Проста схема
У випадку з нашою областю, – розповідає кандидат економічних наук,
доцент кафедри фінансів ПНУ ім. Василя Стефаника Омелян Левандівський, –
наявність значної кількості банків зумовлена простою схемою: головний
офіс банку, який знаходиться, як правило, в Києві, відкриває свої філії
та представництва у регіонах з метою залучення якомога більшої кількості
фінансових ресурсів. Це можуть бути навіть безбалансові відділення з
мінімальною кількістю працівників. Мета цих відділень – залучити
депозити у населення, нехай і в невеликих розмірах, і чим більша мережа
таких невеликих відділень – тим простіше знайти клієнтів. Це вигідніше,
ніж відкриття одного великого офісу з багатьма працівниками. А взяті в
регіонах фінансові ресурси згодом відправляються в головний офіс банку.
Вони і формують кредитний портфель, який в кінцевому результаті
визначає потужність банку та його впливовість на ринку фінансових
послуг.
Станом на 1 квітня 2012 року в Україні налічується 195 діючих банків, з
яких 177 мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Наразі у
Верховній Раді України зареєстровано законопроект про збільшення
статутного капіталу банків із 75 млн. грн. до 500 млн. і в разі його
ухвали, за підрахунками експертів, в Україні може залишитися 40-50
фінустанов.
Банків таки поменшає
– Насправді ситуація з кількістю банків вже змінилась, – каже керуючий
«Укрексімбанку» в нашій області Юрій Друк. – 2012 рік – це вже четвертий
рік (від 2008-го), коли банківська мережа як в Україні, так і зокрема в
Івано-Франківській області, загалом не просто не росте, а скорочується.
І оскільки ринок банківських фінансових послуг дуже конкурентний, то їх
кількість і якість визначається попитом. На думку Юрія Друка, в
найближчий рік-два будуть продовжуватись процеси як кількісного, так і
якісного скорочення банківських представництв у нашій області. З
кількісним скороченням все зрозуміло – буде зменшуватись кількість
зареєстрованих точок, відділення будуть закриватися. А якісне скорочення
полягає в пониженні класу тих банківських представництв, які у нас є.
Тобто банк-юридична особа перетворюється у філію. Балансові підрозділи –
філії чи дирекції багатьох комерційних банків – і далі будуть втрачати
свій статус і переходити в статус безбалансових відділень. Якщо ще
зовсім нещодавно кількість балансових банківських підрозділів
перевищувала два десятки, то зараз їх вже менше десяти.
А ось начальник відділу аналізу та досліджень «Райффайзен Банку Аваль»
Дмитро Сологуб вважає, що скорочення банківських установ «навряд чи буде
масовим». Причина, мовляв, криється в досить м'яких вимогах до
капіталізації банків, з одного боку, а з іншого – процеси злиттів і
поглинань все ще складні через законодавчі та організаційні
формальності».
А банк твоєї землі?..
Навряд чи також найближчим часом на Прикарпатті буде створено банк з
місцевою пропискою. Нагадаємо, до продажу полякам таким «банком твоєї
землі» був банк «Прикарпаття». Сьогодні в Івано-Франківській області
немає жодного банку-юридичної особи. Тобто, у нас знаходяться лише філії
та представництва банківських установ, а їх головні офіси розташовані
переважно в столиці. Чому спостерігається така ситуація?
«Місткість фінансового ринку нашого регіону не є достатньою для того,
щоб юридична особа-банк міг функціонувати з дотриманням всіх нормативів,
які зараз висуваються до банків, – пояснює керуючий «Укрексімбанку» в
нашій області Юрій Друк. – Насправді немає в нашій області ні таких
грошей, ні такого власника, який зміг би сформувати у достатньому обсязі
і статутний капітал, і забезпечити відповідну кількість кеш-лоу (руху
готівки), щоб банк функціонував».
Шкода. Логічно, що прикарпатцям вигідніше було б вкладати гроші в наші
регіональні банки. Адже це була б наша власна грошова маса – ми
вкладаємо, ми ж і отримуємо прибуток, одночасно збагачуючись та
розвиваючи наш регіон. Однак, наразі така система взаємовигідного
вкладання грошей залишається для нас недосяжною.
9-те місце з 25-ти
А тим часом кандидат економічних наук та радник голови правління ПАТ
«Кредобанку» Руслан Гриценко в одному зі своїх досліджень визначив
фінансову привабливість областей України для банківської діяльності.
Отже, за загальним рейтингом ефективності областей, Івано-Франківська
область займає 9 місце з 25. Тобто є економічно привабливою. За
показниками залучення коштів на одне банківське відділення наша область –
на 12 місці, за залученням коштів, враховуючи густоту населення, – на
10-му, а за ефективністю кредитних операцій – на 7-му. У цьому рейтингу
автор керувався такими факторами, як загальні фінансові показники
регіонів (обсяги залучених депозитів та наданих кредитів) та рівень
конкуренції в регіоні.
Кількість залучених депозитів у нашій області становить 5385 мільйонів
гривень, з яких більша частка – 4354 млн. – вклади фізичних осіб.
«Брудні» гроші
Ні для кого не секрет, що в Україні і сьогодні гостро стоїть проблема
фінансової олігархії. Створення фіктивних комерційних структур дає
можливість лідерам організованих злочинних угруповань та наближеним до
них особам відкрито брати участь у суспільному житті, діяльності
державних установ. Найпоширеніші схеми відмивання коштів пов’язані з
операціями з незаконного виведення грошей за кордон та інвестування з
офшорних зон. Банківські установи беруть у цьому безпосередню участь.
Здавалось би, банки тут ні при чому, адже вони сліпі виконавці. Але якщо
взяти до уваги те, що власником банку та його найбільшим (а подекуди і
єдиним) клієнтом є одна і та ж сама особа, можуть виникнути досить
цікаві запитання. Щоб грамотно перетворити «брудні» гроші в «чисті»,
використовується схема з безлічі фінансових операцій, а через свої
власні банки дуже легко проводити їх без жодних підозр з боку держави.
«Івано-Франківськ – маленьке місто, можливо, тому у нас рівень
правопорушень у галузі банків порівняно невисокий, – розповідає
начальник сектора протидії злочинам у фінансово-кредитній сфері МВС
України в Івано-Франківській області Валентин Блєднов. – Так, звичайно,
злочини є, як і в будь-якій іншій сфері, бо завжди в суспільстві
знайдуться люди, які ступлять на кримінальну «стежину». Але в цій галузі
ці випадки, зазвичай, поодинокі. Якщо правопорушення вчиняється,
наприклад, працівником банку на рівні дисциплінарного проступку, то це
компетенція служби внутрішньої безпеки, яка є у кожному банку
індивідуальна. А взагалі рівень злочинів у фінансово-кредитній сфері
визначається кількома факторами: по-перше, якщо зменшується кількість
банківських установ, відповідно, і кількість фінансових правопорушень
падає також. Саме це у нас в області (та і в державі також)
спостерігається зараз. По-друге, зниження обсягу виданих населенню
кредитів також провокує зменшення правопорушень, пов’язаних з банками.
До того ж, їх масове надання фізичним та юридичним особам кілька років
тому було однією з передумов банківської кризи, бо згодом виникла
суттєва проблема з їх поверненням. Багато банків банкрутувало. Зараз
самі банки обмежили для себе цю послугу, звичайно, в розумних межах, але
якщо порівняти з докризовими показниками кредитування 2008-2009 років,
то різниця дуже суттєва. Щодо української олігархії та всього, що з нею
зв’язано, можу сказати лише одне: заперечувати її наявність не можна,
але поки що і немає докуменальних доказів її існування, то вживати
заходи проти цього явища теж неможливо», – наголошує начальник сектора
протидії злочинам у фінансово-кредитній сфері МВС України в
Івано-Франківській області Валентин Блєднов. Оксана ГЛУШКЕВИЧ
