Понеділок, 20.11.2017, 19:18
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Листопад » 28 » ПРОТЕСТИ
12:32
ПРОТЕСТИ
Євромайдан-2013 чи вакцинація суспільства перед виборами-2015?

Підпише (нехай і з суттєвими застереженнями) чи не підпише Віктор Янукович асоціацію з ЄС? Розійдеться чи наповниться новою силою Євромайдан і стоятиме до виборів-2015?  Хто справжній організатор і координатор Майдану і що буде, якщо нічого не буде: ні асоціації, ні Майдану. Чи повірять політикам громадяни в 2015 році, коли їх кликатимуть на майдани захищати свій голос, якщо нинішні протести закінчаться фіаско? Відповіді на ці запитання в значній мірі ми отримаємо не завтра – під час євросаміту, а впродовж наступних 2014-2015 років. А сьогодні – майдани, сесії, акції…


Розпорядження Кабінету Міністрів від 21 листопада про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, укупі із заявами прем’єра Миколи Азарова про початок перемовин із Росією, вивело на вулиці Києва та інших міст неочікувано багато громадян.
У багатьох в душі тьохнуло легке відчуття дежавю: події день у день співпали в часі із дев’ятою річницею Помаранчевої революції. Що ж, для когось це збіг обставин, а для когось майже «знак згори». Втім, проводити аналогії між сьогоднішнім Майданом і Майданом-2004 можна не лише за календарем. Вперше за довгий період від «помаранчевих» часів Україну охопили масові акції протесту. А стотисячний недільний мітинг в Києві здивував розмахом навіть організаторів. Опозиційні політики окрилилися надією на нову революцію.
Цікаво, що почалося усе начебто без політики узагалі. В сьогоднішніх реаліях повірити в це важко, але все ж. За інформацією столичних ЗМІ, перші кількадесят протестувальників зібралися у центрі Києва увечері 21 листопада, відгукнувшись на заклик громадських активістів, поширений у соцмережі. І вже опісля до них приєдналися лідери опозиційних фракцій.

Франківськ «євромайданить»
За аналогічним сценарієм розгорталися події і в інших українських містах, зокрема у нашому. У ніч з четверга на п’ятницю з десяток найактивніших місцевих «євроінтеграторів» з символікою ЄС в руках, спочатку пройшлися центром міста, а далі розбили на Вічевому майдані наметове містечко. Молодь зголосилася цілодобово мітингувати, закликаючи приєднуватися всіх небайдужих.
Першими у списку добровольців виявилися місцеві громадські діячі та політики. У п’ятницю із самого ранку у центрі міста стрясали повітря їхні полум’яні спічі.   
Субота в Івано-Франківську була велелюдніша. Ополудні на позачергову сесію під відритим небом зібралися депутати міської ради. Своїм рішенням обранці надіслали заяву з вимогою відновити курс на євроінтеграцію Президенту, Кабінету Міністрів та Верховній Раді.
«Розгойдуватися» франківський євромайдан почав у неділю. На вечірній мітинг підтягнулося вже більше тисячі містян. У Києві ополудні «євромайданили» сто тисяч українців.
Прикметно, що і у столиці, і в інших містах, в тому числі й нашому, локомотивом зібрань стали студенти. У понеділок стараннями найактивніших на мітинг вдалося зібрати кілька тисяч молодих людей. А під час позачергової сесії депутатів облради ополудні наступного дня Вічевий майдан буквально «затріщав по швах». За різними оцінками там було від 8 до 10 тисяч присутніх.
На позачерговій сесії обласні депутати прийняли звернення до Європейського Парламенту, Ради Європи, Європейської комісії та посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінського та підтвердили резолюцію народного віча «За європейську Україну», яке відбулося 24 листопада у столиці. Ще проголосували за вимоги до  парламенту провести 27 листопада 2013 року позачергову сесію, на якій прийняти закони про заборону вибіркового правосуддя, про можливість лікування осіб, засуджених до позбавлення волі, про прокуратуру, про імпічмент президенту. Від Президента України вимагали  підписати Угоду про асоціацію між Україною і ЄС та припинити повноваження Прем’єр-міністра Миколи Азарова.
Позачергову сесію не оминули увагою й народні депутати, явно знудьговані за нуртуючим протестним середовищем. Підігрівали публіку Олександр Сич, Володимир Шкварилюк, Василь Гладій, Руслан Марцінків.

Бойове хрещення
Персона губернатора Прикарпаття Василя Чуднова в цій історії заслуговує на окрему новелу. До його честі, на Вічевому майдані новопризначений голова ОДА був помічений у неділю і одразу запрошений до слова. Зійшовши під народні заклики «На сцену!», губернатор виголосив таке: «Я справді прийшов підтримати вас і подякувати за те, що ви підтримуєте Віктора Федоровича Янукочича. – Тут публіка трохи не згодилась. Хтось крикнув «Ганьба!». Губернатор продовжував: – Я знаю думку і його вибір – це шлях євроінтеграції», – втихомирював франківців Василь Чуднов і пообіцяв не перешкоджати мітингу.
Ще одне випробування чекало на голову облдержадміністрації вже наступного дня, коли тисячна колона студентів організувала невелику паніку під стінами ОДА. Василь Михайлович не розгубився і не лише вийшов до мітингуючих, а й сам, не шкодуючи голосових зв’язок, скандував із ними проєвропейські гасла.
«Україна – це Європа! Ми з вами єдині у цьому», – запевнив він студентство ще й подякував за активність.
Іміджеві втрати губернатор поніс лише у вівторок. Адже його однопартійці з фракції «Партії регіонів» проігнорували сесію облради на Вічевому майдані.

Епіцентр подій

На івано-франківському євромайдані настрої ввесь тиждень панували зовсім неагресивні. Скоріше навпаки. У вільний від мітингування час молодь веселилась і вигицувала під власний революційний «гімн», грілася біля буржуйок та фотографувалася на згадку. Численні повідомлення про розгін наметового містечка «Беркутом», «Грифоном» та іншими «птахами» виявилися інформаційними «качками».
Зрештою, інакше бути й не могло. Чинити якийсь опір в Івано-Франківську – з боку влади було б безглуздо. Епіцентр євромайданних подій у Києві. А там впродовж тижня були і сутички з силовиками, облога Кабміну, сльозогінний газ і зламані депутатські пальці.  
Загалом, події в Києві розвивалися стрімко. А головною різницею між Майданом нинішнім і Майданом дев’ять років тому аналітики назвали його роздвоєність. З самого початку у столиці утворилося два постійно діючих мітинги – на Майдані Незалежності і на Європейській площі, які керувалися різними штабами. Перший – громадськими активістами, другий – парламентською опозицією. Протестувальники з різних таборів ніяк не могли знайти спільної мови. А 25 листопада мітинги на підтримку євроінтеграції  відбулися аж у трьох місцях – на майдані Незалежності, Європейській площі та біля Кабінету Міністрів. Довгоочікуване об’єднання відбулося лише у вівторок пізно увечері. Організатори вирішили прибрати усю партійну символіку.  
За тиждень, що позаду, у мітингувальників відбулися і неабиякі метаморфози з вимогами. Якщо спочатку пункт був однин-єдиний: підписання Президентом асоціації з ЄС на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі, то стараннями опозиціонерів список «хотілок» суттєво розширився: від скликання позачергової сесії Верховної Ради до відставки уряду та імпічменту главі держави. Вимога ж підписання Угоди про асоціацію з ЄС «загубилася» десь у середині списку.

«Євроінтригатор» Віктор Янукович  

На тлі  останніх подій опозиція опинилась на коні. Несподіваний поворот зіграв їм на руку і дав привід не лише активізуватися, а й принагідно виміряти градус суспільної температури.
Що ж до президента, якого ЗМІ уже нарекли «євроінтригатором», про те, що нині відбувається між ним та Європою, сказати важко. Вірогідно, Віктор Федорович і сам остаточно не визначився підпише він асоціацію у п’ятницю на саміті чи ні.
Конкретики в його понеділковому телезверненні та інтерв’ю вкрай мало. З одного боку – тези про те, що «альтернативи побудові суспільства європейських стандартів в Україні немає», з іншого – акцент на неприйнятних вимогах МВФ.   
Словом, у нинішньої влади не відбереш уміння напускати туману. Сумнівів не викликає лише те, що нині Президент працює у режимі гільйотини. І цілком можливо, продовжує торгуватись… Який шлях він обере для України на перетині світових геополітичних векторів – дізнаємося уже завтра.
Андрій ХМАРА
Фото Тараса МАЙСТРИШИНА
та Тараса ЯКОВИНА

Переглядів: 323 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]