П`ятниця, 28.07.2017, 04:35
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Січень » 3 » ПРЯМА МОВА
11:28
ПРЯМА МОВА
Михайло ВИШИВАНЮК:
«Україна змусить рахуватися з собою і Росію, і Європу»


Це перше інтерв’ю двічі голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка після його відставки.
В розмові з журналістом «Західного кур’єра» Михайло Васильович дає свою оцінку ситуації в державі, ролі Майдану та сценарію  з його придушення. Запевняє, що Україна не лише підпише асоціацію з Європейським Союзом, а стане його повноправним членом. І роль Віктора Януковича в цьому очевидна.


– Якось так сталося, що відмові від підписання асоціації з ЄС передували зміни голови ОДА в Івано-Франківській та Львівській областях. Дуже символічні зміни. Ви називали Президента як такого, хто просунувся в євроінтеграції найближче зі всіх попередніх Президентів, українським Черчіллем, пророкували йому другий президентський термін, голосування 70% прикарпатців за Януковича. Віктор Федорович цей прогноз перекреслив.
Друге. Якщо на Прикарпатті призначення голови обласної організації ПР Василя Чуднова як особистості не викликало негативного сприйняття, то призначення Олега Сала головою Львівської ОДА спричинило одностайне щонайменше нерозуміння. Адже, якщо Президент насправді планував підписати асоціацію з ЄС і заручитися підтримкою львівського електорату, то кандидатура Олега Сала (ставленика Білоконя, екс-міністра внутрішніх справ, який сьогодні проживає в Росії) у Львові могла викликати лише зворотні емоції. Що ми в результаті і побачили. Прокоментуйте, будь ласка.
– Ваше запитання – у вигляді вінегрету. Все змішали докупи. Ви забули додати сюди ще третього голову обласної державної адміністрації – Одеської. Ми одночасно пішли. Президент має своє бачення. Призначення і відставку голів ОДА жодним чином не можна прив’язувати до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Те, що Президент не підписав асоціацію, безперечно, є погано. Але було би ще гірше, якби він цю угоду підписав у такій формі, в якій вона є. Ви цю угоду особисто читали?
– Здається, її не читали і ті, хто безпосередньо відповідав за її підготовку…
– Цю угоду не читали й не бачили 99,9% громадян України. А якщо б вони взяли цю угоду і почитали, то 99,9% громадян України були б проти цієї угоди. Деякі заступники міністрів, що відповідали за опрацювання угоди, підготували її, за 12-бальною системою, на двійку. Думаю, від Президента вони отримають не лише двійку, а в найближчий час будуть звільнені з займаних посад. Я б назвав цю угоду дискримінаційною по відношенню до України.
До України, як держави з 45-ти мільйонним населенням в центрі Європи, теж потрібно звертатися на «ви», як до рівноправного партнера. Прикладом для України мав би послужити приклад наших сусідів – Польщі, прем’єр-міністра Лєшика Міллєра, який в 1992-1993 рр. теж не погодився підписувати Угоду про асоціацію. Чому? Тому, що там не були враховані інтереси Польщі. Поки він не виторгував у Європейського Союзу 83 млрд. євро для підтримки розвитку агропромислового комплексу, до тих пір угоду Польща не підписувала.
Угорщина виторгувала в ЄС для розвитку села 51 млрд. євро, Чехія (маленька держава) – 8 млрд. Україні – 0. Мало того, коли Європа сказала, що готова відкривати ринок, то угода про вільну економічну зону теж виглядає дуже цікавою. Для України записано зобов’язання зняти всі мита на ввіз у нашу державу товарів, які були у вжитку. Тобто, з України зробити відстійник непотрібних товарів. А для України на ввіз сільськогосподарської продукції ввели квоту. Наприклад, Україні дають ввезти до Європи 20 тис. тонн цукру, а Європейський Союз має право на ввіз в Україну 40 тис. тонн цукру. 20 тис. тонн цукру – це була б якраз непогана квота для однієї Івано-Франківської області. На експорт  гов’ядини Україні дали дозвіл «аж» на 12 тис. тонн в рік. Це навіть менше, ніж виробляє Івано-Франківська область. На ввіз свинини в ЄС Україні дали квоту «аж» на 20 тис. тонн. Це майже стільки, скільки виробляє одна «Даноша» в Калуському районі.
Крім того всього, мене найбільше зворохобило те, що дозволу  українцям на безвізовий режим до країн ЄС – і близько немає в угоді. Навіть не написано приблизно, в який час передбачається надати громадянам України такий дозвіл. Я вже не говорю про те, що не надається українцям вільного права на пересування по країнах ЄС. Якщо є віза,  то не більше 90 днів у рік, і немає вільного права працевлаштування у Європейському Союзі. А тільки на основі договору про квоти. Скажімо, Польща встановила квоту для працевлаштування українців у кілька тисяч громадян. Значить – не більше. Всі інші – нелегали. А якщо нелегали, то вони не мають ніякого соціального захисту, ніякого правового захисту. То де ж вільні права?!
Це я порушив лише ті питання, які мали б найбільше хвилювати наших жителів. Я вже не говорю про особливі регламенти ведення сільського господарства, де чітко розписано, хто як має право вести сільське господарство. Наприклад, господар, який вигодував порося, не має права сам продати його на базарі. Не має права без спеціальних дозволів віднести на базар будь-яку продукцію.
– То навіщо було тримати народ у невіданні аж до саміту у Вільнюсі?
– Безперечно, угода про асоціацію готувалася довго. Вона має 908 сторінок. Президент, ясна річ, прочитати її повністю не міг. Під час підготовки йому доповідали, що «у нас все іде добре».
Звісно, потрібно було врахувати і той тиск, і ті збитки, які несе Україна від закриття кордонів для входження вітчизняних товарів у колишні країни Радянського Союзу. Разом з відмовою МВФ у наданні кредиту. Умови для надання кредиту були просто драконівськими для населення – це зобов’язання підвищити на 40% тарифи на газ для населення, підвищити плату на житлово-комунальні послуги на 40%, заморозити ріст заробітних плат і пенсій. Чи готове до цього населення Івано-Франківська? Мабуть, ні.
В результаті Президенту нічого не залишалося, як сказати: шановні, давайте ми відкладемо  підписання, приведемо угоду до відповідного порядку, встановимо дійсно рівноправні стосунки і в березні ми готові повернутися до розгляду цієї угоди.
– Але що відбулося далі… Попередньо вже можна сказати, що на Євромайдан мали (мають) впливи різні групи з президентського оточення. На першому етапі організації Євромайдану прослідковується рука глави президентської Адміністрації Сергія Льовочкіна. Так би мовити, мирний варіант. Далі ініціативу, як бачимо з офіційних джерел, перехопили «орли» з РНБО.  Боротьба груп впливу в оточенні Президента (після відмови від асоціації з ЄС) привела  В.Януковича до чіткої проросійської прив’язки. Не передбачувано як для ЄС, так і для Росії – його пов’язали кров’ю студентів?
– Відбувався сценарій 2004 року. Відповідні провокації, чітко спрямовані проти, в першу чергу, Президента України і в другу чергу – проти Уряду України. Тому, що ні Президент, ні Прем’єр-міністр команди про розгін Майдану не давали. А ким цей сценарій організований і реалізований, думаю, що в найближчий час покаже слідство. А зрештою, пройдіться по Івано-Франківську і побачите (я щойно бачив) напис на рекламному щиті: вступ в Європейський Союз зупинено, наш рух дальше – в Митний союз. І там підпис. Прочитайте, хто підписаний, звідки вуха ростуть…    
– «Український вибір» Віктора Медведчука, кума Президента Росії?
– Я не знаю. До кінця не вспів прочитати (сміється, – ред.). А ви прочитайте.
– І все-таки, який вплив матиме Майдан на розстановку сил перед президентськими виборами? Адже не помічати народ, який щиро вийшов на Майдан, може бути згубним для будь-яких геніїв політичних технологій.
– Те, що народ вийшов на Майдан, – це дуже добре. По-перше, добре тим, що народ показав всьому світу, що він є дійсно носієм і влади, і активним учасником усіх державотворчих процесів, які проходять в державі. Це говорить про величезний ступінь розвитку демократії. По-друге, Майдан послужив, на мою думку, великим генератором подальшого прискорення економічних реформ. І всі ці перипетії: і Вільнюс, і Москва, і Майдан – все це є наслідком тих економічних проблем, які в нас назбиралися протягом всіх років незалежності. Ми говорили 22 роки про реформи, про розвиток, а практично тупцювали на місці. Якщо подивитися на статистику, то в нас в 2000 році в промисловості працювало 21% населення, в сільському господарстві – 20%, 7,5% працювало в торгівлі. Тепер в нас цифри пішли не в той бік. У промисловості кількість робітників скорочується, в сільському господарстві скорочується. Натомість маємо ріст працівників у сфері торгівлі та фінансовому секторі. А для того, щоб ми мали хороші зарплати, пенсії, потрібно, щоб працювала наша економіка. Те, що маємо зараз, – це результат повільних економічних реформ, які проходили в державі впродовж понад 20 років.
– Кредит у сумі 15 млрд. дол., виділений Росією Україні, на переконання експертів, – це прямий крок до поглинання Росією вітчизняної економіки, а значить, фактичної втрати незалежності. На вашу думку, чи здатні за нинішніх обставин ЄС, МВФ поборотися за Україну, запропонувавши В. Януковичу певний фінансовий ресурс. І чи здатний тепер прийняти «цей ресурс» В. Янукович, не озираючись на Росію?
– Коли з МВФ у свій час була угода про виділення Україні 16 млрд. дол., то ніхто не говорив, що західний капіталізм намагається поглинути Україну. Росія нам не дала подарунок. Це кредит, який потрібно повертати. Для України в цей важкий момент економічної кризи цей кредит є, справді, важливий. Кредит ніяких політичних зобов’язань не дає. Росія надала цей кредит не тому, що так дуже любить Україну чи Віктора Федоровича Януковича, а тому, що вона в першу чергу зацікавлена в стабільній ситуації в Україні. Бо якщо в Україні не буде стабільності, то є величезні ризики для самої Росії. Бачимо, які є внутрішні проблеми між суб’єктами Російської Федерації. Якщо падає Україна, то слідом за Україною розвалюється Росія. А якщо розпадеться Росія, то треба розуміти, якою буде небезпека не лише для України, а й для Європи і всієї світової спільноти. Ці речі треба бачити і розуміти. Це по-перше.
По-друге. Ніхто перед Європою не закрив двері, і Європа, на щастя, не закрила двері перед Україною. Після новорічно-різдвяних свят переговори будуть продовжуватися і з Європейським Союзом, і з Міжнародним валютним фондом. В мене глибоке переконання, воно базується на певній інформації, що Україна не тільки підпише договір про асоціацію на нових вигідних умовах з Європейським Союзом, а й стане повноправним членом ЄС в майбутньому. Ще раз підкреслюю – повноправним.
– Виглядає на те, що євроінтеграція України (і вже незалежно від того, хто очолюватиме країну після 2015 року) здійснюватиметься під диктовку Росії. Путін, як колись Петро I, пробиває «вікно в Європу». Підемо шляхом Грузії та Молдови?
– Та ні! З чого такі висновки? Україна буде самодостатньою державою, яка змусить рахуватися з собою і Росію, і Європу. От мета України! А те, що зараз, так би мовити, іде ось це збурення в суспільстві – це фальстарт президентських виборів.
– А може, навпаки – гра на випередження. Як ми написали в одному з номерів «Західного кур’єра»: «Євромайдан-2013 чи вакцинація суспільства перед виборами-2015?»…  
– Не можна так стверджувати. Суспільство відреагувало, виходячи зі своїх знань, зі свого інформаційного поля, зі своїх бажань. Суспільство відреагувало уже як дійсно  члени демократичного суспільства, які хочуть брати участь у державотворчих процесах.  Майдан – це факт того, що люди не є байдужі до своєї долі.
– Але ви ж не заперечуєте, що Майдан організували. А побиттям студентів,  показовим розгоном та побиттям журналістки Тетяни Чорновол підігрівали?
– Ось те, що сталося, відношу до категорії спецоперацій, які мені, повторюся, нагадують 2004 рік. Але, думаю, той, хто хотів послабити Президента, отримає зворотній ефект. Він стане ще сильнішим, тому що весь цей негатив він має реальний шанс перетворити на великий позитив. Так, це негатив. Президент взяв на себе удар. Він сам це визнав, що взяв на себе удар, через недобросовісну роботу членів Кабінету Міністрів. Хто мислить, той розуміє, що всі ці провокації владі не потрібні. Влада робитиме все можливе для стабілізації ситуації. А розслідування провокації щодо журналістки Тетяни Чорновол – це діло честі для міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Адже це удар прямо проти нього. Побиття журналістки – це не просто брудна провокація, в мене слів не стає!
– Як тоді розрядити цю ситуацію, адже напади на активістів Євромайдану продовжуються, удари є точковими. А звідси висновок, чи це не білоруський сценарій?
– Ні! Все стане на свої місця. Потрібно дати принципову оцінку кожному факту, що відбувся в нас в державі. І ця оцінка буде дана. Думаю, після новорічно-різдвяних свят. Потрібно час розібратися і не хапатися за ті речі, які лежать на поверхні. Бо на поверхні, як правило, лежать не факти, а дезінформація. На Раді регіонів Президент сказав: ми розберемось детально в кожних вчинках, всім дамо принципову оцінку і покажемо це все громадськості.
– Можливо, в нинішніх умовах для збереження певної рівноваги варто повернутися до парламентсько-президентської форми правління? Здається, це би мало влаштувати і все-таки наразі послабленого В.Януковича, який, очевидно, остерігатиметься зміни влади і відповідно концентрації президентських повноважень в руках когось з наступників, і нинішніх лідерів опозиції (серед яких немає чіткого і однозначного лідера), і засідателів Олімпу – олігархів…
– Не варто. Суспільство не готове до парламентсько-президентської форми правління. Ми, на превеликий жаль, ще перебуваємо на перехідному періоді від тієї совкової комуністичної системи до вільної демократичної системи. На моє переконання, в цьому періоді найкращий устрій – це президентсько-парламентський. В цей непростий час повинен бути такий чоловік, як Янукович, як свого часу Кучма. Такі люди повинні бути!  Хай їх певний час називають диктаторами чи ще якось. Але потрібні люди, які можуть вивести країну з кризи. Лібералізм тут не підходить. Бо є дуже багато бажаючих, які готові розірвати Україну на частини. Історія все розставить на свої місця, як маємо приклад з Леонідом Кучмою, якого свого часу як тільки не обзивали.
– Але згідно з останніми соціологічними рейтингами, Янукович в другому турі президентських виборів програє навіть Тягнибоку…
– Це все не так. Якщо взяти Івано-Франківську, Львівську і Тернопільську області, то ці рейтинги зараз, може, і відповідають дійсності. Але три західні області – це не вся Україна. Це частина України, зі своїм менталітетом, зі своїм баченням, зі своєю ідеологією, зі своєю психологією.
– Нещодавно Західною Україною прокотилися рішення обласних рад про відкликання делегованих повноважень від ОДА. На Раді регіонів Віктор Янукович передав привіт «сепаратистам з Західної України» і водночас заявив про проведення в 2014 році адміністративної реформи…
– Подібні рішення обласних рад, крім шкоди, нічого не дають. Це однозначно! Якщо обласна рада виходить за межі своїх повноважень, то Верховна Рада може розпустити таку обласну раду і оголосити дочасні вибори. Кому це потрібно? Нікому.
Президент заявив, що в 2014 році приступаємо до адміністративних реформ. Будуть проходити певні пілотні проекти, експерименти, більша передача влади місцевим радам. Але все це повинно бути на основі закону, Конституції. Потрібно прийняти закони про обласну раду, виконком, місцеві адміністрації, про бюджет. Має бути прийнято більше 30 законів.
– Сьогодні є непоодинокі випадки, коли члени ПР, скажімо, Інна Богословська, кидають партквитки…
– Я привик завжди нести відповідальність за свої дії. І якщо в Партії регіонів щось не так, то я повинен поділяти з нею разом і відповідальність. Робити все так, щоб там було якомога менше недоліків і помилок. Найлегше ховатися в кущі. А тікають з корабля тільки щури.
– Втім, відомо, що ви досить довго відмовлялися вступати в лави «регіоналів», і вступили, подейкують, під тиском на кшталт: «хто не з нами, той проти нас».
– Ніхто мені жодних умов не ставив. Але є принцип: якщо ти у владі, то повинен нести відповідальність і за добре, і за негатив. Те, що в державі є негативи (хоч я до цього не маю жодного відношення) – відчуваю відповідальність. Стараюся зробити максимально можливе, щоб виправляти ті недоліки, ту ситуацію. Найлегше було б мені зараз вийти на Майдан, на мітинг і заробляти на основі дешевого популізму якісь політичні дивіденди.
– Перед вашим другим призначенням на посаду голови ОДА ви сказали фразу, яка мені тепер згадалася: «одна річ зайти у владу, але важливо, як з неї виходити»…  
– Ця фраза є актуальна для всіх керівників без винятку. Велика біда тому керівнику, який думає, що прийшов навічно, і думає лише про себе… До речі, коли я пішов, то дуже часто в Інтернеті знаходив слова на свою адресу, що «злодій», «накрався» і т.д. Тож звертаюся до тих, хто так мене обзивав: хай напишуть конкретно через вашу газету – де, що в кого я вкрав, чи де, в кого, який взяв хабар. Конкретно хай напишуть.
– Ходять чутки про Ваше ймовірне  призначення послом до Канади, чи міністром сільського господарства…
– Котрий раз кажу, що я ніколи не шукав собі посад. Завжди ставалося так, що сама доля мене виводила на ті чи інші місця. Не я сам. Доля розпоряджалася так. Навіть доля розпорядилася так, що повернувся на посаду голови ОДА другий раз. А хто може бути впевнений, що доля не скаже: вернися третій раз! Жартую.
І на завершення. Щиро вітаю всіх з Новим роком, Різдвом Христовим. Бажаю всім здоров’я і бути на коні!
Розмовляв Руслан УГРИНЧУК
Переглядів: 451 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]