Вівторок, 25.07.2017, 04:32
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Березень » 24 » Видумали плату за вхід у хату
10:44
Видумали плату за вхід у хату
Думаєте, що встановили броньовані двері в квартирі, з іншими мешканцями будинку «скинулися» на металеві двері з кодовим замком до під’їзду і матимете спокій? Помиляєтеся. Навіть недавно встановлені металеві двері і кодовий замок на них вже безнадійно застаріли. Це вчорашній день, пройдений етап. Дарма, що в багатьох під’їздах багатоповерхівок ще стоять старі дерев’яні двері, які ніколи не закриваються, і ЖЕО не поспішає їх ні лагодити, ні замінити.
Зараз, щоб почуватися у власній квартирі свого будинку немов у фортеці, спритні підприємці, наполегливо нав’язуючи свої послуги, рекомендують встановлювати нові двері, обладнані дивом техніки – електронним аудіо- чи відеодомофоном! Не безплатно звісно, а за ваші ж гроші. Крім того, за виготовлення ключів, експлуатацію дверей, домофону, внутрішньобудинкової мережі до квартир і трубок домофонів щомісяця треба буде вносити абонплату.
Фактично спритні приватники з якоїсь фірми «Роги і копита», видумали спосіб, як брати з мешканців плату за вхід у власний будинок! І, судячи з усього, непогано на цьому заробляють, адже поширили свою діяльність на всю Україну. Хвиля «домофонізації» докотилась і до Івано-Франківська.

Робота з клієнтами
Одного прекрасного дня, повертаючись з роботи, на недавно встановлених за кошти мешканців нових металевих дверях з кодовим замком, помічаєш оголошення про збори мешканців будинку з питання встановлення домофону. Більшість мешканців його ігнорують, бо не вважають за потрібне знову платити за встановлення нових дверей, монтаж і підключення домофону. Здавалось би, тема вичерпана. Мешканців запросили, вони не прийшли, значить, домофону не хочуть. Але де там! Фірма теж не хоче втрачати шанс видурити у людей гроші і щомісяця збирати з них абонплату за вхід у під’їзд.
Далі є  кілька варіантів розвитку подій, але всі вони зводяться до того, що мешканців будинку починають методично «обробляти» чи то представник фірми, чи навіть хтось із самих мешканців будинку, де фірма хоче встановити домофон. Не будемо стверджувати, але кожен такий «доброволець» від мешканців обходитиме сусідів, мабуть, не просто так, з власної ініціативи. Кажуть, що таким будинковим активістам фірма потім не виставляє рахунки за двері, домофони, ключі. Принаймні так є в інших містах, тож може бути і у нас. Їм головне схилити на свій бік бодай кількох мешканців. Адже потім є аргумент: ваш сусід вже погодився і здав гроші.
Якщо таких сусідів буде більшість, то з кількома, які проти домофонів, можна вже взагалі не церемонитися. Мовляв, всі, крім вас, гроші вже здали, двері з домофоном й так встановлять, тож здавайте і ви. А якщо ні, то вам в квартирі просто не встановлять пристрою, і, щоб відкрити двері будь-кому, хто йтиме до вас, вам треба буде спускатися на перший поверх і відкривати двері вручну. Крім того, все одно треба буде придбати ключ від вхідних дверей, інакше не потрапите в під’їзд. Видається, що це вже швидше шантаж, ніж цивілізована робота з потенційним клієнтом…

Категорія незгідних
Варто зазначити, що, сплативши всі рахунки за житлово-комунальні послуги (навіть ті, яких ЖЕО може й не надає), у багатьох людей «зайвих» грошей на нові двері й домофони просто не залишається. В найскрутнішому становищі пенсіонери. Хоча чимало з них, так звані пільговики, користуються субсидіями, але те, що вони не витрачають на хліб і молоко, йде переважно на конче необхідні ліки, більшість з яких, як відомо, не дешеві. Тож, крім «фармацевтичної мафії», дозволити собі з мізерної пенсії щомісяця «підгодовувати» ще й «домофонну» у них просто нема змоги. З іншого боку, саме ці пенсіонери найчастіше викликають швидку допомогу, до одиноких малозабезпечених людей похилого віку навідуються соціальні працівники. От і виходить, що без домофона старенькі самі змушені будуть спускатися сходами на перший поверх будинку, щоб відкривати їм вхідні двері…           
Інша категорія незгодних з суцільною домофонізацією – це принципові люди, які не хочуть, щоб з них робили дурних, шантажували і практично на рівному місці вимагали грошей. Перший внесок на двері і домофон для мешканців однієї квартири в середньому обійдеться під 300 гривень. А потім ще й щомісячна абонплата, яка залежатиме від кількості квартир в під’їзді. На початках за аудіодомофон – в межах шести гривень. Але де гарантія, що згодом, скажімо, через подорожчання електроенерії, вона не зростатиме? А двері то вже стоять, домофони під’єднані…  Як сказав один мешканець, якого недавно систематично почергово навідували представники домофонної фірми і будинкові активісти-агітатори, «мені, в принципі, байдуже, буде той домофон чи не буде. Але чому я маю знову здавати гроші на нові двері з домофоном, якщо недавно вже здавав на двері з кодовим замком, а двері й так постійно відкриті й порядку у під’їзді як не було, так і нема?».

Правила гри

Можна наводити багато аргументів «за» і «проти» домофонів. Чимало людей можуть подумати, що ця проблема штучна і взагалі не варта уваги. Але лише до того часу, поки вона не торкнеться їх. Адже без спеціального ключа у під’їзд вже не потрапиш, без спеціального пристрою вхідні двері зі своєї квартири не відкриєш – суцільні проблеми й незручності.
Зрештою, відповідно до закону всі власники квартир у багатоквартирних будинках є співвласниками допоміжних приміщень і технічного обладнання всього будинку. Тому без 100% згоди власників квартир встановлювати двері з домофонами не можна, бо це обмежує їх право власності в частині користування і розпорядження цим майном. Тож всі проблеми зі встановленням домофонів виникають тому, що це питання наразі чітко не врегулюване.
Шляхи їх вирішення вже обговорюються на рівні міської влади. Як повідомив перший заступник начальника управління житлово-комунального господарства Микола Матіїв, минулого четверга відбулася перша нарада з представниками фірм, які працюють на ринку домофонних послуг. Оскільки на неї прийшли представники не всіх фірм, незабаром відбудеться ще одна така нарада, яка має на меті напрацювання прийнятної процедури одержання згоди і встановлення домофонів у багатоквартирних будинках житлового фонду міськради.
Впродовж квітня-травня планується розробити спеціальне положення щодо врегулювання цього питання, яке винесуть на розгляд міськвиконкому. Саме він, ухваливши відповідне рішення, має, так би мовити, встановити чіткі правила гри на цьому ринку.
«Ми наполягатимемо на дотриманні норми закону. На встановлення домофону має бути 100-відсоткова згода всіх мешканців, – каже М.Матіїв. – Якщо бодай один мешканець буде проти – домофон не мають встановлювати. У нас була скарга мешканця будинку на вулиці Парковій, 6 і домофону там не буде». Водночас він зауважив, що тим людям, які не мають грошей на встановлення домофонів, за згодою сторін, фінансування встановлення таких пристроїв може здійснюватися рештою мешканців під’їзду або за рахунок фірми.
Пан Матіїв додав, що плата за встановлення домофонів і їх експлуатацію має бути погоджена з міськвиконкомом і, на його особисту думку, може бути закладена у квартирну плату. «Зараз ми хочемо впроваджувати систему розрахунків тарифу з утримання й експлуатації житла на кожен будинок окремо. І якщо мешканці погоджуватимуться на встановлення домофонів, ця послуга може бути включена в тариф», – зазначив М.Матіїв.
Варто додати, що ідея домофонізації будинків не нова. В середині 90-х років минулого століття в будинках центральної частини міста як експеримент вже встановлювали домофони. Окремі з них працюють ще й досі. Але тоді мешканцям це нічого не коштувало. Домофони встановлювали комунальні ЖЕО за кошти, передбачені на капремонт будинків. Щоправда, згодом цей експеримент в Івано-Франківську згорнули.
Стах МІРЧУК

VOX POPULI
Як ви ставитесь
до встановлення домофонів у під’їздах багатоквартирних будинків?

Пані Слава, пенсіонерка:
– Це погана річ! Це порушення прав тих мешканців, які не можуть заплатити за домофон, – бідних, пенсіонерів… Їм іноді на хліб не вистачає, а тут нові видатки, та й не маленькі. А якщо не здадуть гроші, то їхні відвідувачі до них просто так не потраплять. От і змушена буде, наприклад, старенька бабця з шостого поверху шкандибати вниз, щоб дітям чи онукам двері відчинити!

Пан Сергій, викладач:
– Нормально ставлюсь. У нас він вже встановлений. Приблизно триста гривень заплатили плюс вісім гривень за обслуговування щомісяця. Зате двері завжди закриті, чужі люди – не запрошені чи небажані, – не ходять, сміття на сходовій немає. Мене це влаштовує.

Галя,  інженер:
– Думаю, що тут є і плюси і мінуси. На перший погляд – це зручно і для безпеки добре: у нас у під’їзді за три останніх місяці двічі квартири обкрадали. З іншого боку,  це нові витрати для людей малозабезпечених. Хтось на цьому заробить непогані гроші, а хтось, звісно, знову змушений платити.

Олег, студент:
– Нічого сказати не можу – живу з батьками у приватному будинку, тож  у нас такої потреби поки що не виникало.

Пані Василина, домогосподарка:
– Ну а це нащо?! Двері в під’їзді і так постійно зачинені, бо на коді. Якщо хтось чужий схоче пробратися у під’їзд, аби когось обікрасти чи що, то їх і домофон не зупинить, знайдуть спосіб!

Пан Сергій, пенсіонер:
– От, тільки гроші б з бідних людей тягнули, повигадують! Фірма хоче продати свою продукцію, шукає активіста у під’їзді, а той ходить і всіх агітує – за винагороду, мабуть. В результаті люди платять, фірма процвітає. То бізнес такий.


Переглядів: 1608 | Додав: bond | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]