Не втратити шанс Сьогодні у світі існує дві глобальні проблеми – продовольча і енергетична, наголошували учасники «круглого столу». Україна – не виняток, однак саме Україна має великий шанс стати свого роду годувальницею, увійти в п’ятірку країн – найбільших виробників продовольства у світі, причому продовольства якнайширшого сегменту й екологічно чистого. Для цього в нашої держави, здавалося б, є все: чорноземи і пасовища, робочі руки, наукові розробки у вирощуванні та переробці сільськогосподарської продукції. Проте при всьому її природному багатстві, при бажанні людей працювати на благодатній землі ми маємо занепад сільського господарства, дефіцит якісних продуктів харчування, розвал економіки в агропромисловому комплексі. Тож насамперед потрібно проявити політичну волю і зайнятися відродженням внутрішнього продовольчого ринку, а відтак – пропонувати свою продукцію (не сировину!) на експорт. Інноваційна складова, на думку одного з організаторів «круглого столу», голови УСПП, народного депутата Анатолія Кінаха, – це та точка опори, яка допоможе формувати розвиток агропромислового комплексу. З цією метою, вочевидь, і створена в країні ще одна структура – Асоціація «Інноваційна аграрно-промислова група», яка, думається, і повинна б задати параметри державного і приватного партнерства. Земля – це ще не все На переконання Анатолія Кінаха, в агропромисловому комплексі слід вийти на формування сучасних товарних відносин. «Мораторій на продаж землі породив корупцію», – зазначив А.Кінах. Саме тому необхідно крок за кроком розробити стратегію розвитку, і першим етапом мало би стати формування умов для ефективного використання землі. Однак важливо розуміти, що сам продаж землі навряд чи кардинально змінить ситуацію на селі. Адже якщо не буде можливості застосовувати для обробітку землі сучасну сільськогосподарську техніку, не буде доступу до кредитних ресурсів, не буде вироблена прийнятна цінова політика, а також не буде прийнято низку законопроектів на підтримку сільгоспвиробника, зокрема і не переглянуто податкове законодавство щодо спрощеної системи оподаткування, – усі добрі наміри Президента, уряду, громади, в тому числі й підприємницької армії залишаться на папері. А папір, як мовиться, усе стерпить, як терпів до цього часу. Анатолій Кінах та його колеги, що прибули з Києва – президенти асоціацій, Міжнародної академії наук і інноваційних технологій не раз у своїх спічах зверталися у минулі роки, коли приймалися численні програми розвитку сільського господарства, які, однак, так і залишалися нереалізованими. Так і вийшло, що за роки незалежності сільськогосподарське виробництво в державі не розвивалося, а загнивало. За словами фахівців, українська продукція сільського господарства насичена хімією, що веде народ України до винищення. Які ж закордони захочуть купувати у нас не те що сировину, а й готові продукти харчування? Як зазначив президент Міжнародної академії наук і інноваційних технологій Микола Тернюк, ми дуже відстаємо від інноваційних технологій, інвестуючи сьогодні у вже застарілі технології. Через те однією з основних проблем є своя, вітчизняна сільськогосподарська техніка, виробництво якої потрібно підтримувати й розвивати, а з-за кордону привозити лише найновіші, найсучасніші технології. Підтримувати треба ділом Про підтримку та захист вітчизняного виробника з боку держави, особливо на законодавчому рівні наголосив у своєму виступі й голова Івано-Франківського обласного відділення УСПП Василь Дутчак: «Щоразу на всіляких зібраннях ми висловлюємо багато справді цікавих і потрібних пропозицій. Але кудись вони всі діваються. Куди? Зрештою, скільки б пропозицій не було, підприємці переконані, що насамперед потрібно змінювати законодавство. Чи хтось з директорів підприємств або сільськогосподарських виробництв відмовляється від інновацій? Але ж нема фінансової можливості їх впроваджувати. Немає захисту внутрішнього виробника». Слушними були слова Василя Дутчака, що окреслювали кадрову проблему: адже на селі (втім, і на будь-якому виробництві) відчувається дефіцит висококваліфікованих спеціалістів. І звісно ж є потреба у консультаційних центрах, де фахівці могли б отримувати інформацію про технічні новинки, про найсучасніші агропромислові технології. Більш різко висловився з питання інновацій в агропромисловому комплексі голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк. «Нам до інноваційних сільськогосподрських технологій – як до польотів на Марс», – сказав Михайло Вишиванюк. Голова ОДА, в минулому сам керівник агроформування, добре розуміє, що першим етапом має стати впровадження хоча б сучасних технологій на селі, а вже другий рівень розвитку – пошук, вивчення і впровадження інноваційних технологій разом з формуванням ринку збуту сільськогосподарської продукції. «Можу стверджувати, що має місце цінова змова, і це можна спостерігати у всіх регіонах. Сільгоспвиробника на ринок не пускають», – зазначив М.Вишиванюк. Голова ОДА переконаний, що кожен виробник має право на життя, питання в тому, яку допомогу йому ми надамо. Що стосується Івано-Франківської області, то актуальним є будівництво оптового ринку сільгосппродукції в обласному центрі, а також створення збутово-заготівельних кооперативів на селі. Можливо, ці кроки дозволять прикарпатцям не лише не відчувати гостроту продовольчої проблеми, а й думати про завоювання ринків збуту сільськогосподарської продукції за кордоном. Принаймні, можливості не вичерпані. А якщо до розв’язання продовольчої проблеми долучиться, зокрема, інтелект «Інноваційної аграрно-промислової групи» та її міжрегіонального відділення «Захід», це справді вселяє надію і дає шанс. Наталка Стрілець
