Здобутки комунальної реформи
П’ятірка будинків, у яких, завдяки ініціативним мешканцям та муніципальній програмі співфінансування ремонтів, значно покращились умови проживання

ТО ВГОРУ, ТО ВНИЗ
Комунальна реформа і започаткована Івано-Франківською міською радою програма співфінансування ремонтів житлових будинків із залученням коштів мешканців дала змогу відремонтувати і покращити умови проживання у тих  будинках, свідомі та ініціативні мешканці яких поспішили нею скористатися. «Західний кур’єр» вирішив з’ясувати, у яких будинках на умовах співфінансування виконано найбільше робіт, що покращили стан будівель та умови проживання їхнім   мешканцям.
На початках івано-франківська комунальна реформа і створення найбільшого управителя муніципального житлового фонду – комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» – викликали неоднозначну реакцію. У всіх комунальних бідах і негараздах мешканці звикли традиційно звинувачувати житлово-експлуатаційні організації, які, мовляв, не виконували своїх функцій. А тут їм сказали, що ЖЕО уже не буде, і наголосили, що мешканці є не лише власниками своїх окремих квартир, але й співвласниками цілого будинку, тож його стан і створення належних умов проживання у ньому є більше саме їхнім клопотом, ніж клопотом комунальників.
Втім, щоб заохотити і допомогти мешканцям навести лад зі своєю спільною власністю та вирішити наболілі проблеми, які накопичувалися роками, а то й десятиліттями, міська влада започаткувала програму співфінансування ремонту будинків, відверто заявивши, що фінансувати всі ремонти житлового фонду в повному обсязі з міського бюджету просто нема змоги. Оцінивши майбутні позитивні результати ремонтів їхньої спільної власності на умовах співфінансування з міського бюджету, деякі мешканці поспішили скористатися цією програмою. Хоча залишається чимало й таких, які категорично не хочуть нічого робити, а тим більше вкладати свою частку фінансування для покращення стану будинків та умов проживання у них. І навіть сміття вони виставляють за двері своєї квартири, мабуть, вважаючи, що зі сходинкової клітки його мають забрати комунальники…
Суть житлово-комунальної реформи полягала у тому, щоб розмежувати функції замовника і виконавця житлово-комунальних послуг, створити конкуренцію на ринку їх надання і підвищити якість цих послуг, а найголовніше – змінити споживацькі психологію та ставлення колишніх квартиронаймачів, які приватизували свої квартири і стали їхніми власниками, до будинків, у яких вони мешкають. Адже, відповідно до чинного законодавства, всі мешканці будинків є їхніми співвласниками, і вони це повинні нарешті усвідомити. Минулися ті часи, коли власником будинків була держава, яка створила й утримувала структуру житлово-експлуатаційних організацій для їхнього обслуговування та ремонту. Останнім часом ЖЕО з цією функцією явно не справлялися, що викликало багато нарікань і скарг мешканців. Після їхньої цілковитої ліквідації в процесі комунальної реформи іванофранківцям запропонували вибір: брати будинки, в яких вони мешкають, у самоуправління, створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків чи користуватися послугами компанії-управителя, яка за кошти від квартирної плати мешканців найматиме підрядників для обслуговування і утримання будинку. У місті вже є чимало приватних житлово-експлуатаційних та інших компаній, які спеціалізуються на наданні таких послуг. Також є й комунальні підприємства-управителі житлового фонду – «Дирекція замовника» та «Єдиний розрахунковий центр». Останній і є найбільшим комунальним управителем житлового фонду міста, який на конкурсних засадах визначає підрядників, що надають послуги з утримання будинків колишніх комунальних ЖЕО. Кошториси робіт і послуг, а також звіти про їх виконання та іншу необхідну інформацію споживачі можуть довідатися з офіційного сайту ЄРЦ.
За час свого існування ЄРЦ додатково взяв на баланс десять багатоповерхівок, але, водночас, зняв з балансу 304 будинки, 228 малоповерхових будинків передав в самоуправління мешканцям, 13 перейшли в управління «Дирекції замовника». Зараз підприємство надає послуги з управління 1492-ма будинками. У 52285-ти їхніх квартирах загальною площею 2690433 квадратних метри мешкають 138146 осіб, тобто половина мешканців Івано-Франківська. Середня площа квартир становить 49 квадратних метрів. Найбільшу площу – 323 квадратні метри – має квартира в одному з будинків на вул. Шевченка, а найменшу – 7,5 квадратних метра – одна із квартир на вул. Галицькій. Найбільше квартир і мешканців у будинку № 54 на вул. Хоткевича – у 468-ми квартирах там мешкає 1440 осіб. Один із будинків, який перебуває в управлінні ЄРЦ, визнано аварійним, 65 – ветхими, а у 265-ти будинках у незадовільному стані перебувають покрівлі. 532 будинки є місцевими пам’ятками архітектури.  Серед найкращих підрядників, які надають послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, у ЄРЦ називають приватні підприємства «Комфорт-сервіс», «Пасічна-ІФ» та «Мій дім». Фактично це колишні ЖЕО №№1, 5 та №2, які здійснюють комплексне обслуговування житлового фонду і мають власні аварійні служби.
Найбільше звернень і скарг мешканців стосуються незадовільного стану будинкових електромереж, підвальних розгалужень і мереж водопостачання та водовідведення, прибудинкових територій. Найпроблемнішими мікрорайонами у ЄРЦ називають так званий БАМ, який побудований практично на болоті і там високий рівень ґрунтових вод, центральну частину міста і її старий житловий фонд з дахами, будинковими мережами, оздобленими різноманітною ліпною карнизами, балконами, фасадами, які перебувають у незадовільному стані. А також мікрорайон вулиці Хоткевича. Ні, там нема якихось специфічних проблем, які не можна було б вирішити. Просто там мешкають специфічні люди, які чомусь не хочуть брати участь у співфінансуванні ремонтів будинків, – стверджує головний інженер ЄРЦ Мирон Джус. «Вони приходять до нас і заявляють, що ні за що додатково не будуть платити. Доходить до істерик, доводиться викликати «швидку допомогу», – розповів він. Саме пасивність мешканців, які не хочуть нічого робити у своїх будинках, бо ще не усвідомили, що це є їхня співвласність, найбільша проблема, з якою у своїй роботі стикаються працівники ЄРЦ. «Згуртувати і залучити мешканців до вирішення проблем їхніх будинків надзвичайно важко, – каже М.Джус. – Вони не можуть зрозуміти, що будинок – це їхня власність, а ми лише організація, яка за їхні кошти надає послуги з управління ним. Ми можемо довести мешканцям, що у їхньому будинку є така-то проблема і запропонувати шляхи її вирішення, порекомендувати їм підрядну організацію, яка може виконати необхідні ремонтні роботи. Але лише мешканці ухвалюють рішення і замовляють роботу. На жаль, мешканці відмовляються від виконання більш ніж  половини необхідних у їхньому будинку робіт».
Серед пріоритетів в ЄРЦ називають ремонти дахів і підвальних розгалужень. Адже, якщо тече дах чи підвал затоплений водою, це загрожує руйнуванням цілого будинку. Найбільша проблема із затопленими підвалами у так званих в народі мікрорайонах БАМ і Позитрон, де несправні дренажні водовідвідні системи. Як її вирішити, зараз міркують не лише фахівці ЄРЦ, «Водоекотехпрому», а й цілі проектні інститути. Але найоптимальнішим рішенням у теперішніх умовах було б відновлення належного функціонування існуючих у тих мікрорайонах водовідвідних дренажних систем з подальшим їх вдосконаленням. Наразі у 20 будинках мікрорайону БАМ підрядна фірма «Галичина-ІФ» замінила підвальні розгалуження і кількість затоплених підвалів там зменшилася. Що стосується проблем старих будівель центральної частини міста, вони теж вирішуються. Але в ЄРЦ зауважують, що ремонт старих балконів – це турбота мешканців, бо балкон входить до житлової площі квартири. До речі, незабаром з ініціативи ЄРЦ та за згодою мешканців, які долучилися до співфінансування робіт, розпочнеться комплексний ремонт будинків №№ 7-9 на вул. Мазепи, що є пам’ятками архітектури. Проект, який зараз перебуває на експертизі,  включає і реставрацію фасаду. Його розробили фахівці НДІ «Західпроектреставрація» і він погоджений з міським відділом охорони культурної спадщини. «Ми захотіли зробити щось приємне для людей і для міста, а не лише те, що треба, і мешканці, які живуть у цих будинках, з цим погодилися. Це буде перший такий об’єкт, де відновлюватиметься фасад будинку-пам’ятки архітектури, – коментує ініціативу М.Джус. – Планували відремонтувати і будинок №11 на цій же вулиці, але за браком коштів наразі від цієї ідеї відмовилися».
У ЄРЦ кажуть, що житловий фонд в їхнє управління від колишніх ЖЕО, за поодинокими винятками, перейшов у доволі занедбаному стані. Оскільки для його швидкого приведення до ладу бюджетним коштом не вистачає фінансового ресурсу, міська рада й започаткувала програму співфінансування ремонтів будинків із залученням коштів їхніх мешканців. Найкошторисніші роботи з ремонту покрівель мешканці фінансують на 30%, а бюджет – на 70%, решту робіт – 50 на 50%. Спершу на бюджетне співфінансування мешканці могли розраховувати, якщо кошторис робіт перевищував п’ять тисяч гривень, у 2013-му році ця сума зросла до 10 тисяч, а цього року – до 20 тисяч і так продовжуватиметься й надалі. Таким чином міська влада стимулює мешканців якнайшвидше брати активнішу участь у програмі співфінансування і дає зрозуміти, що з кожним роком зменшуватиме бюджетну фінансову допомогу на ремонт їхніх будинків. Програма співфінансування дала змогу відремонтувати і покращити умови проживання уже у багатьох будинках, свідомі та ініціативні мешканці яких належно оцінили її переваги та поспішили нею скористатися. Тож ми вирішили з’ясувати, у яких будинках виконано найбільше робіт, що покращили стан будівель та умови проживання їхнім мешканцям.
За словами головного інженера ЄРЦ Мирона Джуса, найвагомішим здобутком став ремонт колишнього малосімейного гуртожитку на вул. Вовчинецькій, 202, який перебував у вкрай занедбаному стані, фактично треба було ремонтувати всі мережі, дах, підвал. Торік тут поміняли ліфт, який не працював 15 років, відремонтували три секції м’якої покрівлі. Зараз завершується заміна електромереж, вже замінили половину підвальних розгалужень, і мешканці вирішують, чи продовжуватимуть ці роботи у другій половині будинку. На другому місці будинок № 2-«а» на вул. Сухомлинського, а точніше – перший його корпус. Найбільшою проблемою тут була покрівля чи, вірніше, її відсутність, бо там були «голі» плити. Тому на цьому шестиповерховому будинку найперше вирішили робити шатровий дах. Також планують замінити будинкові мережі холодного і гарячого водопостачання та водовідведення. У будинку №196 на вул. Вовчинецькій ще від часів СРСР постійно був затоплений підвал. Тому тут влаштували нову дренажну систему та замінили каналізаційні виводи. Також провели ремонт приміщення машинного відділення ліфта та покрівлі над ним. Значно змінився стан дев’ятиповерхівки на Набережній імені Василя Стефаника, 38 та її прибудинкова територія. У будинку відремонтували електромережі, трубопроводи підвального розгалуження та стояків холодного і гарячого водопостачання й водовідведення, прибрали підвальне приміщення і здійснили благоустрій прибудинкової території, вимостили тротуарною плиткою доріжки. Так само впорядкували й територію біля будинку №30 на вул. Сорохтея. А в самому будинку відремонтували підвальні розгалуження систем холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, а також замінили на енергозберігаючу систему освітлення сходових кліток.
Таким чином, спільно з ЄРЦ, за допомогою програми співфінансування ремонтів, у цих будинках мешканцям уже вдалося вирішити найболючіші проблеми незадовільного стану покрівель, будинкових мереж і підвальних приміщень. А деяким пощастило ще більше, бо бюджетним коштом їм впорядкували і прибудинкові території. Тож перейняти цей досвід і скористатися програмою співфінансування ремонту будинків мають змогу й мешканці решти будинків, що обрали собі управитилем комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».
Іван ГІРАК

ТОП-5
Топ-5 відремонтованих будинків ЄРЦ
1. вул. Вовчинецька, 202, 1982 року будови  
2. вул. Сухомлинського, 2-«а», корп. 1, 1976 р.  
3. вул. Вовчинецька, 196, 1976 р.
4. наб. ім. В.Стефаника, 38, 1978 р.
5. вул. Сорохтея, 30, 1979 р.

КОМЕНТАР
Мирон ДЖУС, головний інженер ЄРЦ
«Це ті будинки, у яких нам найбільше вдалося зробити і вирішити більшість їхніх проблем. Кращі будинки живуть собі тихим, спокійним життям, у них все добре і їхні мешканці вирішують проблеми самі. Ми ж здебільшого маємо справу з проблемними будинками, у яких нам надзвичайно довго доводиться переконувати мешканців, що потрібно виконати ті чи інші ремонтні роботи. Зробити ремонт не складно. Складно переконати байдужих мешканців, що це необхідно зробити. З такими людьми працювати надзвичайно важко. Тому ще раз хочу наголосити, що, згідно з статтею 382 Цивільного кодексу, будинок на умовах співвласності належить мешканцям. І саме вони повинні дбати про його утримання у належному стані. Але є і такі мешканці, які самі до нас звертаються і кажуть, що хочуть щось відремонтувати у своєму будинку. Їм ми всіляко сприяємо, самі підшуковуємо програми, які дають можливість залучення бюджетного співфінансування, щоб зменшити фінансове навантаження на мешканців, які самі хочуть щось відремонтувати, змінити щось на краще».