ТЕМА - 17 Липня 2014 - Західний курєр
П`ятниця, 09.12.2016, 15:33
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Липень » 17 » ТЕМА
11:11
ТЕМА

І сонячний колектор, і дідусева грубка
Найкращою альтернативою газу для прикарпатців може стати комплексне використання біопалива та «чистої» електроенергії  


Найближчу зиму українці ризикують провести без змоги зігрітися звичним для себе «блакитним» паливом. Про ймовірність такого сценарію керівництво країни вголос заговорило місяць тому, після остаточного припинення газових поставок з боку Росії. Стурбованих перспективою змерзнути громадян заспокоюють фахівці від енергетики. Наглухо закручений російський вентиль, переконують вони, навіть зі всіма витікаючими бідами, не привід для посипання голови попелом. Навпаки, нинішній стан речей має стати для українців потужним двигуном руху до нових, прогресивних та головне – порівняно дешевших видів палива. Потенціал яких на окремо взятій Франківщині, між іншим, один з найбільших серед інших регіонів України.

Електрокотел?  Краще грубка!
Вихід із ситуації, що нині пропонується для регіонів на рівні уряду – поголовний  перехід українців із газових на електрокотли – в експертів викликає двоякі емоції.
«Я – за, – коментує кабмінівську ініціативу заступник головного інженера з енергетики та новітніх технологій «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Михайло Кобилянський. – Але заяви про те, що вже завтра ми це зробимо, звучать дуже гучно. Бо до цього не готові ані кожна окрема квартира, ані будинок, ані «Теплокомуненерго» загалом».
Справа, каже Михайло Кобилянський, у відсутності мереж відповідної потужності та коштів на їх переобладнання у комунальників. «Неминуче піде додаткове навантаження на мережі. А значить, треба ставити більш потужні трансформатори. На це потрібні великі кошти, самостійно «Теплокомуненерго» це питання не вирішить».
Найбільш вдалим рішенням могли б стати кредити з держбюджету для тепловиків. Та чи знайдуться вони у державних засіках? Та й точить черв’ячок сумніву: чи вистачить нам електрики, щоб упродовж усієї холодної зими забезпечувати теплом цілі міста? «Тому, – продовжує енергетик, – для нашої області більш перспективним мені бачиться інший шлях – розвиток відновлювальної енергетики. Конкретніше, біомаси, тобто відходів деревини».
Порівняно із дорогим спорудженням сонячних, вітрових чи гідроелектростанцій, які  виживають в Україні лише завдяки «зеленому» тарифу, біомаса – більш практичне та дешеве паливо, яке при цьому жодним чином не шкодить екології. Та й самого ресурсу в області – хоч засипся! Його перевага порівняно з електрикою, яка вимагає витратної реконструкції мереж, також очевидна – відсутність необхідності вкладати великі капітали. Опалювати дровами чи тирсою можна і в комунальних котельнях, налагоджуючи таким чином централізований процес. І на обійсті кожного окремого ґазди – купив котел, нарубав дров і вперед до нових енергетичних горизонтів!
Сьогодні у місті на твердому паливі успішно працюють дві комунальні котельні. Тепловики запевняють, що розробили й інші подібні проекти, які, приміром, дозволять відмовитися від газу приміщенням із такими величезними площами, як онкодиспансер та геріатричний  пансіонат. Залишається лише додати до усіх цих розробок гроші – отоді, кажуть комунальники, «заміситься» дуже непогане тісто.    
«Майбутнє та перспектива – 100% за альтернативною енергетикою, – резюмує Михайло Кобилянський. – Але для руху в цьому напрямку нам треба як мінімум державне кредитування, інвестиційну програму. Інакше ніяк».


Енергонезалежність – для всіх і для кожного
«Без підтримки держави ця галузь приречена, – погоджується із колегою провідний інженер з впровадження альтернативних джерел енергії та ефективних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, винахідник Володимир Іванов. На території цього вишу, на кошти спонсорів, він разом із харківською фірмою запустив у дію фотоелектричну  та теплову сонячну станцію, що майже повністю забезпечують басейн університуту підігрівом та гарячою водою. А шість років тому науковець у себе вдома встановив сонячну «електротеплоакумуляційну» систему  власної розробки, після чого став повністю незалежним від централізованої мережі та почав вдвічі менше платити за комуналку. Втім, поділитися технологією із сусідами Володимиру Іванову вже не вдалося – «вето» наклали міські комунальники через можливе перевантаження мереж. Тож пан Володимир енергонезалежний «як виняток».
Принцип його винаходу у тому, що він використовує енергію сонця разом із дешевою електроенергією у нічний час, коли тариф нижчий майже втричі, а потім впродовж дня використовує накопичені енергозапаси.  Такі системи, каже Володимир Іванов, підходять і для централізованого встановлення. Так можна економно опалювати цілі міста, поступово відмовляючись від газу. До того ж його винахід не потребує імпортних деталей – його виробництво повністю можна налагодити на території України.  
«Якщо захотіти, це реально впровадити уже за рік, – припускає науковець. – Ціна обладнання для одної котельні порівнянот невисока. Але в цьому має бути зацікавлена сама влада».
Суттєвим гальмом процесу переходу від газу до електрики, за словами пана Володимира, є нинішня державна політика тарифоутворення в цій сфері.  
«Не може бути так, що чим більше енергії споживаєш, тим більше платиш. Коли це питання буде вирішено, лише тоді у людей буде стимул переходити на електроопалення».
Для жителів приватних будинків, за словами Володимира Іванова, питання енергетичної автономії вирішується набагато  швидше і простіше, ніж для мешканців квартир, що змушені чекати  централізованих реформ галузі. Їм достатньо придбати сонячну батарею (кілька таких вже можна помітити на дахах будиночків дорогою до «Буковелю», ціна до 2 тис. дол.), тепловий насос (використовує енергію із землі чи навіть з повітря, за нього збувачі просять 3 тис. «зелених»), або домашню акумуляційну енергосистему (теж 2 тис. дол.). Оптимальним стане поєднання  теплового насоса із акумуляційною системою (у різні пори року у них різна енергоефективність). І все – впродовж цілого року ви енергетично незалежна сім’я! Крім того, усі ці прилади виробляють «чисту» енергію, без викидів у атмосферу, як приміром, від спалювання вугілля.   
Для тих, хто не може «розоритися» на все обладнання відразу, Володимир Іванов пропонує відмовлятися від «блакитного» палива крок за кроком. Для початку встановити  енергоакумуляційну систему, решту напалювати дровами та іншим твердим паливом. Використовувати цей ресурс, нам, як кажуть, сам Бог велів – його потенціал у нас в регіоні один з найбільших в Україні.
«Ідеш по наших лісах – ногу можна зламати. Чому це все не використовувати із користю?», –дивується винахідник. За його словами, запасів твердого палива області цілком вистачило б, щоб налагодити повноцінне виробництво сучасного біопалива.
«Наприклад пелет, які з інших областей сьогодні на 90% експортуються в Європу, – пропонує пан Володимир. – Чи деревного вугілля, яке дає утричі більше енергії за звичайне, при цьому ніяких шкідливих викидів».
Для втілення всіх цих ідей у життя потрібно лише  бажання і початкове фінансування, переконаний винахідник. А там і енергетична незалежність не за горами!
Оксана ГЛУШКЕВИЧ


Коментар

Василь Ковальчук,  директор департаменту промисловості та інфраструктури ІФОДА  
Перехід на альтернативні види палива в області повільно, але впевнено триває з 2012 року.
До 2014 року у нас є розроблена програма по зменшенню споживання енергоресурсів. Усі наші котли на газі ми стараємось, де це можливо, перевести на альтернативне паливо. У 2013-му ми це зробили у 54 закладах бюджетної сфери. Зараз на твердому паливі у нас працює 20% всіх діючих котелень.
За минулий рік такими заходами в області вдалося зменшити споживання газу на 16%, що у грошовому еквіваленті доволі кругленька сума – 185 млн. грн. Проте вся справа у розшифруванні цифр цієї динаміки. Найбільший споживач газу – населення (поглинач 62% всього «блакитного» палива області) – за минулий рік найменше скоротило його споживання – лише на 6%. В той час як промисловість, що задовольняється 21% сукупного газу, урізала споживання втричі. «Теплокомуненерго» (у 2013 р. спожило 9,6% газу) та бюджетні організації (3,7%) також спожили газу кожен менше на 7%.  
Тобто, ключова проблема для нашої області полягає в тому, що в населення, яке споживає найбільше газу, водночас найменша динаміка по скороченню його споживання. Відтак, якщо наступна зима буде теплою, як і цьогорічна, то особливих проблем зі зменшенням обсягів його використання у нас не буде. Але якщо вдарять суворі морози, люди підкрутять конфорки, це може знівелювати всі наші заходи по економії.

Переглядів: 343 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]