П`ятниця, 29.03.2024, 13:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Категорії розділу
[356]
Пошук
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті »

Місце, де розходяться хмари
Під трав’яним капелюхом
Їдучи трасою Рогатин – Бережани, практично кожен подорожуючий мимоволі зупиняє свій погляд на горі правильної симетричної форми зовсім недалеко від шляху. Хто ще не знає, той, звісно, й розпитує про цю гору у своїх супутників. І, довідавшись назву та історію виникнення пагорба, кожен здивовано перепитує: «А чому саме «чортова»? Невже не можна було дати їй якусь іншу назву, для чого згадувати нечисту силу?»
Так вже історично склалося, що гора, як і будь-який інший топонім, отримує свою назву лише один раз. І хоч би як не намагалися її змінити, у народі все одно залишається стара, всім відома назва. Так, у 1994 році громада села Пуків під час святої місії встановила на вершині гори дерев’яний хрест, назвавши гору Божою. Проте це викликало хвилю обурень з боку мешканців навколишніх сіл (того року протягом місяця не було дощу, а тому всю вину спихали на хрест, закопаний на горі, мовляв, через нього не падає дощ). Врешті-решт навіть мешканці села з часом забули про той факт і користуються звичною для них назвою – Чортова гора (бо так всі кажуть).

Живий музей природи
Існує чимало версій щодо появи Чортової гори біля траси Рогатин – Бережани на околиці села Пуків. Одна з них розповідає, що дуже давно чорти розізлилися на жителів Рогатина і вирішили засипати місто землею. Взяли вони землю і пішли на Рогатин. От тільки дійти їм не вдалося. Як тільки за обрієм появилося місто, заспівав півень. Не втримали чорти землю, котру несли на своїх мізинцях, та й опустили на себе. Відтоді на тому місці біля дороги стоїть горб, який так і назвали – Чортова гора.
Чи правда це, не відомо нікому, проте дивним залишається інший факт. Кажуть, що, за загадковим збігом обставин, відоме місце, звідки чорти взяли ту землю. Заглибину подібної форми можна побачити неподалік села Лопушня Рогатинського району.
Чортова гора на Рогатинщині вже довгий час вабить до себе таємничістю та загадковістю. Хоча вона й не така висока, щоб можна було прирівняти із справжніми горами, проте видряпатися на неї доволі непросто. На тринадцяти гектарах площі росте надзвичайно рідкісна рослинність. Це є пам’ятка державного значення, де збереглося понад двадцять рідкісних рослин. Тут можна відшукати сон великий, черевички зозулині, ковилу каменелюбну та багато інших трав, занесених до Червоної книги.
Гора має магічну силу. Люди кажуть, що вона може навіть розігнати грозові хмари. Просто на очах вони розриваються і розходяться у різні сторони. І вже тоді хмара здається не такою страшною. Є й такі моменти, коли гора наче магнітом притягує хмари. А ще вона постійно стає епіцентром важливих подій у житті людей. Скажімо, сюди люблять приїжджати наречені в день весілля, щоб сфотографуватися на лоні природи.
Унікальною є Чортова гора для жителів села Пуків у тому плані, що кожного року на неї піднімаються випускники місцевої загальноосвітньої школи, щоб зустріти сонце після випускного вечора. Звідси на всі сторони відкриваються необмежні простори, а в погожу днину можна навіть побачити вершини Карпат.

Осередок степової рослинності

Для мешканців Пукова (та й навколишніх сіл, думаю, також) відвідини заповідника вже давно стали традицією. Практично немає сім’ї, котра бодай раз на рік не прийшла б сюди, щоб помилуватися краєвидами, назбирати запашного зілля, а то й просто відпочити. І йти деяким людям не доводиться дуже далеко – всього-на-всього 15 хвилин – і ти біля підніжжя Чортової гори. Ще 15-20 хвилин – і вершина підкорена. А там – благодать. Трава така густа та висока, що часом можна навіть не побачити людей, котрі прийшли сюди з протилежного боку. Стоїш на вершині гори, милуєшся краєвидами і стиха думаєш: "Та це ж моя земля, моя рідна сторона!”
А ще тут росте чимало таких рослин, котрі місцеві жителі використовують для плетіння віночків, а потім святять в день Пресвятої Євхаристії. З дитинства пригадуються "куряча лапка”, "страхополох”, "липка”, "кукурузка” та багато інших трав і квітів, котрі ростуть саме тут – на Чортовій горі.
З боку автотраси подорожніх колись зустрічав вказівний знак, на котрому "чорним по білому” було написано, що ця територія є заповідником державного значення. Тепер біля естакади встановлено лише знак із написом "Чортова гора”. Жодної додаткової інформації. Насправді ця територія вже давно не є заповідною в уявленні людей. Якщо тут дозволяється косити сіно, то як гору можна назвати заповідником? І ще один факт. Щороку навесні хтось "допомагає” рослинам жити – підпалює суху минулорічну траву, разом з якою вигорає коріння унікальних рослин. Хто мав би охороняти заповідну зону та рослинність, занесену у Червону книгу?
Володимир Бодак
Категорія: | Додав: bond (11.06.2010)
Переглядів: 1831 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]