Зіновій ФІТЕЛЬ:«Без дозволу ніхто нічого не збудує»
25.03.2010, 08:47
— Що стосується будівництва у Пасічній, то свого часу забудовник написав заяву, що хоче там побудувати невеличкий магазин. Але коли приймалося рішення сесії щодо виділення тієї земельної ділянки, не знаю, умисно чи ні, договір оренди землі уклали під начебто вже існуючий магазин. І коли зараз там почалося будівництво, ми виявили, що те рішення сесії не відповідає дійсності. Ми зустрілися із забудовником та людьми, які протестували проти цього будівництва, і рекомендували забудовнику провести громадські слухання щодо будівництва. За його результатами ми й мали ухвалити рішення, чи продовжувати, чи не продовжувати це будівництво. Але нашу рекомендацію забудовник проігнорував. Тому рішеннями міськвиконкому та сесії міської ради будівництво заблоковане. Тож поки не буде проведене громадське обговорення, офіційної підтримки цього будівництва від міської влади забудовник не отримає. З будівництвом на Короля Данила ситуація дещо інша. В 2008 році був наданий дозвіл на проектно-пошукові роботи під спорудження зупинки громадського транспорту із закладом торгівлі. Були передпроектні пропозиції, розроблене містобудівельне обґрунтування, зроблена так звана прив’язка цього будівництва – одноповерхової споруди – до місцевості. На жаль, забудовники пішли іншим шляхом: не змінюючи проектної документації, не проводячи нової експертизи проекту, викопали котлован під, так би мовити, бажане будівництво, а не під те, що за проектом, і створили таким чином конфліктну ситуацію з мешканцями довколишніх будинків. Держархбудконтроль це будівництво наразі призупинив. Вчора у мене був один із забудовників і повідомив, що у вихідні мав зустрічі з людьми. Вони провели обговорення подальших дій. Я йому сказав надати протокол громадських слухань. Поки забудовники цього не зроблять, я вважаю, що вони там не мають права нічого робити. Тим більше, що є припис держархбудконтролю і реагування міської архітектури. — Чи є десь виписана процедура проведення громадських слухань, скільки людей мають брати в них участь? Адже будівництво зупинки і магазину — це одне, а будівництво багатоповерхівки чи мікрорайону – зовсім інше, чи не так? — Ви абсолютно праві. Є закон, що будь-яке містобудівельне обґрунтування, будь-яке будівництво має пройти громадські слухання. Але обговорення можуть бути різні. Тому зараз на місцевому рівні ми намагаємося це виписати. Для переобладнання викупленої квартири на першому поверсі під магазин, аптеку тощо — це має бути один формат проведення громадських слухань, для будівництва якогось важливого для району об’єкта – зовсім інший, в якому мали б брати участь мешканці цілого кварталу, а для будівництва нового мікрорайону – ще інший формат громадських слухань. Але найголовніше, що будь-яке обґрунтування, початок будь-якого будівництва підлягає затвердженню на сесії міської ради. І без проведення громадських слухань такі питання на розгляд сесії просто не будуть виноситися. — Свого часу було багато розмов про так звану «хаотичну» забудову в центральній історичній частині міста. Якими межами вона окреслена і що, власне, варто розуміти під «хаотичною» забудовою? — В 1998 чи 99 році міська рада ухвалила рішення про центральну історико-архітектурну частину міста. Вона окреслена вулицями Гаркуші-Лепкого-Незалежності-Січових стрільців-Новгородською-Дністровською. Це виписано чітко. Правда, є один нюанс: якщо брати осьову лінію вулиць, то все те, що по правий бік – це в центральній частині міста, а те, що по лівий – вже ні. А «хаотична забудова» — це, швидше правовий нігілізм. Якщо, скажімо, людина має в оренді чи у приватній власності якийсь клаптик землі і якимось чином хоче там методом самовільного будівництва щось робити. З таким явищем ми боремося. Я не можу сказати, що в центральній частині міста зараз щось побудовано незаконно і без дозволу. Інша річ, що в процесі будівництва були відхилення від проектів. Скажімо, відомий будинок біля ратуші. Його звели на два поверхи вищим. Потім роками це узаконювали. Те саме стосується і споруди «АРС-Дім» поблизу так званої «голубої» церкви. У них теж був дозвіл на будівництво, але вони теж порушили поверховість. А щоб хтось самовільно викопав в центральній частині міста якийсь котлован і щось там побудував, такого на моїй пам’яті не було. — Місто росте, розбудовується, а коли буде коригуватися генеральний план забудови і що, власне, включає в себе генплан? Побутує думка, що це якийсь засекречений документ з обмеженим до нього доступом. — На коректуру потрібні гроші. Коли буде ухвалений міський бюджет, будемо знати, чи будуть закладені на це кошти. А те, що це питання визріло, – це факт. Генплан – це передовсім поділ міста на зони забудови: промислову, комунально-складську, зону забудови житлом та громадськими спорудами. Генплан також включає в себе такі складові, як транспортна інфраструктура (мости, розв’язки, переїзди), санітарно-гігієнічну охоронну зону та побутову. Засекреченою, із грифом «таємно», та із обмеженим до неї допуском є лише одна складова генплану всіх міст – це комунікації. Генплан, як правило, розробляється на 20 років, після чого має пройти коректуру, або розробляється новий його варіант. Наш генплан був розроблений в 1978 році, його коректуру на сесії міськради затвердили в 2001 році. Зараз треба робити нову. Річ в тім, що частина підприємств в центральній частині міста зараз практично перестали працювати і на їхньому місці може вестися вже якась інша громадсько важлива забудова. Вона має всі шанси витіснити і промислову, і комунальну забудову. Але є в нас і так звана малоцінна, малоповерхова житлова забудова, де теж можуть зводитися нові багатоповерхові житлові мікрорайони. Втім, це лише бачення наших архітекторів і далека перспектива. Якщо люди, які зараз там мешкають, скажуть, що вони проти цього, то ніхто нічого там будувати не буде. Зрештою, це є приватна забудова. Хоча ми знаємо, що старі одноповерхові будинки зараз скуповують, потім їх зносять і хочуть будувати щось нове. Ми зараз намагаємося обмежити таке будівництво до 3-4-х поверхів. І не більше. Але все одно це вже «підтягує» місто догори і такі райони починають «виростати». Записав Стах Мірчук Фото Тараса Яковина