Для кого відкриті двері «Пасажу»? – Пане Олександре, насамперед хочеться почути ваш коментар з приводу скандальних подій, що сталися днями навколо вашого бізнесового дітища – «Пасажу». Власне, мова про побиття групи людей, які мали намір відпочити у вашому закладі. Як прокоментуєте цей інцидент? – Наш відпочинковий заклад має свій рівень і, безумовно, свої вимоги. У нас існує так званий фейс-контроль, який не дозволяє охоронцям пускати людей напідпитку, щоб уникнути згодом неприємних ситуацій. Я переглядав те злощасне відео, бачив, що бійка відбувалася вже не між нашими охоронцями і групою людей, які хотіли пройти в заклад, а в інцидент втрутилися представники «Беркута». Я багато їздив по Європі і знаю, що до поліцейського виявляється особлива повага, його зауваження є незаперечними. У нас же люди дозволяють собі вступати в перепалку, а то й у бійку з правоохоронцями. Чи це правильно? Я особисто там не був присутній. І чесно кажучи, радий, що ту компанію до нас не пустили, бо маю побоювання, що те, що відбувалося на вулиці, могло б статися і в нас. Вважаю, що наша охорона вчинила правильно. – Кажуть, що ваш фейс-контроль досить жорсткий і навіть обмежує вхід, м’яко кажучи, представникам деяких національностей. Це правда? – В жодному разі ні! До нас ходять люди будь-яких національностей. Єдина вимога – відповідне вбрання (це має бути діловий або вечірній стиль, залежно від пори доби) і тверезий стан. Просто є люди, незалежно від національності, які у нас є персонами нон-грата, бо вже поводили себе у нас нецивілізовано, тож вони тут не бажані. Подумайте самі: якщо ви прийшли відпочити, а за сусіднім столиком сиділа б п’яна компанія, від якої лунала лайка, або яка почала б влаштовувати кулачні бої… Чи приємним був би ваш відпочинок? Я вважаю, що у нас елітний заклад, і публіка у нас абсолютно цивілізована. – В одному з своїх інтерв’ю нашій газеті, коли ще йшла реконструкція «Пасажу», ви сказали, що це буде свого роду бізнес-бомба. Це ваш пріоритетний бізнес? І чим він видатний? – Крім цього, я є основним власником акціонерного товариства «Карпати-Лада», відомого під брендом «ІФ-Кар». А що стосується пасажу, то тут теж є співвласники, але основне керівництво замикається на мені. Зараз я найбільше уваги і часу приділяю організації роботи пасажу. Щодо бізнес-бомби, то це, мабуть, була трактовка журналіста, але вважаю, що те, що ми зробили, яку реконструкцію провели – це, не побоюся цього слова, велике досягнення не тільки для нашої фірми, а й для іміджу нашого міста. На сьогодні маємо численні відгуки і наших мешканців, і гостей, зокрема іноземних, про те, що такого закладу вони не бачили взагалі, або бачили у великих столицях. Він по-своєму унікальний. Однак створити інтер’єр – це далеко не все. Тому найбільшу увагу приділяю якості сервісу. Головне – це атмосфера, рівень обслуговування, увага до відвідувача, змістовна організація його дозвілля. Думаю, ми маємо що показати. – А як зародилася ідея створити такий відпочинковий комплекс і чому саме тут? – Це історична будівля для нашого міста. Останніми роками тут був торговельний комплекс. Будинок же просідав на очах, потребував капітальної відбудови. Вважаю, що торгівля себе вже не виправдала, бо за останні роки в місті збудовано десятки торгових центрів. Тому коли я обдумував концепцію закладу, який мав би тут бути, я їздив багато по Україні, побував в Одесі, Харкові, Києві, і ми прийняли рішення реконструювати приміщення і створити у ньому сучасний центр дозвілля, де б зручно себе почували люди різного достатку, статусу і могли б знайти для себе те, що їм до душі. Тут є ресторан, є піцерія, дитячі кімнати, кінотеатр 5Д. Ми проводимо тут різноманітні світські заходи, концерти класичної музики, конкурси. Незабаром у нас пройде благодійний дитячий конкурс, потім – фестиваль перукарського мистецтва, після того – весняний подіум Івано-Франківська. Не виключаю, що будуть запрошені класичні виконавці: фортепіано, скрипка, саксофон… Триває життя і в клубі, куди час від часу приїжджають різноманітні виконавці, відомі ді-джеї. Ми розуміємо, що публіці потрібно створити якісний відпочинок. – Чи маєте амбіції створити ще щось подібне – у Франківську чи деінде? – Коли ми займалися реконструкцією цієї будівлі, наприклад, я вважав, що ось це важливо, цьому треба присвятити весь час і лише цим займатися. Але пройшов час, і мене обсідають різні думки, якісь нові плани. Така вже моя натура. Надіюся, що згодом будуть реалізовані нові проекти, але поки що загадувати наперед не буду. Треба самому собі сказати, що витрачені великі кошти і зусилля, тож зараз потрібно всього себе присвятити тому, що створено, і добитися, щоб воно працювало чітко, без збоїв, як годинниковий механізм. – Пане Олександре, а чому ви віддаєте перевагу у бізнесі – партнерству чи конкуренції? – Не зовсім для мене зрозуміле питання. В бізнесі присутнє і партнерство, і конкуренція. Але партнерство для мене дуже важливе. Бо сама людина успіху досягнути не може. У мене є партнери, компаньйони – як у власному бізнесі, так і з інших підприємств, які брали участь у тій же реконструкції пасажу, або партнери по «ІФ-Кар». Для мене головніше, щоб партнерські стосунки залишалися такими завжди, але це можливо, якщо у стосунках будуть присутні чесність, порядність і довіра. Влада і бізнес – партнери? – Ви фактично один з серйозних внутрішніх інвесторів у нашому місті. А чи не вважаєте, що внутрішні інвестиції в Івано-Франківську реалізуються недостатньо? – Є певні проблеми з тим, щоб підприємець, маючи вільні кошти, вкладав їх у якісь проекти. Є багато перепон цьому. Хоча скажу, що останнім часом багато зроблено для того, щоб створити у місті комфортний мікроклімат, в тому числі й для внутрішніх інвестицій. Як згадаю 90-ті роки, коли створював своє перше підприємство, як доводилося оббивати кабінети, вибивати дозволи… Це вже в минулому. Правда, тепер звузилися ті ніші, в яких можна було б започатковувати і розвивати бізнес. Саме тут і проявляється, до речі, конкуренція. Це добре, бо конкуренція призводить до кращого сервісу, до кращих цін, до кращого продукту як такого. Щодо реалізації якихось проектів в нашому місті, то все ще залишається чимало проблем. Насамперед тих, котрі пов’язані з узгодженнями, з рішеннями сесій міської ради. А депутати не так часто збираються, а їм руки не доходять прийняти те чи інше рішення… Я про це знаю навіть тому, що до мене, як до голови ради підприємців області, звертаються наші бізнесмени і просять сприяння. І зазначають, що все ще чиновницький чинник переважає. А це недопустимо. Але ми мусимо жити в тих умовах, які є, і робити все можливе для того, щоб ці умови змінити на краще. – Коли ви у 2010 році балотувалися у депутати міської ради, в інтерв’ю нашій газеті сказали, що, на жаль, міська влада багато чого не бачить і не робить. А що конкретно не бачить, і які речі, що потребують змін, бачите ви? – Та багато чого… До прикладу, в літній період вся центральна частина міста заставлена «пивнушками», які не прив’язані до жодного закладу харчування. Логічно і правильно, коли на площі біля ратуші стоїть літній майданчик ресторану «Славутич», бо там є працівники, які мають санітарні книжки, там є туалети. Але поруч стоять інші майданчики, які не мають жодних санітарних умов – хіба це нормально? Зараз до Євро-2012 буде порушуватися питання про долю малих архітектурних форм – кіосків, лотків і т.д. Треба дуже прискіпливо підійти до цієї проблеми, адже далеко не всі вони виправдані. Разом з тим вважаю, що міськрада прийняла правильне рішення про заборону торгівлі алкогольними напоями у точках, які знаходяться поблизу навчальних закладів. – Чи задовольняють вас, як бізнесмена, стосунки міської влади і бізнесу? Чи можна говорити про співпрацю між владою і бізнесом в Івано-Франківську? – Що значить співпраця? Нам важливо, щоб нам не заважали. Кожен підприємець має потенціал. Ми створюємо робочі місця, створюємо заклади, які можуть стати візитівкою міста, прикрасити наше місто. Ми хочемо лише, щоб нас, підприємців, влада розуміла. Не скажу, що особисто мене влада не розуміє. Мова не про це. Але є деякі речі, які стають гальмом. Їх, приміром, можна вирішити простіше, через виконавчий комітет, а не чекати засідань сесій міськради. Тим більше, якщо інтереси багатьох депутатів можуть не співпадати з інтересами того чи іншого підприємця. Як на мене, то не варто буквально все виносити на сесії. – Ви маєте на увазі інтереси політичні чи бізнесові? – Так, на жаль, у нашому суспільстві склалося, що політичні та бізнесові інтереси тісно переплітаються. Пригадуєте, як кілька років тому створився ажіотаж навколо того, що повинно розміститися в пасажі Гартенбергів? Хто тільки не брав участь в обговоренні! А насправді обговорювати ці проблеми повинні фахівці. Для цього є архітектори, дизайнери, художники, інші фахівці. Найголовніше те, що нарешті має бути розроблений генеральний план міста, щоб не допустити тієї хаотичної забудови, яку ми бачимо досі. Був би генплан, тоді б усі дотримувалися його, всі були б законослухняні, а не мірялися демократичними гаслами. І взагалі вважаю, що найбільший патріотизм проявляється тоді, коли людина працює фахово і добросовісно. На чолі ради підприємців області – Пане Олександре, а які ваші функції як голови ради підприємців області? Чи радите голові ОДА Михайлові Вишиванюкові, як будувати стосунки з бізнесом, чи прислухається він до вас? – Рада підприємців, створена в сьогоднішньому форматі, думаю, виправдовує себе як дорадчий орган при голові ОДА. Я дуже поважаю Михайла Васильовича, бо знаю його давно, бував на аграрному підприємстві у селі, де працював Михайло Вишиванюк. Поважаю те, що він створив, воно успішно працює й досі. Мені важлива його думка і надіюся, що він теж прислухається до мене. Правда, я не так часто маю можливість бачитися з головою області. Але якщо виникають у підприємців якісь проблеми, то ми обговорюємо їх з головою, ведемо діалог і знаходимо повне розуміння. – А якщо конкретніше? – Ми провели вже п’ять засідань ради, і мені було цікаво самому, чим я можу бути корисним? Я намагався вникати і бути активним учасником вирішення проблем. Приміром, ми змогли вплинути на ситуацію з аукціонами з продажу деревної сировини. На наше запрошення на засідання ради прийшли представники обласного управління лісового господарства, біржі, ми провели конструктивну розмову, підготували лист на голову ОДА, в якому показали наше бачення вирішення проблеми з продажу кругляка. Надіємося, що це знайде розуміння і з часом вплине на проведення аукціонів. Нам важливо, щоб були враховані інтереси як великих, так і дрібних деревопереробників. Зрештою, мова повинна йти не про якийсь конкретний крок, а про тенденцію, яка дозволяє підприємцям працювати ефективно і в нормальних умовах. Я, до речі, є ще членом ради підприємців при Кабінеті Міністрів, і своє основне завдання бачу в тому, щоб шукати системні проблеми і виносити їх на обговорення, шукати шляхи їх вирішення. – Чи часто до вас звертаються підприємці? – Підприємці й раніше до мене часто зверталися, бо я завжди в міру можливого старався допомагати. Мене багато хто знає, я багато кого знаю, тож особисті контакти і вчасна допомога завжди в нагоді. Просто раніше я допомагав як приватна особа, а зараз це дещо інша форма. Мені приємно, що до мене, як до голови ради підприємців, звертаються не тільки люди бізнесу, а й представники влади. Відчуваю повагу з боку одних й інших. І намагаюся докладати всіх зусиль, щоб бути корисним. – Дякую за інтерв’ю. Розмовляла Наталка Стрілець
