ВолодимирСТАСЮК,
депутат міської ради, фракція ВО «Батьківщина»
Як в «добрі» старі часи?..
Можливо й добре, що вирішили вже у майбутньому відзначати День міста під час перших травневих вихідних, а не строго 7 травня, коли Потоцький звернувся до польського короля з проханням про надання місту Магдебурського права. До слова, місто отримало його аж у серпні наступного 1663 року. Бо чим раніше відзначати День міста, тим більше шансів, що іванофранківці перебуватимуть під враженням ранньої весни, коли розпускаються перші листочки, зазеленіє свіжа травичка, з’являється перший цвіт… Природа повинна дарувати людям святковий настрій, якщо виконавча влада міста цього зробити не спроможна. Споглядаючи весняне пробудження природи, ніби відволікаєш увагу від розбитих доріг, затоплених підвалів, обшарпаних фасадів будинків, зруйнованої бруківки та перекошених мармурових плит навіть біля «Білого будинку» – осідку міської виконавчої влади. Можливо, є сенс у тому, що відмовились відзначати День міста в кінці серпня, коли народився Великий Каменяр, іменем якого названо місто: про весняне пробудження природи люди вже забудуть, а нічого путнього з благоустрою міста влада, ймовірно, зробити не зможе. Не зможе, якщо, для прикладу, згадати нещодавні скандальні публікації про фірму «Арва» з міста Орджонікідзе, яка ніби-то виконала у минулому році в Івано-Франківську робіт з ремонту доріг на суму понад 4 млн. грн., а згідно з податковою звітністю підприємницьку діяльність у 2011 році не проводила. Не зможе, бо для нашої міської виконавчої влади, як і перший сніг кожної зими, так само несподівано прийшов 350-річний ювілей міста.
Вп’яте поспіль обираюсь депутатом Івано-Франківської міської ради, а тому можу порівнювати нинішню її діяльність з попередніми каденціями. На жаль, це порівняння здебільшого не на користь нинішньої ради, хоча маємо вперше за всі роки незалежності партійну більшість, представлену фракцією ВО «Свобода». Для ілюстрації, візьмемо хоча б останню, 24-у сесію міської ради, яка відбулася 27 квітня ц.р. (до речі, кореспондент «ЗК» у числі №18 від 03.05.2012 р. розминувся з істиною, коментуючи окремі події перебігу сесії).
Мій депутатський запит, адресований прокурору області стосовно виконання договорів по забудові колишніх двох військових містечок на території Івано-Франківська, «Свобода» провалила, рекомендуючи мені звернутись до … міського голови, який сам є однією із сторін цих договірних відносин. Це вже не перше «провалювання» запитів депутатською більшістю та ще й із неадекватними коментарями. Окрім того, добра половина документів з проектами рішень сесії роздавалась депутатам вже в день сесії, перед її початком. Не випадково цей факт викликав справедливе обурення депутата п’яти скликань Василя Бойчука при обговоренні порядку денного.
Чи варто дочікуватись кінця сесії, щоб виголосити запит, який не буде підтриманий депутатською більшістю, і чи не краще відразу відправити його адресату в статусі депутатського звернення?
Зрештою, значна кількість розданих перед початком сесії проектів рішень голосувались без жодного обговорення, як в «добрі» старі часи комуністичного панування. То чи варто дивуватись, що частина депутатів відмовилась брати участь в якості статистів у роботі 24-ї сесії міської ради?
|
