Четвер, 21.09.2017, 12:25
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Листопад » 17 » ТЕМА
13:20
ТЕМА
Крок до патріархату
Івано-Франківськ матиме свою митрополію


Минулого тижня Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук оголосив про утворення трьох нових митрополій, серед яких має бути й Івано-Франківська митрополія із осередком в обласному центрі Прикарпаття. Вже 13 грудня Блаженніший Святослав завітає до столиці Прикарпаття, де й зачитає відповідний декрет про таке рішення Синоду УГКЦ.


До складу Івано-Франківської митрополії має увійти ще й Коломийсько-Чернівецька єпархія. Митрополитом Івано-Франківським стає владика Володимир Війтишин, а його теперішній колега Микола Сімкайло вже після 13 грудня буде йому підпорядковуватися і разом з ним дбати про життя митрополії, але на тих же правах, що й дотепер – єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії. Митрополії будуть наділені особливими правами. Відтепер на рівні митрополій можуть проводитися синоди, котрі самостійно вирішуватимуть важливі для діяльності митрополії питання з подальшим благословенням (погодженням) їх у патріарха.
А вже для повноцінної діяльності всіх митрополій, яких загалом буде створено сім, діятимуть так звані великі синоди. Духовенство вітає такі  реформи. Утворення митрополій – це важливий крок до патріархату, кажуть священнослужителі.
Якщо для одних церковна реформа пробиває хоч якесь світло в кінці тунелю, то для інших, навпаки, сіє зерна недовіри. Про якийсь конкретний крок у наближенні до об’єднання православної та греко-католицької церков говорити ще надто рано. Бо тільки схожа назва ієрархів нічого конкретного не передбачає. З іншого боку, в Івано-Франківській єпархії УГКЦ не сумніваються у тому, що утворення митрополії та подальше проголошення патріархату якимсь чином цьому сприятиме. Для вищого духовенства дуже важливою є співпраця між різними конфесіями на благо держави. «Ніхто не буде чекати,  склавши руки,  що об’єднання Церков станеться само собою», – зауважує владика Володимир Війтишин, хоча й не стверджує однозначно, що запропонований крок реформ стане кроком назустріч східним церквам.
Зауважимо, що візит глави Церкви до Івано-Франківська не буде першим, бо фактично усі попередники Святослава Шевчука навідувалися сюди із пастирськими візитами. До речі, на Прикарпатті глава УГКЦ планує бути частим гостем. Його можна буде бачити щороку в останню неділю липня у селі Крилос, де колись діяла Галицька митрополія.
«Це буде плановий візит глави нашої Церкви, який для Івано-Франківська стане історичним. Колись аналогічною подією було проголошення Станиславівської єпархії у 1885 році. З того часу минуло понад сто років. Тому за цей період можна проаналізувати розвиток і упадок, переслідування Церкви, котра сьогодні стає на рівень митрополії. Ми зможемо працювати при новій і досконалішій структурі. Так сталося, що закордоном було більше демократії і там митрополії утворилися швидше. А тепер ми доганяємо те, що мало би статися у своєму розвитку значно скоріше. У такому випадку Верховний Архієпископ буде наділений патріаршими правами. Бо при теперішній структурі було менше видно фігуру глави Церкви», – каже владика Володимир Війтишин.
Дотепер у структурі УГКЦ вже існували митрополії – одна була в Україні (Києво-Галицька), а три поза її межами. Крім того, на території України є Мукачівська єпархія, яка формально є окремою Церквою свого права і не підпорядкована главі УГКЦ.
Митрополити для Прикарпаття – це не щось кардинально нове, про що свідчить колишнє приміщення митрополичих палат на вулиці Шевченка в Івано-Франківську.
Очевидно, поки що новими митрополичими палатами стане єпископська резиденція на вулиці Шевченка. В перспективі ж Церква розраховує повернути собі у власність історичну будівлю на цій же ж вулиці, де зараз розташований обласний військовий комісаріат, а на початку 20 століття була духовна семінарія УГКЦ.
«У Львові користуються митрополичими палатами, а в Івано-Франківську вони використовуються не за призначенням. За двадцять років ми не можемо цього питання вирішити. Якщо було реально вселити військових, то й реально їх звідти виселити, – зауважує владика. – Влада давно зрозуміла обсяги Церкви і пішла нам назустріч. Ми навіть освячували нове приміщення військкомату. Проте військові стали заручниками обставин і часу разом із Церквою».
З одного боку, церковна влада тішиться тим, що вже незабаром буде мати свою митрополію. Але все ж попереду ще чимало роботи. Найперше паперової. Доведеться офіційно оформляти всі документи, причому у різних варіаціях – одні для Івано-Франківської митрополії, а інші – для архієпархії. До речі, владика Війтишин буде очолювати і митрополію, і архієпархію. Очевидно, не за горами чергові висвячення на єпископів, бо помічника владиці треба. А таким може стати будь-хто із неодружених священиків. Поза церквою подейкують, що на такі посади вже є певні кандидатури. Хоча сам владика Володимир не називає можливих претендентів на пост коад’юторів.
На разі Івано-Франківська митрополія стане найменшою (хоча і з не найменшою кількістю вірних) митрополією у складі УГКЦ, бо вона буде охоплювати тільки дві єпархії, де працюють 700 священнослужителів. «На майбутнє Церква буде розвиватися. Для діяльності митрополичого синоду потрібно хоча би три юридичні одиниці. Я би хотів, щоби наша митрополія була на рівні інших, – запевняє владика Володимир. – Більшість церковних ієрархів інших конфесій із розумінням підійшли до утворення митрополій. Хоча православна церква має певні претензії до цього, але багато справ церковного життя сприяють потеплінню наших відносин».
Володимир БОДАК

Владика Володимир Війтишин, УГКЦ
«Доганяємо те, що мало би статися у своєму розвитку значно скоріше. У такому випадку Верховний Архієпископ буде наділений патріаршими правами. Бо при теперішній структурі було менше видно фігуру глави Церкви».


КОМЕНТАР
Іоасаф, архієпископ Івано-Франківський і Галицький Української православної церкви Київського патріархату:

– Перш за все, утворення митрополій – це внутрішня справа Української греко-католицької церкви. Коли я тільки довідався про утворення нових митрополій УГКЦ, то сказав: хай їм Бог помагає. Але я поставив собі питання: для чого потрібно утворювати митрополії? Взагалі-то церкви не практикують у своїй структурі маленьких митрополій. Тут, очевидно, ціль одна – підготовка звернення до Папи Римського про визнання патріархату УГКЦ. У Римі сидять мудрі люди і вони прекрасно знають, що таке митрополії. Для проголошення патріархату митрополії зовсім не потрібні. Церква у кожного народу формується за єпархіями. А якщо УГКЦ вирішила йти таким шляхом, то це їхня справа.
Переділ УГКЦ на дрібні митрополії не є гарантією того, що згодом Церква не розхитається, бо кожна митрополія буде мати свої напівавтономні права. Насправді, я так розумію, що зміни стануться лише у самій структурі Церкви. Але говорити про те, що це дасть якісь особливі переваги для Івано-Франківська зокрема, я б не хотів. Немає зовсім ніякої різниці, хто очолює єпархію – єпископ чи митрополит. Якщо в УГКЦ говорять, що це крок до патріархату, то я з цим не згідний, бо ані для Риму, ані для Москви патріархат в Україні не потрібний. УГКЦ не стане самостійною. Все одно глава УГКЦ залишатиметься у підпорядкуванні Папи Римського як глави Церкви.
Я сумніваюся, що архієпископ Святослав буде мати більше прав, аніж він має тепер. Якщо уніатські патріархи не мають титулу кардинала, то вони не можуть брати участі у засіданні конклаву та обирати папу. Крім того, уніатський патріарх не є рівноправним із патріархом православної церкви, бо він підпорядковується Папі Римському і не є самоврядним главою, як усі східні православні патріархи.

Переглядів: 830 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]