Неділя, 25.06.2017, 14:16
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Вересень » 24 » Там, де гори, полонини…
11:23
Там, де гори, полонини…
На Івано-Франківщині створено новий туристичний маршрут «Зелене кільце Карпат»

Карпати – це завжди подорож у казку: незаймана природа, чарівні ландшафти, золотий захід сонця у горах, прохолодний вітер з полонини, відлуння неповторної симфонії гірських потічків.
У більшості туристів відпочинок у Карпатах асоціюється із гірськолижними курортами, які часто затінюють внутрішній потенціал краю – місцеві традиції, автентику, принади гірської місцевості. Врятувати карпатський туризм у міжсезоння можна тільки шляхом впровадження різних туристичних маршрутів та підвищення якості надання послуг. Власне з цією метою на Прикарпатті і реалізується новий проект «Зелене кільце Карпат», який передбачає відкриття нового екскурсійно-туристичного маршруту  найцікавішими місцями етнографічних регіонів Покуття та Гуцульщини. Прикметно, що керівником проекту є Павло Горішевський – голова Івано-Франківської обласної організації Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.


 Маршрут «Зелене кільце Карпат» включає в себе: Івано-Франківськ – Делятин – Яремче – Татарів – Ворохту – Верховину – Косів – Коломию – с. Княждвір. Організатори планують вікенд-тур на 3 дні, а для повного ознайомлення з українськими Карпатами – тур до 14 днів. Цей маршрут цікавий тим, що поєднує в собі відпочинок на природі, знайомство з самобутньою історією та культурою Гуцульщини та сучасний комфорт. Сама назва «зелене кільце» свідчить про  екологічність усіх складових туру. Власники приватних садиб, які є учасниками проекту, пропонують не лише комфортабельні готельні номери, сауну, басейн, масаж, а й екстрім-розваги: джипінг, рафтінг, квадроцикли. Цілюще повітря, джерельна вода, смачна домашня кухня будуть корисні для тих, хто прагне відпочити від міської метушні, відновити здоров’я та зміцнити імунітет.
Ворота у карпатську фортецю
Автентична Гуцульщина і справжні карпатські краєвиди починаються з тихого чепурного містечка Делятин, в якому полюбляла свого часу відпочивати родина австрійського цісаря Франца Йосипа. Його скромність підкуповує і манить залишитися у ньому бодай на кілька годин, щоб помилуватись казковою долиною, оточеною горами (Страгора і Страгірчики, Клива, Коломийські ворота, Маливо, Яворова, Вивторова) і лісами, які захищають її від вітрів
Саме Делятин є тим паролем, який відчиняє ворота у центр «зеленого туризму» Прикарпаття – Яремче. Колись це був ліс, де ходив Олекса Довбуш з вірними опришками, а сьогодні тут місто. Воно завжди вабило романтичних і закоханих, сильних та відважних у подорож за новими враженнями, почуттями, душевним спокоєм та відпочинком.
За Яремче на 25 кілометрів уздовж Прута простяглось одне з найдовших сіл України – старовинний Татарів (Кремінці). Гори тут вкриті хвойними та буковими лісами, тому повітря Татарівської ущелини має унікальні лікувальні властивості. Фіторечовини, підвищене ультрафіолетове випромінювання, постійна циркуляція повітряних мас та багато інших факторів складають цілющі умови для лікування захворювання легень. Прихильники піших мандрівок здійснюють походи на гори Хом’як і Синяк. Та екстремальні види спорту – не єдиний вид відпочинку в Татарові. Зелений туризм в унікальних, екологічно чистих місцях регіону, «тихе полювання» та збір ягід, рибальство роблять село не менш привабливим і влітку. Татарів є тією пристанню, звідки й розпочинається дорога у світ чудес Українських Карпат. До речі, в Татарові туристів гостинно приймуть у садибах «Анастасія», «Прутець», а чотириповерховий дерев’яний котедж «Файний» не проминають студентські компанії.
У Верховину за архітектурою не їдуть
Верховина – неофіційна столиця Гуцульщини. Завдяки недоступності гір упродовж багатьох століть ця територія уникнула урбаністичного впливу цивілізації. Це чи не єдиний район, де відсутня газифікація, а найближча залізнична станція Ворохта розташована за 32 кілометри. 
«Чого туди їхати, там же нічого  немає?» – подумає читач. «За архітектурою у Верховину не їдуть!» –  відповість вам кожен гуцул. Тут є те, чого немає у всій Східній та Західній Європі. Величаві гірські вершини, покриті шовковими травами полонини, бурхливі потоки з холодною прозорою водою та каскадами сріблястих водоспадів, цілющі мінеральні джерела (їх тут налічується понад 100!), наповнені чистим повітрям вічнозелені смерекові ліси з розмаїттям ягід і грибів, затишні гуцульські поселення в міжгірних котловинах, унікальні природні об’єкти і багато іншого.
Ближче познайомитись з минулим цього дивовижного краю вам допоможе місцевий етнограф-краєзнавець, музикант-віртуоз, керівник народного ансамблю троїстих музик «Черемош», заслужений працівник культури України Роман Кумлик  у своєму приватному музеї народного гуцульського побуту та музичних інструментів у Верховині. Сивою давниною повіває і в музеї гуцульської архітектури «Гуцульська гражда» в сусідньому з Верховиною селі  Криворівня.
Уже більше як століття одним із найвідоміших спортивно-туристичних центрів є Ворохта. Для шанувальників лижного спорту тут є декілька підйомників. Неподалік від селища розташована спортивно-туристична база «Заросляк», звідки починається маршрут сходження на найвищу вершину України – Говерлу. У селищі знаходиться одна з декількох пам’яток гуцульської дерев’яної архітектури XVII ст. – церква Різдва Пресвятої Богородиці. Визначними архітектурними пам’ятками є й арочні залізничні мости (віадуки), зведені ще за часів Австро-Угорської імперії. Санаторії Ворохти ідеально підходять для лікування верхніх дихальних шляхів.
Скарбниця духовності Гуцульщини   
Архітектурною візиткою Гуцульщини є музей Писанки в Коломиї, колекція якого нараховує понад 12 тисяч ексклюзивних творів з цілого світу. Музей має оригінальну архітектурну споруду у формі яйця висотою 13,5 м. Це, мабуть, найбільша в світі писанка!
Краще ознайомитись із культурою та побутом гуцулів допоможуть екскурсії у Косівський музей народного побуту та мистецтва Гуцульщини, приватний музей-садибу гуцульського мистецтва роду Корнелюків та музей ім. Олекси Довбуша (с. Космач), а також відомий музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського у Коломиї – єдиний український музей, занесений до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів. Колекція музею нараховує понад 20 000 експонатів, розміщених у 20 залах.
Цей куточок Карпат називають світовою Меккою народно-прикладного мистецтва. Чого тільки варті косівські та коломийські ярмарки! Ось де роздолля для творчості і фантазії! Тарелі й шкатулки, топірці й жіночі прикраси, ліжники й вишиванки, килими й верети, дримби й сопілки, гончарні вироби – всього й не перелічиш.
Закінчується мандрівка карпатською казкою у Княждвірському тисовому заказнику. Найбільшою його цінністю є тис ягідний – релікт третинного періоду, занесений до Червоної книги. Окремі дерева сягають висоти 10-12 м, найстаршому з них – понад 500 років. Поруч із заказником на туристів чекає садиба «Княжий Град», де пропонується справді княжий відпочинок – з сауною і басейном, з прокатом квадроциклів, велосипедів і ще багатьма принадами активного життя на природі.
Гуцульщина – українська скарбниця цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів, народних казок і легенд, які в інших регіонах України давно зникли. Щоб пересвідчитись, відвідайте її на Різдвяні свята або Великдень, на Новий рік чи Івана Купала. Люди, які тут живуть, як і заведено в горах поміж гуцулами, завжди раді гостям в своїй хаті. Може, тому гуцульська горілка така п’янка, а страви такі смачні?
Мар’яна  Риндич

Переглядів: 759 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]