Вівторок, 30.05.2017, 09:28
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Червень » 23 » ТРИБУНА ДЕПУТАТА
10:42
ТРИБУНА ДЕПУТАТА
Радянська міфологія тріщить по швах

Микола Семенюк, депутат облради, фракція «Української партії»

22 червня 2011 року минуло 70 літ, як розпочалася війна між фашистською Німеччиною та більшовицьким Радянським Союзом. Наша рідна земля, як і вся Україна, яка в той час входила до складу СРСР, опинилася в епіцентрі бойових дій і понесла найбільші втрати з усіх воюючих сторін в роки Другої світової війни як в матеріальних, так і в людських ресурсах.
«Коли гине людина - це трагедія, коли помирають мільйони - це статистика». Вождь більшовицького СРСР Сталін саме такими мірками підходив до оцінки людського життя.
Геноцид 32-33 рр. на Україні та Друга світова війна 39-45 рр. забрали життя, за різними підрахунками, близько 20 млн. лише українців.
Радянська міфологія тріщить по швах, називаючи війну більшовицького СРСР та фашистської Німеччини «Велика Вітчизняна війна», а не Друга світова війна, як прийнято називати її в Європі та світі. Вітчизняна війна - це та війна, коли народ в пориві своїх патріотичних почуттів сам добровільно стає на шлях збройної боротьби щодо захисту своєї Вітчизни. Комуністи, які з 1917 р. вели війну проти свого власного народу, так остогидли йому, що в роки війни кількість радянських військовополонених вражає - майже 6,5 мільйона чоловік, кількість громадян, що співпрацювали з німцями теж вражає - майже 3,5 мільйона чоловік, кількість регулярних військових формувань не менш вражає - майже 1 млн. солдат. На фронтах людей гнали в бій загороджувальні загони, за кількістю яких СРСР в світі не було рівних, як і за кількістю штрафних батальйонів.
Так званий «радянський народ» не горів бажанням захищати червоний прапор на чолі з катом всіх народів - вождем Сталіним. Цей досвід слід пам'ятати всім доморощеним політикам, вождям і вождикам України сьогодні і ні на йоту не підігрувати сучасній Москві ні стосовно «Дня Перемоги», ні червоного прапора, ні «Великої Вітчизняної війни». Надто гіркий досвід має в своїй історичній пам'яті як кожна наша родина, так і весь український народ. '
Парадоксально, та факт незаперечний: незалежна держава є, а її військо, яке по-лицарськи здобувало незалежність України, - з тавром бандитів.
Нам, українцям, нема чого ні соромитися своєї історії, ні почуватися історично приниженими. Ми формуємо свою національну гідність, не принижуючи гідності інших народів. Але нехай ніхто і ніколи не сміє принижувати нас!
Як найдорожчу реліквію, свято зберігаймо пам'ять про мільйони наших співвітчизників, які жертовно віддали на вівтар матері-Вітчизні найдорожче, що має людина, - життя.
Переглядів: 368 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]