Неділя, 25.06.2017, 14:15
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Вересень » 16 » Прощавайте «бренди»
13:24
Прощавайте «бренди»
Де можна одягнутись з ніг до голови за 100 гривень? Звичайно, у секонд-хенді! Ну і що з того, що товар з «чужого плеча»? Зате модно, дешево і практично, — міркує чимало «маленьких українців». Втім чи все так просто... З одного боку, Захід навчився позбуватись свого сміття (одягу, техніки, меблів). Це вигідніше, ніж будувати підприємства з утилізації відходів. З іншого — торгівля в Україні вживаними речами із Західної Європи і гроші у казну приносить, і робочі місця створює, і має чималий попит серед населення.

Нещодавно урядовці вирішили «впорядкувати» імпорт вживаних речей, щоб «Україна не була звалищем закордонного барахла». Проект Податкового кодексу, в якому власне і передбачено навести лад з «секондом», а також ймовірні правки головного податкового документа в народі спричинили висновок: ввіз одягу з других рук незабаром якщо не заборонять, то обкладуть таким податком, що він стане дорожчим за новий. Чим так провинився секонд-хенд? Чого очікувати покупцям? З якої причини зчинилась така буча?

З «барського» плеча…   

А причини у чиновників завжди вагомі. За їхніми підрахунками, в останні роки кількість імпорту в Україну секонд-хенду різко збільшилась. За словами голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, в Україну ввозять майже два кілограми вживаного одягу на одну людину. У 2009 році до нас завезли товару цієї групи майже 73 500 тон на суму 57 млн. доларів, а за шість місяців 2010 року вже завезено 39 600 тон на суму 39,3 млн. доларів.
За даними Держкомпідприємництва, 80% секонд-хенду ввозять як гуманітарну допомогу, яка позбавлена митного збору і повинна поширюватись безкоштовно. Натомість кмітливі бізнесмени відкривають торгові мережі або реалізують цей товар на ринках. Такий наплив другосортного «барахла» із Західної Європи (переважно з Німеччини та Великобританії), як вважають чиновники, створює серйозні проблеми на українському ринку легкої промисловості, витісняючи новий одяг українських виробників. 

Лихо з розуму
Ось вам приклад. Модні жіночі джинси на секонд-хенді коштують 100-200 грн. Покупка ж нових штанів у фірмовому магазині обійдеться у 4-6 разів дорожче. Якщо так, то б/у речі створюють реальну загрозу для легкої промисловості України! Але на цьому претензії до закордонних речей не закінчуються! Виявляється, секонд-хенд може заразити українців різними інфекціями. По планеті, кажуть, знову бродить вірус атипічної пневмонії…
Ось тобі, підприємцю, і Юріїв день! Бізнес на секонд-хенді в Івано-Франківську набирає оборотів. Масовий попит робить своє – майже за кожним рогом написи: «Планета Seсond Hаnd», «Єврошоп», «Євросток», «Одяг з Європи»... А бізнес дійсно вигідний: купуєш за кордоном тюк одягу за ціною  1-2 євро за 1 кг, розмитнюєш за 0,50-0,75 у.о за ту ж вагу, орендуєш приміщення і вдало реалізуєш товар уже по 50-70 грн. за 1 кг. Задоволені всі (і підприємці, і покупці), крім чиновників…

Б/у шопінг

Купи накиданого одягу та взуття – це вже у минулому. Клієнти стають вимогливіші, та й бізнесмени не ловлять гав. У сучасних «секондах» одяг – випрасуваний, висить рівненько на вішаках, посортований по вікових категоріях, щосезону асортимент змінюється… А ще –  просторі примірочні з величезними дзеркалами, тепло, світло, грає приємна музика, продавці усміхаються, навіть відеонагляд і охорона є… Європа!               
Уже зранку, о 10-й годині, біля секонд-хендів юрмляться люди. Магазин на вул. Мазепи. Тільки відчинили двері. У мене склалося враження, що кожен відвідувач уже знає, на якому вішаку висить «його» річ. Літні жінки кинулися до стелажа з постільною білизною та рушниками. Чоловіки в цей час пакували «спецівку». Один чоловік (він працює слюсарем) каже, цього одягу вистачає на тиждень, але викинути його не шкода. За штани, сорочку і светр цей пан заплатив 16 грн.
Мамусі з дітьми штурмують секонд-хенди мало не щодня, скуповуючи торбами дитячі речі. Продавець Андрій каже, що батьки, які мають дітей шкільного віку, є чи не головними їхніми клієнтами. «На 100 грн. мама може купити чотири пари джинсів, – каже пан Андрій. – На базарі одна пара знаєте, скільки коштує?!».
Найбільший попит на вживані речі, за словами продавців, навесні та восени. Пані Марія, яка стояла у черзі до каси, каже: «Якби мені дали більшу зарплату, я б не ходила по «гуманітарках». Газ подорожчав, ціни на продукти ростуть як на дріжджах… У цих магазинчиках я накупила одягу всій своїй сім’ї. Онуки на морі виглядали краще за дітей багатіїв». Проти того, щоб заборонили секонд-хенди, і студентка Алла Хімчак: «Я категорично проти! Де мені тоді одягатись? Адже хочеться і на лекціях у модному «прикиді» з’явитись, і на дискотеці справити враження. А ціни на новий одяг «кусаються»…
Мама дволітнього Юрчика Ольга Федорів не уявляє, як житиме без цих магазинів: «Я вже знаю, в який день в кожному магазині завіз нового товару і при нагоді відвідую їх. Діти ростуть на очах, нового одягу не накупишся. А українські речі – до першого прання: вицвітуть, розтягнуться, покошлатяться. А тут можна такі класні імпортні речі придбати. А взуття – не сходиш…»

Назад, до «блошиних ринків»?

«Заяви про те, що секонд-хенд є загрозою для української легкої промисловості, необґрунтовані. Ці дві гілки ніколи не були конкурентами, оскільки у них різні клієнти, з різними доходами, – запевняє начальник управління промисловості МВК Надія Карабін. – Сумніваюсь, що наше ВТП «Галичина» стане потужнішим після того, як закриють ці магазини. Адже підприємство працює на давальницькій сировині – що пошиють, те й віддають. Краще боролися б з тим одноразовим китайським одягом, який заполонив усі наші ринки».     
Звинувачують б/у речі й у епідеміологічній загрозі. Дурниці! Як пояснив продавець Андрій, кожна партія товару, яку завозять на територію країни, має сертифікат дезінфекції, де вказано, якими саме хімічними реактивами оброблений одяг. Крім того, на кордоні тюки з одягом вибірково перевіряють санітарні служби. До цього часу франківські медики ніяких претензій до секонд-хенду не мали (а перші магазини з’явились ще на початку 90-их). 
Припустимо, ввезення секонд-хенду в Україну різко зменшиться. Тоді на зміну магазинам з акуратно викладеним одягом прийдуть чисельні «блошині ринки». Вживані речі все одно будуть завозити з-за кордону, але вже нелегально. Отоді дійсно поговоримо про епідеміологічну загрозу. Та й українська легка промисловість, погодьтесь, від цього не виграє. Начальник міського управління торгівлі Ігор Витриховський каже, що на її розвиток впливає безліч факторів, найперше – якість товарів та платоспроможність покупців. «Секонд-хенд не вбивати треба, а перемагати. Якщо б українські виробники робили якісний одяг за доступними цінами, тоді люди не йшли б на «гуманітарку».
Схоже, ми знову повертаємось до старого методу управління – командно-адміністративного, що не визнає ніякої ринкової конкуренції. Адже ринок – це перш за все вибір. Тож, може, хай кожен сам вирішує, що йому носити, де це купувати і за яку ціну?
...А тим часом долю секонд-хенду вирішить уряд...
Мар’яна Риндич
Переглядів: 835 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]