Набожність та молитовність галицького народу споконвіку була відома далеко поза межами Прикарпаття. Навіть у літературі описані факти, коли побожні люди з певної нагоди споруджували капличку або ставили пам’ятний хрест. Таким чином вони намагалися віддячити Богові за зіслані ласки. Але з часом ця традиція переросла у тотальну війну із горе-забудовниками. Ми неодноразово повідомляли про такі факти, коли мешканці будинку, аби не допустити забудови свого двору, миттєво встановлювали там хрест і освячували місце для майбутніх капличок.
У таких випадках спрацьовує психологічно-ментальний фактор галичанина – на Боже діло зазіхати ніхто не буде. Але чи насправді це так? Подеколи в нашому місті можемо стикнутися з тим, що навіть на одній вулиці може бути по декілька молитовних місць, при чому навіть однієї конфесії. Скільки ще нових церков потрібно в Івано-Франківську? І чи потрібно їх взагалі стільки, як маємо станом на сьогодні?
Церкву – на облік
Нагальної потреби у побудові нових культових споруд у нашому місті немає. Про це заявляють у міському департаменті містобудування та архітектури.
«Якщо колись визначення місця для будівництва церкви чи каплички було знаменням з небес, то тепер це вже не є основним аргументом. Під прицілом може опинитися навіть незначна, на перший погляд не примітна ділянка», – зауважує заступник начальника управління генерального плану та містобудівного кадастру департаменту містобудування та архітектури Світлана Лосюк.
Точної кількості культових споруд у департаменті не беруться називати. Саме тому вже до 1 серпня тут буде розроблено схему розміщення культових споруд, згідно з якою буде запроваджено точний перелік таких об’єктів. Відповідне рішення було прийнято на останній сесії міської ради. Кажуть, що станом на сьогоднішній день у місті та приміських селах нараховується понад півсотні культових споруд лише традиційних релігійних конфесій.
Як це не дивно, але останніми роками в місті спостерігається тенденція хаотичної забудови не тільки житлово-комерційних споруд, але і закладів культового призначення. Останні клаптики «зелених легенів» міста окуповують будівельні паркани, котрі стоять вже по декілька років. Втім, проектовані храми стають довгобудами.
Будувати з розумом
Система надання дозволу для будівництва доволі непроста. Як правило, спочатку звертається громада із проханням надати дозвіл на спорудження молитовної каплички. Згодом капличка розширюється до 10 квадратних метрів, а вже потім перетворюється на повноцінний храм. І дуже нелогічним у цьому плані є те, що довкола церков виростають високі паркани, бідкаються в департаменті містобудування та архітектури.
«У переважній більшості громади хочуть будувати культові споруди на останніх острівках відпочинкових зон міста. Таким чином з карти міста зникають невеликі парки та сквери, – каже Світлана Лосюк. – Краще, щоб була культова споруда, аніж на тому місці має вирости новий розважальний заклад. Ми не проти того, щоб у місті були церкви чи каплички, але все має робитися із розумом».
Найсвіжіший факт – звернення обласної спілки спецпоселенців із проханням надати дозвіл на спорудження молитовної каплички у сквері на вулиці Грюнвальдській.
Працівники департаменту запевняють, що в Івано-Франківську ще жодного разу не стикалися із фактом обману, коли на місці проектованого храму виростали якісь інші споруди.
Втім, зведення церков і молитовних домів – це лише одна сторона медалі. З іншого боку, пані Світлана каже, що до них звертаються мешканці міста і скаржаться, мовляв, їм заважають церковні дзвони, бо церква розташована надто близько до їхнього будинку.
«Розробка схеми розміщення культових споруд є необхідним для подальшого визначення можливості розташування нових та доцільності функціонування частини існуючих культових споруд на території міста», – запевняє Світлана Лосюк.
Володимир БОДАК
|
