Вівторок, 12.12.2017, 21:35
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Квітень » 15 » Декілька одкровень театру
09:30
Декілька одкровень театру
Минулими вихідними Івано-Франківський драмтеатр демонстрував своїм шанувальникам свіже «дитя» – постановку драми «Нація». На прем’єрі вистави була присутня письменниця, лауреат Шевченківської премії Марія Матіос. Це з її доброго благословення актори театру мали можливість трудитися над новим твором.

Нагадаємо, що минулого року Івано-Франківськ вже сколихнув цілу Україну постановкою «Солодкої Дарусі» за однойменним твором Марії Матіос. Вистава у постановці заслуженого артиста України, директора Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислава Держипільського була номінована на найвищу державну нагороду. Але не сталося. Вистава залишилася без Шевченківської премії.
Марія Матіос зробила подарунок театру на 70-ліття – подарувала можливість чергової постановки, що вона робить вкрай рідко. До речі, як зауважив Ростислав Держипільський, робота над виставою не обійшлася без участі авторки. Марія Василівна напередодні Великодня завітала до театру, щоби подивитися на репетицію. Авторка не просто спостерігала за грою акторів, але і вносила свої корективи та пропозиції. У виставі використано чотири новели із двох розділів книги – Апокаліпсис та Одкровення.
Перед прем’єрою вистави до режисера та акторів було чимало запитань, адже основу спектаклю складають ті ж люди, котрі були в «Солодкій Дарусі».
– У мистецтві людина повинна робити тільки те, що її болить, пече, чим вона горить і може запалити акторів, а заодно і глядачів. Книжка побудована з новел. Тому на основі цієї книжки в нас буде декілька одкровень. Спочатку була думка створити несподівану ситуацію без претензії на виставу, – каже пан Держипільський.
Театрали запевняють, що вистава робилася з нахилом до експериментального театру на основі нашої ментальності. Тут же пан Ростислав згадує «Солодку Дарусю» із мінімумом декорацій. Особливістю «Нації» також стало те, що вона призначена для показу на так званій «малій сцені». Але дію акторів глядачі спостерігають з-за імпровізованого тину, по-сусідськи. Народження і смерть, Різдво і Великдень, труна та колиска – все це панорамна картина людського страждання, з котрого народжується людина, нація.
Режисер і актори обіцяли глядачам багато несподіванок, яких театр ще не бачив. Однією з них стало втілення формату вистави. «Туди чи не туди рухається наш театр, скаже Бог і глядачі, – говорить директор театру. – У нас є бажання і необхідність створити щось нове. Це так само, як і таїнство народження дитини. Ми робимо те, що хочеться робити».
Володимир Бодак
Переглядів: 622 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]