ТРИБУНА ДЕПУТАТА - 26 Червня 2014 - Західний курєр
П`ятниця, 09.12.2016, 15:33
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Червень » 26 » ТРИБУНА ДЕПУТАТА
09:43
ТРИБУНА ДЕПУТАТА

Ярослав Дубас, депутат Івано-Франківської міськради, фракція  ВО «Свобода»


Зміни потрібні
Кожен зі свідомих людей, яким не чужі християнські цінності та бажання щастя не тільки для себе, а й для оточуючих, стиха заздрить життю заможних європейських країн, зокрема: Австрії, Німеччині, Швейцарії… І подумки смакують ті блага, якими забезпечують ці країни своїх громадян.
Проте за ширмою благополуччя чомусь завжди залишаються ті фактори, які дозволили, власне, цим країнам стати елітними і розвинутими, чого не завжди скажеш про Україну.
Я не хочу формувати довгий перелік, але напевно зупинюсь на декількох ментальних рисах українців, які за роки незалежності ми так і не змінили.
Перше - це вміння брати відповідальність за власне благополуччя у свої Богом дані руки. У нас, на жаль, з цим катастрофічна проблема, і проблема не так у фізичному плані (ніби руки є), але більш у ментальному - не сформована культура власної персональної відповідальності за своє майбутнє.
Так історично склалось, що українці чомусь завжди надіялись на Москву, Відень, Варшаву, але не на Київ, Львів, а в нашому локальному випадку – на Івано-Франківськ. Тому і почуття персональної відповідальності деградувало.
Я не уявляю німця чи австрійця, пересічного члена Євросоюзу, який би чекав, коли добрі люди з Женеви прийдуть і будуть наводити йому порядок.
Думаю, приклад з Кримом і ситуація з Донецькою і Луганською областями достатні для розуміння того, що або робиш порядок сам, або маєш те, що маєш. І я думаю, що з цього історичного уроку ми зробимо висновки.
Наступне – це вміння взяти відповідальність за прийняті рішення. Тут теж свої складнощі. Чомусь знову всі винні, але без конкретики, без прізвищ, без судових рішень і в результаті без конкретних кроків і відповідальності. Ми ладні створювати собі напівбогів в особі Президента, міфічних добрих і злих олігархів, корумпованих міністрів, але без конкретики. Немає засобів захисту для українських військових, які захищають схід від російських окупантів, хлопці гинуть - хто винен?.. Пограбували бюджет, вивезли гроші з країни - хто винен?.. Не роблять дороги, поганий менеджмент управління містом - хто винен?..
Наступне, що відсутнє в українців і завжди яскраво виражене у європейській культурі, це почуття справедливості і вдячності. У Європі прийнято за добро хвалити і пам’ятати, а на зло говорити, що це погано, і намагатися виправити шкоду. Не треба далеко ходити, відвідавши звичайні туристичні екскурсії європейських столиць, завжди з вдячністю почуєш про державних чи міських діячів, які спричинились до розвитку і покращення життя громадян. У нас ситуація трішки інша, скільки добра не роби, все одно не прийнято сказати «дякую», також не прийнято осуджувати  людей, які нічого не роблять, проте гарно говорять і виглядають. Проте завжди варто зміни починати з себе і контролювати тих, хто зголосився їх очолити в країні.

 

Переглядів: 182 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]