Богдан Шиптур народився 24 серп- ня 1951 року в селі Радча. Вирос- тав серед народних пісень, в яких так глибоко й яскраво розкривається душа українського народу. Ще з юнацьких літ співав у заслуженій чоловічій капелі рідного села під керівництвом Б.Волосянка. Професійну освіту отримав у стінах Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського, а згодом – у Львівській консерваторії ім. М.Лисенка. Б.Шиптуру надзвичайно поталанило з наставником, адже це був видатний український композитор Анатолій Кос-Анатольський. Після закінчення консерваторії і до цього часу Богдан Васильович працює викладачем композиції та інструментознавства в музичному училищі. Разом з тим постійно пише музику, яка приваблює оригінальністю та жанровою різноманітністю – від обробок народних пісень до великих хорових і симфонічних творів. Зокрема, заслуговують на увагу збірки дитячих фортепіанних п'єс. Побудовані на народному пісенно-танцювальному матеріалі, вони збагатили репертуар юних піаністів. А збірка авторських пісень і романсів – один з кращих зразків цього жанру в українській музиці. Деякі ж твори сприймаються як народні, наприклад пісня «Козак гуляє» на слова С.Пушика. Музика Б.Шиптура створена на вірші багатьох авторів, серед яких – Т.Шевченко, І.Франко, В.Сосюра. Філософський роздум і лірична сповідь, весела бравада, жарт і полум’яний пафос – ось образний зміст його творчості. В музиці композитора завжди відчувається глибока любов до України, свого народу, рідної землі. У багатьох творах автор яскраво передає гуцульський колорит, міцно спирається на побутові жанри – вальс, танго, романс, марш. Мелодії пісень Б.Шиптура легко запам’ятовуються. Спираючись на традиції народної творчості, класичного романсу та сучасної естрадної музики, композитор продовжує прокладати шлях, який започаткували О.Білаш, Г.Майборода, В.Івасюк. Яскравим прикладом цього є пісні «Любіть Україну» на слова В.Сосюри, «Надивлюся на тебе» на слова Г.Турелик, «Тоді цвіла весна», «Зелені човни» на слова С.Пушика. Богдан Васильович, безперечно, яскрава й непересічна особистість. Він – чудовий сім’янин, який з дружиною Любою виховав двох дітей. Безпосередній і щирий, часом занадто категоричний у своїх поглядах, Б.Шиптур гостро відчуває та відкидає фальш. Як в людських стосунках, так і в мистецтві. Адже має чудовий музичний слух та вміє настроїти фортепіано – справу не з легких. А ще він переконаний оптиміст, який, попри всі негаразди, вірить в майбутнє України. Невеликого зросту, Богдан Васильович надзвичайно рухливий, непосидючий та активний. «Я був би дуже добрим бізнесменом, бо знаю, що маю до того хист, але вже зв’язався з музикою – і мушу нести цей хрест», – зазначив композитор в одному інтерв’ю. Водночас Б.Шиптур усвідомлює, що його музичний талант – від Бога. І щиро вдячний Всевишньому за кожен прожитий день, за можливість дарувати своє мистецтво людям. І як тут не згадати значну роль п.Богдана в тому, що на Прикарпаття завітав канадський лікар Михайло Рожелюк. І за допомогою молитви та медальйону, цілованим Пречистою Дівою в іспанському Гарабандалі, він допоміг багатьом важкохворим, в тому числі дітям. Треба бачити, як вони, немічні, встають зі своїх інвалідних візків, треба бачити їхні очі, в яких – надія на повноцінне життя та вдячність Богу за Його ласку. Б.Шиптур – глибоко віруюча людина. Не випадково він часто звертається до духовної творчості, про що свідчить один з найкращих його хорових творів «Через поле України ішла Божа Мати». Доля талановитого композитора – це не тільки важка праця над вдосконаленням своєї професійної майстерності. Це не тільки творче горіння, що вимагає значних душевних і емоційних зусиль. Серед багатьох турбот і проблем, які доводиться вирішувати обдарованій людині, – як донести своє мистецтво широкій аудиторії. І п.Богдан, як кажуть галицькі газди, дає собі раду. Він записує і видає компакт-диски, випускає відеокліпи, знімає документальний фільм «Через поле України ішла Божа Мати», видає збірки власних творів. Для цього потрібні не тільки кошти, а й вміння організувати музикантів, технічний персонал, вирішити ще багато інших «дрібниць». Твори композитора є в репертуарі багатьох прикарпатських виконавців та колективів. Серед них – М.Кривень, Б.Сташків, О.Семчук, Н.Шевченко, незабутньої пам'яті Ласло Габош, хор «Галицькі передзвони» та ін. На урочистостях з нагоди 1100-річчя Галича зведені хори виконали пісню-кантату «Моя Україна – квітуча земля». Цей твір згодом став справжньою кульмінацією звітного концерту художніх колективів і майстрів Прикарпаття у Києві. Широкий резонанс серед громадськості мав творчий вечір Богдана Васильовича, що проходив у концертному залі обласної філармонії. Протягом багатьох років Б.Шиптур очолює Івано-Франківську організацію Національної спілки композиторів. Він нагороджений численними преміями та відзнаками. За вагомий внесок у розвиток музичної культури композитору присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв України. Хоча до цього композитор ставиться спокійно і стверджує, що «важливим є не саме звання артиста, а те, що ти зробив доброго для свого народу». І сьогодні, вшановуючи 60-річчя нашого маестро, від імені колективу Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського щиро зичу міцного здоров'я, творчих успіхів та натхнення. З роси та води Вам, дорогий Богдане Васильовичу. Ігор Глібовицький, музикознавець
