Неділя, 24.09.2017, 23:17
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Липень » 22 » Великі торги у великому місті
08:53
Великі торги у великому місті
Цієї неділі працівники сфери торгівлі відзначають своє професійне свято. Чимало підприємців цієї галузі господарства запевняють, що якби не було покупців, то й продавці не мали б роботи. Навіть у вихідні працівники торгівлі змушені працювати, бо не можливо собі навіть уявити, як би ми вижили без будь-яких товарів широкого вжитку. А допомагають мешканцям міста у цьому заклади торгівлі, яких годі й перелічити.

Ще на початках історії Івано-Франківська, тоді ще Станіславова, торгівля в місті була поширена переважно на центральній площі, а тому і назва її – площа Ринок. А вже сьогодні, через декілька століть, буквально кожен квадратний метр заповнений торговими закладами. Івано-Франківськ поступово перетворюється у так званий Шанхай. І продається тут буквально все – як то кажуть, від хліба до туалетного паперу і прального порошку. Останніми роками в місті також появилося чимало великих супермаркетів та торгових центрів. Тому торгівля розростається вже навіть не в ширину, але і у висоту. Відповідно зростає конкуренція між торговими закладами, котрі реалізовують одну і ту ж продукцію. Такий стрімкий ріст кількості торгових закладів, очевидно, покликаний і споживчою потребою громадян, адже при широкому виборі продукції є всі шанси щось-таки придбати. Але не забуваймо, що, окрім великих магазинів, бутиків чи салонів, є ще звичне для всіх місце торгівлі – ринок. Отож, кожному своє.
У місті також широко розвинена «мережа» стихійних ринків. Проте їхню діяльність не контролює міське управління торгівлі. За словами начальника управління Ігоря Витриховського, контроль за стихійними ринками входить в обов’язки правоохоронних органів. Представники цієї структури перевіряють дозволи на право торгівлі і запросити для спільної перевірки санепідемстанцію або управління торгівлі.
Якщо ще двадцять років тому всі заклади торгівлі належали державі, то тепер все перебуває у руках приватної власності. Згадаймо й те, куди ми ходили купувати товар. Таких закладів не було так багато – гастроном, універсам, універмаг і ринок. А від теперішнього різноманіття назв і видів крамниць просто розбігаються очі і паморочиться в голові. Деколи власники видумують навіть такі назви своїх закладів, що їх неможливо не то що запам’ятати, але й вимовити.
– Вся мережа торгових закладів міста – це приватний капітал. Сьогодні не залишилось жодної державної структури. А тому власники торгових закладів мають усі шанси і козирі для розвитку свого бізнесу. Це така своєрідна свобода бізнесу, – каже начальник міського управління торгівлі Ігор Витриховський. – Підприємці, котрі готові займатися торговельним ремеслом, звертаються у Дозвільний центр для реєстрації своєї торгової точки, а вже потім, як результат своєї діяльності, сплачують податки до місцевого бюджету.
На правах жорсткої конкуренції доводиться власникам торгових закладів виживати у боротьбі за покупця. Хоча насправді дехто не дуже переймається, адже впевнений, що постійні клієнти завжди будуть приходити саме в те місце, де покупця надійно обслуговують. В Івано-Франківську яскравим прикладом конкуренції двох різних структур є Центральний ринок і магазин «Оазис», що по вулиці Дністровській. Хоча ці заклади розташовані один навпроти іншого, в них ніколи не бракує покупців. Директор магазину «Оазис» Ріяфет Гасимов каже, що їхній торговий заклад, звісно, відчуває конкуренцію із ринком, але водночас називає це нормальним явищем.
«Це достатньо нормальна конкуренція. Ринок – це ринок. Там все по-своєму, а в нас – по-своєму. Вигода великих магазинів у тому, що тут покупця не обдуриш, всюди стоять електронні ваги. А основне – працівники супермаркетів намагаються не обділити своєю увагою покупця, допомогти йому вибрати товар. І при цьому ми дотримуємося основного правила – відповідати за якість продукції», – запевняє пан Гасимов.
Магазини та супермаркети – це вже вищий рівень торговельних відносин між продавцем та покупцем, переконані працівники супермаркетів. А тому і кажуть, що в будь-яку пору року в них все гаразд. Якщо за вікном лютує зима, то в приміщенні великого магазину тепло, а влітку там можна відчути приємну прохолоду.
«Для того, щоби не втратити покупців і мати можливість втриматися серед подібних закладів торгівлі, ми намагаємося постійно дотримуватися високого рівня у сфері обслуговування покупців», – ділиться Ріяфет Гасимов.
Як не буває товару без ціни, так само і не буває торгівлі без покупців. А тому професійне свято працівників торгівлі – це свято і для крамарів, і для покупців. Бо в нас усі вміють не тільки купувати, але і продавати.
Тарас Павлів
Переглядів: 710 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
продавцы тормозят и жуют жуйки. Кухня работает хорошо и готовит вкусно.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]