Ігор ЦЕПЕНДА: «Нам допомагають контакти із закордонними колегами-науковцями»
09.12.2010, 13:39
– Наскільки виправдовує себе твердження, що Прикарпатський університет – це не тільки навчальна установа, але й потужний науково-дослідницький комплекс? – На сьогодні Прикарпатський національний університет є найбільшим вищим навчальним закладом Прикарпаття. Якщо дивитися на кількісні характеристики, то в стінах університету навчається майже 19 тисяч студентів. За рейтингом серед вищих навчальних закладів Прикарпаття, наш університет має найкращий показник. Скажімо, згідно із рейтингом газети «Дзеркало тижня», університет посідає 38-ме місце у рейтингу Топ-200 найкращих вищих навчальних закладів України. Наш університет є єдиним центром китаїстики в Західній Україні і наближаємося до того, щоби сформувати свою кадрову школу, оскільки вже зараз троє наших бакалаврів навчаються в Китаї за магістерською програмою. Завершується процедура щодо створення інституту Конфуція. Він має стати культурним осередком і створить додаткову базу для вивчення китайської мови. Ми беремо за основу ті напрямки, котрі на перспективу можуть забезпечувати доброю повноцінною працею наших випускників. Дуже серйозні напрацювання здійснюються нашими фізиками в галузі нанотехнологій. Минулого року вони отримали надзвичайно престижний грант США – 600 тисяч доларів для розробки технологій енергозбереження, котрі дозволяють вирішити найбільш гострі для світу проблеми. – Коли ж університет зможе отримати чергове звання дослідницького навчального закладу? – Є ряд критеріїв. Серед них – п'ятнадцять спеціалізованих рад із захисту кандидатських дисертацій. Крім того, нам потрібно вийти на відповідний рівень наукового потенціалу та ряду інших вимог. Ми поставили собі цю мету і розуміємо складність її досягнення. В той же час потенціал, який має університет, дозволяє реалізувати це завдання. Відповідно все робиться для того, щоби максимально прискорити цей процес. У цьому плані нам допомагають контакти із закордонними колегами-науковцями. Розробляються спільні наукові програми. Зокрема, Ягеллонський університет запропонував свою наукову базу для проведення експериментів науковцями Природничого інституту. Ми зацікавлені в тому, щоби наші найбільш талановиті студенти могли отримувати відразу дипломи і нашого університету, і дипломи університетів Євросоюзу. Сьогодні ми підписали листи про наміри з Варшавським університетом та Краківською академією. – На базі університету планується відкриття відділення НАН України. Наскільки це реально і що це дає університету? – Будь-які взаємини із науковими інституціями НАН – це в першу чергу престиж з наукової точки зору. Є у нас напрямки, котрі цікавлять Академію наук, а тому це дає можливість реалізовувати свою програму. Зокрема, останнім часом обговорюється питання щодо створення відділення Інституту металофізики під керівництвом ректора університету професора Богдана Остафійчука. – Корпуси університету розташовані по всьому місту. Чи розглядається можливість перенесення корпусів в одне місце і створення студмістечка? – Напевно, треба реально оцінювати теперішню ситуацію. Навіть, якщо ми подивимося на світові університети, то їм дедалі складніше вдається формувати цілі академічні університетські містечка навколо серцевини університету, оскільки реальність сьогоднішніх днів, містозабудови, вартості землі впливають на такі концепції. Звичайно, ми намагаємося не відходити від серцевини університету, більшість об’єктів знаходиться навколо головного корпусу. В той же час на окремі напрямки ми змушені виділяти нові корпуси. Це стосується і корпусу колишнього радіозаводу, де зараз працює Природничий інститут. За декілька днів планується відкриття Інституту туризму в новому корпусі. – Подейкують, що у генплані забудови міста вулиця Шевченка мала би повністю перейти так би мовити на баланс Прикарпатського університету. – Це приємно чути. Але якщо говорити про вулицю Шевченка, то на цій вулиці розташована велика кількість історичних пам’яток архітектури, які неможливо стерти з лиця землі і віддати університету. Хоча на цій вулиці й розташовані чотири діючі корпуси. Думаю, що в найближче десятиліття краса та архітектура вулиці не буде змінюватися, хіба що за рахунок нових корпусів університету, котрі ми дійсно плануємо розбудовувати. Розмовляв Володимир БОДАК
