Віктор СЛАВУТА: «Україна вже має боргу на 44% від ВВП. Якщо 50-51% — це дефолт»
31.12.2009, 12:36
— Вікторе Андрійовичу, днями на інтернет-сайті «Українська правда» з’явилися нібито документи про ймовірну угоду між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем про розподіл посад після виборів, якщо Янукович стане президентом, та про своєрідний пакт про ненапад під час виборчої кампанії. Як ви це прокоментуєте? – Це — технологічна провокація. З якого виборчого штабу – не знаю. Таку чутку спростував і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович. Немає жодних домовленостей. Цього тижня я два дні був на Луганщині, два дні у Полтавській області, два дні в цій чарівній Івано-Франківській області. І коли мене запитували про Ющенка чи про Тимошенко, я казав правду-матку – те, на що вони заслуговують. — Тобто ніяких вказівок вашого виборчого штабу щодо пом’якшеної критики на адресу президента під час агітації немає? Абсолютно жодних вказівок. — Але все ж таки після виборів у будь-якому разі політичним силам доведеться домовлятися? Які об’єднання можливі? – Необхідно, щоб врешті-решт оцей розбрат в державі закінчився. Отримаємо президента, можливо (але це особисто моя думка), він візьме собі толкового прем’єра з іншої політичної сили, та головне, щоб вони вдвох набрали професійну команду і працювали не всупереч одне одному, а разом. На державу! І президенту і прем’єр-міністру дуже некомфортно працюється, якщо в парламенті немає діючої коаліції. Це означає, що немає закону, або якщо і є такий собі ситуативний закон, то президент накладає вето і ця катавасія продовжується. Відомо, що у всіх кандидатів у президенти є претензії до чинної Конституції, а значить потрібно, щоб була і конституційна більшість, яка б внесла певні правки до основного закону. Мова про те, хто в державі очолює виконавчу гілку влади. Бо за нинішніх реалій президент дає вказівку – і губернатори не їдуть на засідання Кабінету Міністрів. До Януковича, хоч і була команда не їздити, всі приїздили. До Тимошенко не їздять. Глава районної адміністрації представляє президентську гілку влади, а тут на місці він представляє органи місцевого самоврядування. За нинішньої системи в багатьох регіонах між районною, обласною радою і адміністрацією, яка представляє президентську гілку влади, спалахують конфлікти. Багато тут є питань – вибори за мажоритарною системою чи за партійними списками. Є речі, які просто необхідно врегулювати. Звичайно, після виборів потрібно об’єднуватися. Об’єднуватися з політичними силами, які працюють на Україну, створювати коаліцію і піднімати економіку. — Чи варто повертати президентові ті повноваження, які він мав до конституційної реформи? – Зараз нібито всі політичні гравці — і нинішній президент Ющенко, і Янукович, і Тимошенко, і Верховна Рада — розподілили обов’язки. Трішки президента «розгрузили», Кабінет міністрів підсилили, а насправді ж нічого не спробували робити, так би мовити, по-нормальному. Бо на майдані в 2004 році лідери майдану співали добру пісню, цілували один одного по десять разів, обіцяли, а в результаті все, що в державі зробили, то тільки безлад. Тобто, ні президент Ющенко, ні прем’єр Тимошенко навіть не спробували працювати за нинішніх обставин без поборювання одне одного. Повертатися до сильного президента? Не знаю. Думаю, треба спробувати нормально пожити і при парламентсько-президентській формі правління. Туди-сюди повертатися немає сенсу. — Всі політики (ви також про це сказали) декларують сьогодні те, що потрібно змінити виборче законодавство. Партія регіонів за відкриті списки, за мажоритарну систему? Яким чином мають відбуватися наступні парламентські вибори, щоб Верховна Рада була дієздатна? – Коли переходили на систему виборів за партійними списками звучали прекрасні виступи, які паплюжили мажоритарну систему. Стільки було доводів! Тепер ми отримали проблему – подивилися списки і просльозилися. Тому Партія регіонів – за відкриті списки. Більше того, ми розглядаємо варіант, що, можливо, наша політична сила умовно закріпить за мажоритарним округом свого народного депутата, який буде опікуватися проблемами певного округу. А ось щодо органів місцевого самоврядування, то тут, ймовірно, доцільно запровадити систему виборів 50/50 — мажоритарну систему і партійні списки. — Як оцінюєте діяльність уряду Юлії Тимошенко в аграрному секторі? – Діяльність уряду за п’ятибальною системою (те, що вони зробили в АПК, особливо за 2008-2009 рік) – одиниця. В цьому уряді так люблять аграрний сектор, що аж страшно. В уряді Тимошенко є віце-прем’єри з будь-якого питання, тільки немає віце-прем’єра з аграрних питань. І це тоді, як саме через аграрний сектор Україна може піднятися з колін. Росія приростатиме Сибіром (хтось великий сказав), а Україна потужним аграрним сектором. Тимошенко цього не розуміє. У 2008-2009 роках уряд зняв з фінансування всі доходні програми АПК. Зняли навіть державну програму з допомоги господарям, які вирощують велику вагову худобу. Вони залізли в кишеню простих людей. Віктор Янукович свого часу запровадив програму кредитування аграрного сектора. В 2003-2004 роках кредитний портфель агропромислового комплексу склав 49 млрд. грн. Більше того, якщо комерційний банк давав кредит фермерському господарству (а в нього 18-20% комерційна ставка) я поставив питання перед Віктором Януковичем, мовляв, давайте знайдемо 300 млн. грн. на всю державу і компенсуємо з 18% хоча б 10 %, щоб кредит для сільгоспвиробника складав всього 8%. Банки, побачивши, що справа рушилася самі були зацікавлені в кредитуванні сільського господарства. А що тепер? Уряд Юлії Тимошенко скасував програму кредитування АПК. Проте найбільше горе, яке вони зробили – це імпортоорієнтованість. Через міністерство економіки дали дозвіл на завезення своїм фірмам величезних партій імпортного м’яса. В результаті станом на сьогодні завезено 620 тисяч тонн неякісного м’яса – різного непотребу. Це — страшно! А наше поголів’я вирізають і не мають куди здати. В уряді ж Януковича була підтримка і опора на власного виробника. — Але навіть при тому, що ви ставите урядові одиницю, в цьому році було зібрано рекордний врожай зерна. Як це вдалося при такому, як ви кажете, критичному стані? – Прекрасне запитання. Ваш покірний слуга в 2004 році працював міністром в уряді Януковича. Запам’ятайте: валове виробництво зерна тоді склало 46 млн. тонн. Не 50. Але хто про це чув? Чи піарився я, чи Віктор Янукович? За Януковича ціна пшениці третього сорту за два місяці до збирання складала 840 грн. за одну тонну. Державний агент – держрезерв з перших днів жнив заїхав у Крим, де жнива починаються найшвидше, і запропонував-зафіксував цю ціну. Тоді зернотрейдерам довелося тягнутися до тієї цифри. Зараз при цьому рекордному врожаї зерна 90% не має клейковини, не має білка – це фуражне зерно. Державний агент не виступив у Криму. Приватні компанії по 300-400 грн. почали викуповувати зерно. Який радник запропонував прем’єру Юлії Тимошенко таку нісенітницю: нехай зерно лежить до листопада, до грудня. Друзі, та ж фермер одразу повинен продати своє зерно за пристойною ціною, на виручені кошти придбати ресурс і продовжувати свій робочий план. Але відомо, навіщо Тимошенко це зробила. З довгим американським доларом зерно по 400 грн. за тонну скупили приватні фірми. Тільки-но ціна на ринку зростає – його перепродують. Ось так знищується сільськогосподарський виробник! — Які перспективи розвитку сільського господарства? Які реформи потрібно зробити? – В 2010 році, як тільки до керма держави прийдуть професіонали, ми будемо навіть субсидіювати експорт. Так, як це робить матінка Європа. Комуністи кажуть: чого ви вступили у світову організацію торгівлі? А чому ж не вступати, якщо там 150 країн. Чому не вступати і не торгувати. Звичайно, вступати. Але давайте ж тоді навчимося, як інші держави роблять. А вони роблять просто. Через митно-тарифні підходи вони регулюють свій ринок. Наприклад, в Європі багато гречки. Вони піднімають з нуля ввізну ставку до 15% і кажуть: везіть до нас, українці, гречку, але платіть зверху 15%. Звісно, за таких обставин наша гречка стає неконкурентоспроможною. А ось на те, чого в них немає, вони з 20% чи з 15% опускають ввізну ставку до нуля, і ми веземо туди то ячмінь, то пшеницю, залежно, що в них не вродило. Це елементарні речі, і ми так будемо робити. Почнемо надавати субсидії тій продукції, яка в нас виробляється, хоча б задля створення нових робочих місць. Коли мене зараз часто запитують, мовляв, Вікторе Андрійовичу, а в нас зараз є голод? Кажу, знаю одне: якщо подивитися на статистику, то американець і прибалт споживає 100-120 кг м’яса за рік, тоді як українець — 30 кг. Американець — 400 кг молокопродуктів, українець – заледве 200. Ось і думайте… — Деякі політики кажуть, що село врятує ринок землі, тобто коли земля стане товаром, коли її можна буде продавати-купувати. Ви підтримуєте таку думку чи ні? – Я не жив і не працював у такій ситуації, коли земля була як товар. Вчені розділилися, одні кажуть — так, інші — ні. Ще одні кажуть, ну що з того, що ми віддали в приватну власність, наприклад, металургійні заводи, вони хіба почали робити сталь якіснішою? Тобто про що мова: якщо земля і стане товаром, то якщо туди не буде спрямовано фінансового ресурсу, регуляторної політики (податкова, фінансова, банківська система не буде задіяна так би мовити з розумом), то матимемо все ту ж ситуацію, що і зараз. Потрібно приймати багатостраждальний закон про земельний кадастр, закон про ринок землі, зрештою необхідно встановити межі земель комунальної та державної власності. — Нещодавно Микола Азаров роз’яснював позицію Партії регіонів щодо кредитів МВФ. Чому, на вашу думку, МВФ іде на поступки Україні? Це спосіб прив’язати нову владу, яка буде в Україні? – Остання інформація: віце-прем’єр Немиря, який тиждень пробув у США, повернувся в Україну ні з чим. Юлія Тимошенко хотіла взяти кредит ще хоча б на 2 млрд. доларів. Однак МВФ нібито наразі відмовив. Якщо цих коштів не нададуть, то в уряду з’являться проблеми з виплатою пенсій та зарплат. Ну, можливо, буде включено верстат… В 2009 році уряд Тимошенко в МВФ вже взяв 11 млрд. кредиту, плюс 55 млрд. внутрішніх запозичень. Таким чином Україна вже має боргу на 44% від ВВП. А як відомо, якщо 50-51% — це вже дефолт. — Якщо абстрагуватися від того, що ви представник Партії регіонів, скажіть, будь ласка, в разі, якщо Віктор Янукович стане президентом, якими будуть його сильні сторони, якими — слабкі? – Розкажу одну притчу. В одній сім’ї жив 15-річний хлопець. Розумний, красивий, освоїв комп’ютер, в школі п’ятірки, але є біда – він німий. Батько пішов з ним в ліс, і ось дерево падає на батька. Син кричить: тату, вбік! Батько відскочив, дерево впало, батько живий. На радощах, що син заговорив, батько до сина: сину, то ти говорити вмієш, а чого ж ти мовчав 15 років? Тату, каже син, стався конкретний випадок — я й сказав, а так просто язиком "молоти” не звик… Ось це риса Віктора Януковича – не язиком "молоти”, а робити справи. За Януковича Донбас давав голоси не за його зріст. Коли він став губернатором (а до нього після розпаду СРСР було п’ятеро бездарних керівників), розпочався підйом Донбасу, запрацювали заводи. Дай Бог, щоб йому вистачило здоров’я виконати свою передвиборчу програму. Записав Роман Захарчук
