Ярослав СУХИЙ: «Не буде Віктор Янукович генерал-губернатором Малоросії»
11.12.2009, 10:05
– Аналізуючи останні події в Україні, щораз більше українських та зарубіжних аналітиків сходяться на думці, що президентом України Росія рада була б бачити нинішнього Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко як людину, чия політика для росіян є більш прогнозованою, ніж будь-кого іншого з нинішніх важковаговиків українського політикуму. Зокрема, на думку російських експертів, якщо президентом стане Віктор Янукович, то він, ймовірно, з економічних міркувань змушений буде провадити політику президента Білорусії Лукашенка, який тепер дещо віддаляється від Росії... – Охолодження ставлення Путіна і його оточення (не російського народу) до Януковича пов’язане з деякими факторами. Перше. На Януковича в Путіна немає жодного компромату. Януковича ні разу не затримували на кордоні Росії і України з контрабандою доларів. Пам’ятаєте, що Юлія Тимошенко три доби відсиділа в слідчому ізоляторі СБУ м. Запоріжжя? Тоді її приїжджали виручати Віктор Пінчук та її тесть. Була проведена багатоходова операція для її звільнення. Спершу Юлію Володимирівну ніби під слідство перевели в Дніпропетровськ, а згодом справа була закрита… Друге. Це не в Януковича, а в Тимошенко проблеми з російською прокуратурою. Відомо, що справа не закрита. Судом доведено, що внаслідок оборудки російська армія зазнала збитків на 98 млн. доларів. Коли Московський суд прийняв рішення арештувати Тимошенко, то в 2005 році прем’єр-міністр України не могла поїхати в Росію, бо генеральний прокурор Росії сказав: майте на увазі, що кримінальна справа не закрита і ви підлягаєте арешту, якщо перетнете кордон. Ганьба на весь світ! А коли Ющенко звільнив Юлію Тимошенко з посади прем’єр-міністра, вона двічі інкогніто їздила до Путіна чартерним літаком. Їй пробачили. Ми ж знаємо, що Тимошенко пообіцяла Путіну. Результати домовленостей бачимо вже хоча б на прикладі того, що сталося з кольоровою металургією. Тому така реакція російської сторони щодо Юлії Тимошенко є цілком прогнозованою, адже вона від них залежна. Мене це насторожує. Не думаю, що Україні потрібен високопосадовець, з якого можна зробити маріонетку. Щодо політики Лукашенка… Знаємо, що був час, коли бацька ішов в обійми Росії, але згодом, коли побачив негативні явища, що позначаються на білоруській економіці, – зупинився. Дружба народів – добре: обмінятися колективами художньої самодіяльності. Але коли інтереси його держави не співпадають з інтересами дружньої держави, то яким би він не був інтернаціоналістом, чітко знає – він президент Білорусії і діє відповідно до інтересів своєї держави. Не буде Віктор Янукович генерал-губернатором Малоросії. Ніколи. Я добре знаю його гонор, настрої і характер. В 2004 році він не програв другий тур – в нього відібрали перемогу. Тому він зацікавлений показати всім, що він є президентом України. І не беріть собі до голови, що нібито Янукович загнівався на Івано-Франківську область. Це повна дурниця! В Запоріжжі також є непрості райони, наприклад, Гуляйполе, та коли туди приїхав Янукович, його прийняли "на ура”. Люди втомилися від безпорядку. Янукович взаємовідносини з Росією поставить на ділову економічну основу. Скажіть, будь ласка, росіяни, ви виробляєте найкращі в світі вертольоти, але чи ви можете без українських двигунів їх виробляти? Не можете! А без системи харківського «Хартрону»? Не можете. А без дніпропетровської гідравліки? Не можете. Скажіть, будь ласка, росіяни, а ваша газотранспортна система без української газоперекачки (яка виробляється на запорізькому «Мотор Січ» і сумському МП ім. Фрунзе) зможе працювати? Ніколи! І таких прикладів можна назвати безліч. Разом з тим, шановні українці, кому ви продаєте м’ясо-молочну продукцію? Перш за все – Росії. Поляки наше не купують. Кому ви, українці, продаєте олію? Перш за все – росіянам. Куди ідуть наші труби? В Росію. Куди іде наш металопрокат? В Росію. Звідки до нас приходить сировина? З Росії. Ось такі стосунки – стратегічні, партнерські – нам потрібні. – А що маємо сьогодні, на погляд Партії регіонів? Хто виграє від кризи в Україні? – В лютому 2008 року на всіх телеканалах України з’явився лідер опозиційного уряду Віктор Янукович і заявив (оскільки листування з Тимошенко нічого не давало): ми застерігаємо – на Україну насувається важка фінансово-економічна криза, потрібно негайно застосовувати спочатку антиінфляційні, а потім антикризові заходи. Ви пам’ятаєте, що відповіла Юлія Тимошенко в жовтні 2008 року з екрана 5-го телеканалу? На телевізійну заставку «Криза насувається?» Тимошенко сказала ведучому В’ячеславу Цеголку: «Ви цю заставку заберіть, перестаньте лякати людей. Поки я і моя «каманда» при владі – ніякої кризи не буде». А криза вже гуляла, спалювалися в інфляції народні гроші. Чимало підприємств в індустріальних регіонах України зупиняли виробництво. Ось подумайте. Коли зупинився Запорізький алюмінієвий комбінат – ми перестали випускати український алюміній. Значить – дріт для ліній електропередач нам потрібно буде закуповувати. Де будемо купувати? В Росії! «Росал» нам готовий продавати російський алюміній на 57% дорожче, ніж ми мали в себе… Коли зупинився «Титан», то для виробництва авіаційних двигунів ми титан будемо купувати де? В тій же Росії. Зупиняється «Дніпроспецсталь» – спеціалізовану сталь знову ж таки будемо купувати в Росії. Отже, можемо побачити, на чию користь нинішні реалії в українській економіці. Всі дії влади з погрому базових галузей народного господарства України об’єктивно чи суб’єктивно, але сприяють одній державі – Росії. Братній Росії, але, перепрошую, одна справа, коли ми дружимо народами, а друга – коли ми несемо страшні збитки. Ми чудово знаємо, що той невдалий газовий контракт на 2009 рік прирік нас на сплату 5 млрд. доларів за недобраний газ. Тимошенко каже, що «сушила» зуби до Путіна і той, «покорьон єйо красотой», сказав, мовляв, добре – можете не платити. Але, шановні, офіційної ж угоди Тимошенко з Путіним по цих 5 млрд. доларів не уклала. Отже, Росія в будь-який час може зажадати виплатити їм ці кошти. Загалом, виходить ситуація, коли ми російський газ з нового року будемо купувати по 280 доларів за тисячу кубів, а наш український газ купуємо по 500 грн. за тисячу кубів. То кому ми тут сприяємо, хто тут на тій маржі може заробити?! – Чому впродовж останніх років здебільшого прийнято обговорювати загрозу незалежності України з боку Росії і вперто не помічати посягання наших західних сусідів, наприклад, Румунії, Угорщини, які майже відверто заявляють про готовність прийняти підданство сусідніх з ними українських земель? – Геополітичні загрози України справді широкі. Румунія посилено видає свої паспорти громадянам, що мешкають на Буковині. Туреччина підбурює екстремістські ісламські організації кримських татар. Поміркований Меджліс виставлений на задвірки і тепер там правлять бал фактично заїжджі з Чечні. Що вони хочуть зробити в Криму? Не виключено, що заворушення. І тоді під цим приводом одна з країн НАТО (Туреччина) вводить свої війська, аби захистити життя і спокій своїх одновірців. Чисте Косово! Що ми можемо Туреччині зараз протиставити, крім російського Чорноморського флоту? Чому Європейський Союз на днях відмовив Україні навіть в асоційованому членстві? Перша проблема. З грошовими доходами нашого населення ми їм там не потрібні. Друге. В нас на шляху реформування не зроблено ні кроку. Пенсійну систему не реформуємо, систему оплати праці не реформуємо, енергетику не реформуємо і т.п. В мене таке враження, що в Тимошенко зараз ситуація, як в того Саахова з кінофільму «Кавказька полонянка»: «ілі я єйо вєду в загс, ілі ана мєня завтра к прокурору», тобто «або я сховаюся за президентську недоторканність, або…». – Але ж не можна у всіх нинішніх проблемах, які накопичувалися в Україні роками, звинувачувати лише Тимошенко? – Не можна. Але пригадаймо. З 1997 року Україна поступово нарощувала загальні обсяги виробництва. І треба віддати належне прем’єр-міністру Ющенку, прем’єр-міністру Кінаху і прем’єр-міністру Януковичу. Віктор Федорович прийшов не на порожнє місце. Він прийшов на ті напрацювання в реальний сектор економіки, які принесли Ющенко і Кінах. Особливо в плані системності роботи всіх галузей народного господарства. 2004 рік Україна закінчила з ростом ВВП 12,7%. А що сталося згодом? 2005 рік (час першого прем’єрства Юлії Тимошенко) Україна закінчила з результатом 2,3% росту ВВП. Тоді світової фінансової кризи не було. Що сталося в індустріальних регіонах у 2005 році… Починаючи з 1998 року, коли було прийнято законопроект про експеримент в гірничо-металургійному комплексі, українська металургія, отримавши преференції, як локомотив потягнула за собою всі галузі народного господарства. Відповідно базові галузі народного господарства почали тягнути за собою весь віз української економіки і приносити в Україну великі валютні запаси. Згодом були розроблені ще чотири законопроекти, в двох з них я співавтор: про державну підтримку вітчизняного літакобудування, про державну підтримку вітчизняного автомобілебудування, про державну підтримку українського суднобудування і про державну підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. На превеликий жаль, в 2005 році, коли до влади прийшли люди з майдану, вони дуже захотіли сподобатися виборцям і ліквідували преференції всім галузям народного господарства. Партія регіонів відображає інтереси реального сектора економіки, базових галузей народного господарства. Юлія Тимошенко сповідує іншу мету. Людей можна нагодувати дешевою імпортною продукцією. А що буде завтра – хоч трава не рости. Отже, ідемо на президентські вибори. Ймовірно, що 30 травня відбудуться і парламентські вибори, якщо не буде сформована ситуативна більшість, аби негайно приймати закони по реформуванню. Запевняю: такого паскудства, як я побачив у місцевому самоврядуванні в Тисмениці і в Богородчанах, не буде. В Тисмениці людина приходить до районної влади зі скаргою, що стеля падає на голову, а влада у письмовій формі відповідає: вам потрібно підмести в хаті. Жінка показує фотографію, як вона через стелю дивиться на небо, бо шифер відпав. То хіба це органи місцевого самоврядування? Якби то були чиновники, прислані з Донецька, варяги, як тут прийнято вважати. Але ж то свої люди, своя влада. З 90-х років жіночки стоять на черзі на житло. Нема житла, бо держава не будує. Зрозуміло. Але виділіть в такому разі земельну ділянку під індивідуальне будівництво. Землі теж немає. Принесли мені довідку, хто отримав у Тисмениці землю. Всі, хто завгодно, тільки не тисменичани: іванофранківці, надвірнянці, яремчанці… Питаю: вони там будуються? Ні! Скупили землю і через тиждень виробили собі державні акти. – Кажете, що зіштовхнулися зі свавіллям місцевої влади, яка здебільшого є помаранчевою та біло-сердешною. Але ж напевно схожі прогріхи є й в органах місцевого самоврядування на Східній Україні, де здебільшого при владі «регіонали». Тобто, якщо рейтинг «помаранчевих» на Західній Україні падає ще й через діяльність місцевих чиновників, то як Віктору Януковичу вдається втримати свій рейтинг на Сході, де місцева влада в його ставлеників? – Настрої на Південному Сході на цих президентських виборах категорично жорсткі. Так далі бути не може! Зрозумійте правильно, якщо в Івано-Франківську хтось втратив роботу, але має поруч село, рідних, він не пропаде. В індустріальних регіонах такого немає. Металург на 16-му поверсі 24-поверхового будинку жив спокійно, маючи середню зарплату 5-7 тисяч гривень. Він не думав, що стане безробітним. Тому настрої в нас там ділові і бойові. Маємо намір зробити все для того, аби перемогу на цей раз здобув Янукович, аби в уряд прийшли люди компетентні. Говоримо чесно і відверто, розуміючи, що 2010 рік буде роком важким, буде роком випробувань. Адже нам доведеться долати ті всі явища, які поступово, методично, цілеспрямовано нагніталися. Щодо місцевого самоврядування, то тут загалом проблема в недофінансуванні. Ми вважаємо, що податки, які збираються на території конкретної сільської ради, повинні залишатися в бюджеті сільської ради. Але я вам клянуся – прийоми громадян проводжу з 2000 року, проте такого, як у Тисмениці, ще не бачив. Від першого до двадцятого скаржника скарги ідентичні. – В травні мають відбутися вибори до місцевих рад. Згідно з нещодавно прийнятим законом ці вибори знову пройдуть за партійними списками. Чи розглядається в Партії регіонів варіант внесення змін до цього закону? – До наступних виборів ми обов’язково змінимо виборчу систему. Ймовірно це буде, так би мовити, партійна мажоритарка. – Є припущення, у випадку виходу в другий тур президентських виборів Януковича і Тимошенко Віктор Ющенко підтримає Віктора Януковича? – Звичайно, що Януковича. Він же чудово бачить, що економіка гине. – Але чи не звинувачуватимуть чинного президента у фальшуванні і щодо свого виборця, і щодо недавнього опонента? – Час змінився. Люди багато що зрозуміли. Довіра до Януковича серед традиційного електорату Ющенка зросла. Ось те, що сталося в 2007-2008 роках, – це фальш. Ющенко під своїм прапором на перевиборах до Верховної Ради (на залишках свого рейтингу!) привів 76 депутатів до парламенту. А де вони зараз? Вірними йому залишилися хіба що івано-франківські та тернопільські депутати, тоді як половина львівських відійшли від нього. Де би зараз був Кармазін, якби Ющенко не взяв його у свій блок? Пригадайте, свого часу на виборах президента Кармазін набрав якихось 0,76%. Де він зараз? Біля Тимошенко! А Луценко, який на виборах до Київської міської ради набрав 2,3%, скільки б набрав на виборах до парламенту, якби не пішов з Ющенком? А він наплював на президента і підлизується до Тимошенко. Їй потрібні такі? Вона фальшива, коса її фальшива і люди навколо неї фальшиві. Партія регіонів не робила жодного ворожого випаду проти президента України і мені дуже шкода, що саме в 6-му скликанні парламенту обструкцію президенту України склала фракція БЮТ, котра його жодного разу не допустила до сесійної зали. Блокували президію в той час, коли Ющенко повинен був виступати зі щорічним посланням. Інтерв’ю записав Ярослав Коваленко
