Віктор Анушкевичус: «Буду іти на другу каденцію і обов’язково переможу»
06.05.2010, 14:37
— В нашому календарі є багато різних свят – державних, релігійних, професійних. А в календарі кожного міста є саме йому притаманне свято – День міста, — розпочав Віктор Андрюсович. — Такий день для м. Івано-Франківська — 7 травня. Міська влада затвердила комплекс заходів, які проводитимуться в рамках святкування Дня міста. Це не лише традиційні заходи, які відбуваються з року в рік, як, наприклад, свято ковалів, концерт для молоді на міському озері, концерт оперної музики за участю Марії Стеф’юк, а й ряд інших. Зокрема, новинкою буде вистава «Глорія» театру «Вогню Воскресіння» зі Львова, яка відбудеться 7 травня ввечері на Вічевому майдані. Відкриття свята об 11 год. на площі Ринок за участю керівництва міста і області. Наше завдання, провівши ці заходи, подякувати мешканцям міста за цілеспрямовану працю, незважаючи на політичні баталії, фінансово-економічну кризу. Адже все-таки місто живе, місто розвивається, місто розбудовується. Поруч з цим святкування не буде особливо масштабним в зв’язку з тим, що потрібно економити бюджетні кошти. Якщо говорити про бюджет свята, то він практично на такому ж рівні, як і бюджет Дня міста-2009. В межах 400 тис. грн.
Плече обласному центру — Через два роки Івано-Франківськ відзначатиме 350-ту річницю з дня заснування. Минулого року міська рада звернулася до Кабінету Міністрів з проханням виділити 130 млн. грн. для підготовки до ювілею. В планах – спорудження Палацу спорту, реконструкція міського стадіону «Рух», реставрація палацу Потоцьких, а також ремонтно-реставраційні роботи низки пам’яток архітектури в середмісті. Чи отримали відповідь Кабінету Міністрів? Що робиться в цьому напрямку? – На жаль, питання залишається відкритим. Завдання напрацювати організаційні заходи для відзначення 350-ї річниці від дня заснування міста я дав ще в кінці 2008 року. Такі напрацювання були здійснені, моїм розпорядженням створена робоча група. Ця робоча група, підсумувавши всі пропозиції, що надходили, напрацювала відповідний проект рішення виконавчого комітету і сесії міської ради. В липні 2009 року сесія міської ради прийняла відповідне звернення щодо погодження переліку робіт і заходів в рамках святкування 350-ї річниці з дня народження м. Івано-Франківська. Відповідно ми звернулися в облдержадміністрацію, адже є процедура – це має пройти через розпорядження голови ОДА, через рішення сесії обласної ради. Однак тільки наприкінці 2009 року, а точніше, 31 грудня 2009 року, голова ОДА видав розпорядження про створення оргкомітету. Цей оргкомітет не скликався, питання зависло. На початку березня 2010 року я звернувся з листом на ім’я тодішнього голови облдержадміністрації Миколи Палійчука з проханням все-таки скликати оргкомітет для того, щоб напрацювати відповідні проекти рішень з метою направлення необхідних документів в Кабінет Міністрів і Верховну Раду України. Проте цього не було зроблено. З цього приводу я мав розмову з головою ОДА Михайлом Вишиванюком. Він сказав, що буде всіляко сприяти і на наступному засіданні «Ради з питань соціально-економічного розвитку регіону» це питання буде стояти під №1 в порядку денному. — Ви щойно після зустрічі з головою ОДА. Відомо, що в різні часи стосунки перших осіб міста і області складалися по-різному. Як вам працюється з Михайлом Вишиванюком? – Працюється нормально. Мені подобається підхід Михайла Васильовича, що посад вистачить всім – було б бажання працювати, була б відповідальність. В нас хороші робочі стосунки. За цей період ми зустрічалися вже дуже багато разів, обговорювали широке коло питань. Думаю, що в нас абсолютно нормальне розуміння і бачення. А головне — спільна думка щодо того, що балакати є кому (в країні дуже багато балаканини, на превеликий жаль), а треба просто закотити рукави і працювати. Тільки тоді, коли є об’єднання та консолідація зусиль, може прийти успіх. Думаю, що і надалі в нас будуть нормальні стосунки, взаємна підтримка, а не взаємне поборювання. Сьогодні ми теж зустрічалися, говорили про інфраструктурні проекти, які підготувало місто. Михайло Васильович підтримав пропозицію щодо будівництва нового моста через Бистрицю Солотвинську біля ринку "Анатоль” з виходом на галицьку трасу. Пообіцяв всіляко сприяти цьому проекту. Після того ми сіли в машину і разом поїхали по деяких наших промислових підприємствах, подивилися господарку міста, заїхали на найбільше наше комунальне підприємство – "Теплокомуненерго”. Безумовно, в результаті цієї поїздки будуть зроблені певні висновки, але загалом і я, і Михайло Васильович цією поїздкою задоволені. Дуже важливо, що керівництво області цікавить обласний центр і є бажання підставити плече місту Івано-Франківську. — За нинішніх обставин, очевидно, потрібне сприяння і центральної влади. Як звернення міської ради з вимогою ініціювати усунення Віктора Януковича з поста Президента України в порядку імпічменту може вплинути на розуміння центральною владою наших міських (господарських) проблем? – Тоді, після сесії міської ради, мене запитали, чи буду я їхати в Київ. Я сказав, що в нас є кому займатися політикою, ходити під прапорами. Безумовно, я не є людина аполітична, але все-таки я повинен більше думати про господарку міста, тим більше, якщо реальну допомогу обіцяє міністр регіонального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба, з яким я мав розмову під час його візиту до Івано-Франківської області. Вважаю посаду міського голови більше господарчою, ніж політичною. Це перше. Друге. Кожен депутат, відповідно до статусу депутата місцевих рад, має право на свою думку, на свою позицію. Депутати Івано-Франківської міської ради висловили свою позицію. Це їхнє право. Не думаю, що через те, що депутати міської ради висловили негативну оцінку харківським угодам, це якимось чином може в поганому сенсі вплинути на взаємостосунки нашого міста, нашого регіону з керівництвом держави. Надіюся, що буде розуміння. Вважаю, що люди великої політики повинні бути вище деяких речей. Зрештою, політику і господарку потрібно розмежовувати. На моє переконання, саме сьогоднішній владі України потрібно більш серйозну увагу приділяти західним регіонам, прикордонним областям, розвивати ці регіони, робити серйозні фінансові вливання і таким чином довести, що вони дійсно люблять всю Україну, не тільки Східну, Північну, Південну, а й Західну. — У вас хороші стосунки з відомим регіоналом, недавнім мером, а тепер губернатором Харківської області Михайлом Добкіним. Чи намагаєтеся якісь питання вирішувати через нього? – Попри різні політичні погляди (а міські голови різних міст України мають різні політичні погляди, в тому числі Михайло Добкін), у нас є спільне розуміння проблематики міст. Я, як міський голова, зобов’язаний дбати про розвиток міста, менше «махати шаблею». Тож буду використовувати всі свої зв’язки і всі свої знайомства у всіх політичних силах, в тому числі і знайомство з паном Добкіним, для того, щоб місто Івано-Франківськ розвивалося. Загалом, проблеми міст України практично ідентичні. Безумовно, не можна побудувати комунізм в окремо взятому селі. Кожне місто має якусь свою специфіку, але загалом проблеми міст абсолютно схожі. Для того, щоб серйозно покращити стан тієї ж комуналки, потрібна комплексна реформа житлово-комунального господарства, яку потрібно проводити на рівні держави, а не просто в одному конкретному місті. В одному конкретному місті влада може робити якісь точкові проекти, дещо стабілізувати ситуацію, дещо покращити. А потрібна глобальна реформа. Ніхто. І ніщо — Минулого тижня ви запропонували лідеру опозиційного до вас «Громадського форуму» Юрію Солов’ю очолити управління житлово-комунального господарства. Відповідь не забарилася – пан Юрій розцінив таку пропозицію як політичний хабар… – Кожен думає в силу власної вихованості. Я нікому ніколи ніяких хабарів не давав. В тому числі — політичних. Потрібно думати не тільки про політику, а про спільну справу. Ми не дівчата, щоб подобатися чи не подобатися один одному. Якщо є консолідація, то є робота і є успіх. Якщо ти дійсно патріот цього міста і не рвешся до влади з якихось меркантильних бажань, то маєш об’єднувати зусилля. Будь ласка, маєш пропозиції – приходи і реалізовуй їх в життя. Я запропонував, а він має право приймати пропозицію чи відмовитися. Мешканці міста розберуться. — Хоча остаточна дата наступних виборів міського голови наразі ще не відома, виборча кампанія в місті фактично триває останніх кілька років. На вашу думку, хто (чи що) є основною перепоною для вас на шляху до другої каденції? – Ніхто. І ніщо. Це я кажу твердо. Впевненість в мені зростає з кожним днем. Мені шкода даремно витраченого часу на оту балаканину, на оте протистояння, яке було в міській раді. Справді, можна було б зробити набагато більше. Але в кожній громаді є люди, які постійно шукають якийсь ґанж. І на цьому ґанжі піаряться, роблять собі імідж замість того, щоб прийти, запропонувати свої послуги для вирішення тієї чи іншої проблеми. Тому я буду іти на другу каденцію і обов’язково переможу. — Ряд громадських організацій заявили, що після 31 травня не визнаватимуть вас як легітимного міського голову, оскільки саме тоді минає чотирирічний термін, на який вас обирали… Дочасні вибори справді можливі? – Є чинне законодавство. Хай ті люди, які очолюють так звані громадські організації, за якими мало хто стоїть, а деякі взагалі не зареєстровані в управлінні юстиції, уважно читають букву закону. Там все чітко прописано. Мої повноваження будуть чинними і після 31 травня. — Протистояння в міській раді до виборів, очевидно, лише наростатиме... – Не думаю, що буде жорстке протистояння. Мене не лякають заяви деяких діячів про ймовірну відставку. Я вже це все проходив. Завжди маю надію, що прийде клепка в голову кожному, що тільки в консолідації зусиль можна досягнути успіху. А медалі на груди вішати — це вже питання інше. Надіюся, що буде нормальна робота, буде консолідація. А що стосується виборів, то ще раз скажу — з кожним днем в мене все більше впевненості в правильно прийнятому рішенні – іти на другий термін і обов’язково перемогти, для того, щоб завершити те все, що було розпочато, і виконати всі свої обіцянки.
Бюджет виживання — Коли орієнтовно може бути прийнятий головний фінансовий документ міста? – Згідно з чинним законодавством, протягом двох тижнів з моменту опублікування Державного бюджету повинні бути прийняті місцеві бюджети. Сподіваюся, що до 14 травня Івано-Франківськ отримає головний фінансовий документ міста. Однак зразу хочу сказати, щоб ніхто себе не тішив ілюзіями. Цей рік буде дуже важкий. Нам потрібно стабілізувати економічну ситуацію в державі, потрібно, щоб почала розвиватися економіка. Без цього будемо мати просто бюджет проїдання, бюджет спасіння. Ті бюджетні запити, які подані, і ті реалії, які базуються на показниках податкової, на показниках, доведених Мінфіном, говорять про те, що бюджет м. Івано-Франківська в 2010 році буде приблизно таким, як і в 2009 році, незважаючи на те, що дуже багато що зросло в ціні, в тому числі, що стосується індексації зарплат, мінімальної зарплати і таке інше. В цьому році будемо жити хоч і з головним фінансовим документом, але з затягнутими пасками. Тобто, це справді буде бюджет виживання. — Фінансисти кажуть, що на бюджет розвитку грошей практично немає... – Що стосується бюджету розвитку, то в процесі обговорення будемо визначатися з якимись сумами, адже не може такого бути, щоб не було жодної копійки. Нам потрібно віддати борги, які в нас виникли станом на 1 січня 2009 року, нам потрібно завершувати ті роботи, які були розпочаті. Але, безумовно, це не буде бюджет розвитку, який би передбачав 60 млн., чи 50 млн., чи навіть 30 млн. Буде набагато менша цифра. Але вона обов’язково буде. — На що спрямовуватимуться кошти першочергово? – Якщо говорити про бюджет в цілому, то це захищені статті: зарплата, нарахування на неї, медикаменти і харчування. Все інше буде фінансуватися в другу чергу. Якщо говорити про бюджет розвитку, то в першу чергу — це закриття боргів, друге – це завершення об’єктів, які були розпочаті, і третє – це найнеобхідніше, найболючіше, найпекучіше. Зокрема, як я говорив на сесії міської ради, це реконструкція будівлі колишнього дитячого садка на вул. Вовчинецькій, 210 з тим, щоб там відремонтувати ту частину, яку звільнив попередній орендар, і відкрити дитячий садок в мікрорайоні Позитрон. — Що буде з дорогами? – Кажуть (сміється – авт.), є дві проблеми – дороги і дурні. Чим менше буде дурнів, тим кращими будуть дороги. Думаю, буде розуміння і вищого керівництва, що інфраструктурні проекти, де залучається велика кількість людей, проекти, які створюють інвестиційну привабливість, а саме: будівництво доріг, мостів, пробивка нових доріг, реконструкція старих доріг, створять ще й додаткову додану вартість. Це має бути пріоритетом держави. Дороги, які будувалися за Радянського Союзу, не витримують нинішнього транспортного навантаження, плюс — сувора зима. Тож маємо те, що маємо. Однак, незважаючи ні на що, ми все-таки надіємося, що прийде інвестор, про якого йшла мова на сесії міської ради, в нас є кошти транспортного збору, в нас є невеликі суми в загальному фонді бюджету, можливо, вдасться хоча б у межах двох-трьох мільйонів знайти кошти по лінії бюджету розвитку. Повірте мені, міська влада докладе всіх зусиль і проконтролює витрачання кожної копійки, щоб все таки суттєво покращити стан доріг до кінця травня. Не кажу, що в кінці травня роботи будуть припинені, вони будуть тривати і далі, але сподіваюся, що до кінця травня стан доріг суттєво зміниться. Більше того, я мав розмову з головою ОДА Михайлом Вишиванюком щодо реальної допомоги в наведенні порядку на двох дорогах, які є об’їзними і такими, які фактично виконують функцію загальнодержавного значення – це вул. Івасюка і Набережна ім. В. Стефаника. Голова ОДА пообіцяв сприяння. Цей комплекс заходів дасть можливість найближчим часом суттєво покращити стан доріг. — А якщо бюджет міста з якихось причин вчасно не приймуть? – У нас є люди, які діють за принципом – чим гірше, тим краще. Думають про політичну доцільність, про свої інтереси, інтереси тієї чи іншої політичної сили, а не думають про глобальні інтереси — інтереси громади міста. Я постараюся зробити так, щоб якщо ці люди спробують провалити бюджет, їхні прізвища знала громада Івано-Франківська. Питання бюджету обов’язково поставлю на голосування в поіменному режимі. І тоді хай кожен оцінює того депутата чи ту політичну силу, яка не підтримає бюджетну резолюцію, а іншими словами — нашкодить громаді. Інтерв’ю записав Руслан Угринчук
