає, ні Президент Віктор Янукович. Коли меншість може стати більшістю – Гаразд. Тоді чи може очолити уряд хтось з пост-помаранчевого середовища? – Зараз ні. Я впевнений, що зараз ні! – Після парламентських виборів? – Важко сказати, що буде через рік-два. А зараз (а зміна мусить бути, я вже в це вірю) уряд очолить хтось з тих, хто ближчий до оточення президента. Називаються прізвища: Бойко, Клюєв, Колесников. – Як зміниться політична карта області після зміни уряду? – Сумніваюся, що щось зміниться в кадровому відношенні. Адже, згідно з нинішньою Конституцією, тут повний контроль президента. І в цьому конкретному випадку не думаю, що він буде налаштований на кадрові зміни в Івано-Франківській області. – А які чинники можуть вплинути на переформатування більшості в обласній раді? – На це може вплинути тільки певний розвиток подій в Києві. І не лише з виборами до Верховної Ради, як це прийнято вважати. Те ж переформатування Кабінету Міністрів, не виключено, вплине на ситуацію в обласній раді. Від тієї меншості, яка сьогодні є в облраді, може утворитися інша більшість. Принаймні, теоретично це можливий варіант. Але ще раз наголошую – тут все залежатиме від розвитку подій в Києві. – Як оцінюєте нинішню ситуацію в обласній та міській радах? – Не можу сказати, що дуже конкретно знаю ситуацію в обласній та міській радах. Але бачу, що ситуація більш-менш нормальна. В обласній і міській радах працює більшість. І та, і та рада продукує багато ідей. Наскільки вони ефективні, наскільки будуть впроваджені в життя – побачимо. На мій погляд, наразі ці ідеї на рівні слів, думок. Але їх ще не покладено на папір, а тим більше не оформлено в рішення. Але добре, що люди хочуть щось робити.
Область ліквідують? – В контексті адміністративної реформи яке місце може зайняти Івано-Франківська область? Чи правда, що є проект, за яким наша область як адміністративна одиниця ліквідовується з подальшим створенням адмінодиниці під назвою Прикарпатський край з центром у Львові? – Так звана адміністративна реформа, яку проголосив президент, повністю провалилася. Провалилася з тої простої причини, що знову таки не було розуму. Ідея була чисто радянська. Мовляв, оголосимо про скорочення чиновницького апарату на 30%, а народу скажемо, що це адміністративна реформа. Але виходить так, що якщо скоротити чиновницький апарат на 30%, то під скорочення потрапляють саме ті, хто знає свою роботу і без яких функціонування органів влади неможливе. Багато кого, скажімо, на рівні міністерських чиновників скоротити просто неможливо. Їх оберігає цілий ряд законодавчих позицій. Як бачимо, на рівні міністрів відбулося хіба що перетасування колоди – тут скоротили, тут призначили. Чиновницький апарат потрібно скорочувати. Але така реформа повинна відбуватися під ідею. А не просто скоротити і не відомо для чого. Тепер, наскільки мені відомо, урядовці повернулися до тієї ідеї, яка розроблялася багато років, починаючи з Романа Безсмертного і закінчуючи Василем Куйбідою. В Міністерстві будівництва та регіонального розвитку над цим працювала ціла група людей. Звичайно, повертаючись до будь-якого проекту, завжди вносяться певні корективи. Тому що області як такі, згідно з тією ідеєю, що була в 2005-2010 рр., не зачіпалися. Я чув про намір об’єднувати області. Але, на мою думку, такого об’єднання областей з ліквідацією певних адміністративних центрів не відбудеться. Якщо Закарпатська область з 600 тисячами населення залишиться, а інші області Західної України, наприклад, з 7-ма мільйонами населення об’єднають, то це повний абсурд. Не вірю в таку перспективу. Хоча в Києві ці розмови справді проскакують. На мою ж думку, якщо відбудеться в рамках областей скорочення районних і міських структур, то це максимально. Приблизно на 25% хочуть скоротити кількість районів в областях. Хоча якщо взяти Івано-Франківську область, то порівняно з Чернігівською областю в нас райони величезні. Якщо в нас у більшості районів населення під 100 тисяч, то там в середньому 25 тисяч. Тобто, райони величезні за територією, а за населенням – малі. Загалом четвертина районів має бути ліквідована. – Ви говорите про ідею. Якою має бути ідея такої адмінреформи? – В Україні необхідно створити ефективну адміністративну структуру держави. Ефективна структура держави знову таки має бути під ідею. Суть ідеї, яку я підтримую, – не області зачіпати і навіть не райони. А створювати територіальні громади, які би стали центром початку економічного розвитку держави. Потрібно створити такі громади, які можуть саморозвиватися. Адже зараз в нас 12,5 тисячі рад різних рівнів, з них 85-90% не мають майже ні копійки своїх фінансових надходжень. Вони сидять на абсолютно дотаційному бюджеті і чекають, що їм з району прийде заробітна плата. Абсурд полягає в тому, що вони навіть не мають можливості виконувати свої функціональні обов’язки. Адже не мають для цього жодних фінансових та економічних можливостей. Тому потрібно створити громаду, яка би стала центром початку економічного розвитку. Щоб ініціатива ішла знизу. Потрібно створити 4-4,5 тисячі активних зон, які б почали економічно розвиватися. Це може стати великим економічним проривом для країни. Інтерв’ю записав Антін ТИМУРА
