Вівторок, 12.12.2017, 14:23
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Грудень » 16 » СУСПІЛЬСТВО
14:50
СУСПІЛЬСТВО
Що нам пошта принесла?

Напередодні новорічно-різдвяних свят із ностальгією пригадуються не такі вже й далекі 1990-ті роки, коли всі масово вітали один одного із святами та надсилали вітальні листівки. В останні грудневі дні в поштовій скриньці майже кожної української сім’ї можна було побачити як мінімум декілька листівок, а майже щодня там лежали, як правило, передплачені газети і журнали. Проте невдовзі поштові скриньки почали використовуватися не зовсім за своїм первісним призначенням. У них почали вкидати все, що завгодно. Особливо у містах, де в кожному під’їзді багатоквартирного будинку є чимало таких поштових скриньок. Але чи всюди є? Як виявилося, ні.

«Більше половини абонентських скриньок поламані, відсутні та розбиті, – каже заступник директора Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Дарія Вовчук. – Ми неодноразово порушували питання про підтримку належного стану абонентського обладнання та виділення коштів на його придбання і ремонт. Але у бюджеті на це коштів немає. Тому працівники поштового зв’язку проводять ремонт дверцят скриньок, міняють і ремонтують замки за рахунок самих мешканців».

Для пошти чи сміття?

Завзяті Інтернет-користувачі запевняють, що епістолярний жанр мертвий. Всі кинулися листуватися за допомогою смс-повідомлень або через мережу Інтернет. Бо так швидше, надійніше. Проте більшість населення старшого віку продовжує писати листи, котрі не доходять до своїх адресатів. Навіть якщо лист дійде за адресою, то немає ніякої гарантії, що його отримає той, для кого він призначений. На жаль, поштові скриньки постійно обкрадають не заради користі, а просто задля забави.
Ірина Петрівна з нетерпінням заглядає у свою поштову скриньку, бо очікує листа від родичів. На її поштовій скриньці замка немає. Пенсіонерка каже, що кілька разів платила за встановлення замка, але його весь час знімають вандали. Коли-не-коли добрі люди покладуть листа під двері, та частіше за все листи просто не знаходять адресата.
Під час нашої бесіди з Іриною Петрівною до діалогу приєдналися ще кілька мешканців під’їзду. Скарг на поштові скриньки вистачило у всіх – одним хулігани сиплять лушпиння від насіння, кидають порожні пляшки з-під пива, засмічують різного роду рекламою, в інших взагалі газети крадуть.
А от у сусідньому будинку ситуація ще цікавіша. Свою пошту мешканці одного з під’їздів змушені шукати або в щитку біля електролічильників на першому поверсі, або на підвіконні в коридорі між першим і другим поверхами. Звичайно, якщо пошту не забере хтось інший.
«Понад шість років я проживаю в цьому будинку, але поштових скриньок тут я не застав, – бідкається пан Микола. – Тільки при вході в під’їзд залишилась дерев’яна планка, на котрій, очевидно, вони колись висіли. Спочатку я думав, що пошту мені будуть приносити безпосередньо у двері. Та де там. Листоноша якщо й заходить до будинку, то залишає всю пошту на першому поверсі. Деколи я можу знайти адресовані мені листи у щитку біля лічильників світла. Але чому я маю їх там шукати?»
Пан Микола розповідає, як він вже звертався з цього приводу у поштове відділення. Проте йому сказали, що за експлуатацію поштових скриньок відповідає ЖЕО. Після звернення до керівництва ЖЕО чоловік почув аналогічну відповідь, мовляв, нічого не знаємо, в нас поштових скриньок нема, звертайтеся на пошту. У замкненому колі «послань» пан Микола не може розібратись вже протягом шести років, але чоловік не втрачає надії, сподівається, що колись він зможе все-таки добитися свого права на поштову скриньку.

По листи – на пошту

Ця історія стосується тридцятирічного будинку, але не краща ситуація із доставкою пошти і в новобудовах. Як виявилося, не всюди при здачі будинку в експлуатацію дотримуються всіх вимог. А тому є такі новобудови, у котрих зовсім немає поштових скриньок. «Ми неодноразово зверталися до влади, щоби при здачі в експлуатацію багатоповерхових будинків не приймати їх без встановлення у під’їздах абонентських поштових скриньок та включати в комісію представників поштового зв’язку», – повідомили нас у дирекції «Укрпошти». Працівники Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» заявляють, що сьогодні абонентські скриньки, котрими користуються мешканці обласного центру, перебувають у неналежному стані.
Кажуть, що вже є навіть деякі торгово-офісні центри, котрі при вході в будинок встановлюють шафи із поштовими скриньками. Це, звичайно, полегшує роботу листоношам, бо ті не мусять обходити весь офісний центр, щоби доставити пошту адресатам. Адже на такі походеньки можна витратити дуже багато часу.
Дарія Вовчук каже, що при відсутності шафи із поштовими скриньками ситуацію можна виправити на користь абонентів. «У будь-якому об’єкті поштового зв’язку можна подати замовлення на придбання абонентських поштових скриньок. Їхня орієнтовна ціна складає 600 гривень на 6 секцій або 800 гривень на 8 секцій, крім того, можна придбати індивідуальну поштову скриньку за 140 гривень», – пояснює Дарія Дмитрівна.

Надійно, як у скриньці
Усю відповідальність із себе поштовики знімають, якщо у вашому будинку немає поштових скриньок чи вони, не дай Боже, несправні. Вони керуються «Правилами надання поштового зв’язку», а тому листоноші не зобов’язані простий лист нести на п’ятий поверх і вкладати у ваші двері. Але при цьому оператор поштового зв’язку мав би повідомити вас про відмову від доставки поштових відправлень на вашу адресу.
Вихід із ситуації є – вам запропонують скористатися ще однією послугою: замовте собі абонементну скриньку на поштовому відділенні. До речі, це дуже популярний вид отримання пошти навіть в Івано-Франківську. Хоча поштовики запевняють, що абонементні скриньки зайняті не повністю. Із півтори тисячі скриньок в обласному центрі зайнятими є всього 1130.
«Абонементна скринька надається у користування фізичній або юридичній особі згідно із встановленими тарифами за письмовою заявою, – зазначає Дарія Вовчук. – Вартість користування абонементною скринькою становить для населення 4 гривні 80 копійок на місяць, а для підприємців – 16 гривень 80 копійок».
Зрештою, невідомо, чи будуть в майбутньому потрібні нам поштові скриньки. Адже, за повідомленням працівників пошти, обсяги періодичних видань, які ми передплачуємо, цього року зменшилися порівняно з минулим аж на 8 відсотків. Одночасно листоноші стверджують, що обсяги письмової кореспонденції не зменшуються.
Володимир БОДАК

З   І с т о р і ї

Першим був черевик

Встановити точну дату появи першої поштової скриньки навряд чи можливо. Але гарантовано можна сказати, що цьому скромному і незамінному предмету не менше п`яти століть.
Бартоломеу Діаш попав в жорстокий шторм біля берегів Південної Африки. У хвилях, що розбушувалися, загинуло багато моряків, у тому числі і сам Діаш. Зі всіх кораблів вижив лише один. Коли буря стихла, учасники експедиції вирішили повернутися на батьківщину. Перед відправлянням один офіцер описав те, що сталося, засунув лист у черевик і підвісив його на дерево, що росло на березі.
Згодом це послання прочитали, а поблизу спорудили каплицю. Біля неї незабаром виникло поселення, а черевик ще довго служив місцевим жителям поштовою скринькою. Сьогодні тут встановлений пам`ятник одній з перших поштових скриньок у світі у формі величезного черевика.
У XVI столітті, прямуючи з Європи до Індії, морські мандрівники залишали листи у великому кам`яному ящику на мисі Доброї Надії, а кораблі, що поверталися, забирали послання до Європи.
Поштова скринька скромніших розмірів з`явилася в Австрії у XVI столітті і висіла вона не на стіні, а на ремені, перекинутому через плече листоноші. У XVIII столітті капітани суден, що ходили з Англії до Америки, використовували як поштові скриньки полотняні мішки, які вивішувалися в холах готелів і в кав`ярнях для збору листів. І лише у 1785 році у Відні була встановлена звичайна поштова скринька, прикрашена зображенням листа і поштового ріжка. Першу поштову скриньку з литого чавуну в Лондоні встановили у 1866 році.


Переглядів: 621 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]