Тарас МАСЛЯК: «Хотілось би, щоб рік медицини продовжувався...»
17.06.2010, 09:55
– Тарасе Романовичу, два роки тому в Івано-Франківську було оголошено рік медицини. Тоді було виділено чимало коштів на галузь охорони здоров’я. Проте система охорони здоров’я на цьому не закінчується. Чим на сьогодні живе медична галузь Івано-Франківська? – Дуже хотілось би, аби той рік медицини, котрий був у 2008 році, продовжувався і надалі. Це важливо в першу чергу тим, що виділяється фінансування. Для кожної галузі дуже важливим чинником є фінансування, котре би могло посприяти її розвитку. Розвиток у нашому розумінні – це придбання нового обладнання, втілення нових технологій щодо покращення надання якісної медичної допомоги для населення. У 2008 році медицина фінансувалася з фонду розвитку міста. Тоді ми отримали майже 14 мільйонів гривень. Минулого року нам було надано майже 3 мільйони, а цього року маємо поки що 1,4 мільйона гривень. Тепер ми повертаємо гроші за проведені тендерні закупівлі медичного обладнання. І вже незабаром нова техніка почне працювати. Ми придбали лор-комбайн за 500 тисяч гривень для новітніх лор-операцій при захворюваннях вуха, носа і ротової порожнини. Апарат оснащений лазером, на ньому також може проводитися мікрохірургія. Відповідно до нової апаратури ми змінюємо і назву відділення на «мікрохірургію лор». Також було придбано апарат для лабораторії. Ми хочемо збагатити нашу лабораторію, щоби вона була повноцінною європейською лабораторією. Цього року в ЦМКЛ буде відкрито відділення малоінвазивної та реконструктивної хірургії. З цією метою було придбано новий лапароскоп. Також за кошти з державного бюджету ми отримуємо апаратуру для відділення штучної нирки на три місця. – Кісткою в горлі Центральної міської клінічної лікарні ще залишається корпус, котрий вже протягом декількох років перебуває на ремонті. Коли ж буде поставлено крапку в цьому питанні? – Думаю, що цього року ми питання вирішимо. Ще минулого року ми розпочали благоустрій території. Також було накрито корпус, але робота була виконана неякісно, тому цього року його будуть перекривати. Питання можливого функціонування цього корпусу полягає в тому, що частина МСЕКу орендує в нас приміщення і ніяк не може переїхати. Я сподіваюся, що до осені МСЕК буде виселений звідси. Знаю, що голова ОДА Михайло Вишиванюк розпорядився, щоби кошти для їхнього переселення були виділені. І це вже не ілюзія, а реальний крок. Тут ми будемо змушені все руйнувати і перебудовати, адже наша лікарня потребує нормального приймального відділення. З іншого боку, я сподіваюся, що Обласний перинатальний центр буде також виведений із приміщення міського пологового будинку. Для них вже збудований корпус у районі Позитрону. Проте це питання, як не дивно, ще залишається ілюзією. – Постійне оснащення лікувальних установ новою технікою дає можливість на вищому рівні надавати медичні послуги. Чи можна говорити про те, що з роками наша медицина стає ближчою до європейської? – Я вважаю, що в деяких видах обстежень та хірургічних втручань ми вже досягли світового рівня. В нас є непогане рентген-обладнання. Мені дуже приємно, що із знімками, зробленими тут, наші пацієнти мають можливість лікуватися за кордоном, скажімо в Іспанії чи Японії. Також наша лабораторія робить чіткі аналізи, котрі визнаються та отримують підтвердження у світі. Можливо, саме тому за медичною допомогою в установи міста звертаються не тільки мешканці міста, але й із навколишніх районів. Навіть якщо до Європи нам ще як до неба, то ми все одно робимо всі зусилля для того, аби бути трохи ближче, йдемо крок за кроком у європейському напрямку. Якби в нас було таке фінансування, як, скажімо, у Польщі, то ми б вже давно мали у себе Європу. Польське місто, приблизно таке як Івано-Франківськ, отримує від Євросоюзу на медицину 162 мільйони євро на рік. – Яка ситуація із кадровим забезпеченням у медичній галузі міста? – В нас спрацьовує основний фактор – людський. Самі розумієте, що апаратуру можна купити якнайдорожчу, найсучаснішу, але якщо апарат не буде працювати, то він перетвориться на купу хламу. Тому доводиться вчити персонал працювати із апаратурою. Сьогодні дуже багато говорять про те, що молоде покоління не хоче працювати. Але я кажу навпаки: зараз приходить дуже багато молодих людей, котрі хочуть щось знати, хочуть вчитися і працювати. Я відправляв молодих людей на навчання із малоінвазивної та кардіохірургії. Разом з тим у медицині міста залишаються потужні кадри серед старшого покоління лікарів. – Тарасе Романовичу, ви говорили про те, що незабаром має запрацювати муніципальна аптека. Коли пацієнти Центральної міської клінічної лікарні матимуть змогу купувати ліки в цій аптеці? – То би мала бути мережа муніципальних аптек. Я не задоволений тим, що на території нашої лікарні є декілька різних аптек, котрі орендують у нас приміщення і відпускають ліки за завищеними цінами. У муніципальній аптеці пацієнти не повинні переплачувати гроші за надбавку на ліки. Документи на створення такої аптеки вже пройшли через міськвиконком і тепер перебувають у Києві на затвердженні. Розмовляв Володимир Бодак
