Вівторок, 12.12.2017, 06:39
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Березень » 29 » ПРЯМА МОВА
19:39
ПРЯМА МОВА
Олександр СИЧ:

«Націоналізм – це не дідько з копитами і рогами, а конструктивна сила в розбудові власної держави»

Голова Івано-Фран-ківської обласної ради і голова обласної організації ВО „Свобода” Олександр СИЧ – про владу зсередини, майбутні парламентські вибори та націоналізм на сучасному етапі.


– Пане Олександре, читачі „Західного кур’єра” ще пам’ятають ваші доволі різкі колонки на адресу тодішньої кучмівської влади, що друкувалися під рубрикою „Думки без дозволу”, хоча з тих пір минуло вже понад 10 років. За цей час неодноразово змінювалися керівні персоналії як у державі, так і в області, мабуть, змінилися і ви. Що помінялося у вашому світогляді з приходом на посаду голови облради? Як дивитеся на владу тепер, коли бачите її зсередини? Можете відповісти на це питання в дусі „думок без дозволу”?
– (Сміється) Насправді, це одні з найцінніших моїх текстів, до яких дуже відповідально ставився, прискіпливо шліфував думки. Адже усвідомлював, що якщо зачіпаю когось із влади в умовах кучмівського режиму, то свою точку зору маю викладати таким чином, аби й сказати усе те, що хотів і з чим не погоджувався, і щоб не було підстав притягти мене до правової відповідальності. Сьогодні ж, незважаючи на подібність умов, у засобах масової інформації часто-густо спостерігається протилежний підхід. Відповідальність змінюється брутальним обливанням нечистотами. Це, зокрема, стосується й інтернету, який хоч і розвивається достатньо динамічно, але часто перетворюється на своєрідну зливну яму в технологіях політичної боротьби. Та все ж виконавцям таких технологій, заробляючи гроші, не варто й про совість забувати.
– А як би ви оцінили сучасну українську владу?
– Оцінювати владу все ж таки краще збоку, ніж зсередини. Але декілька тез про владу і моє сприйняття її скажу. Всі сьогодні звикли, що влада існує для того, щоб красти, рвати на себе, зловживати. Людей, які, працюючи у владі, намагаються дійсно прислужитися суспільству, робити щось корисне й конструктивне, вважають за диваків, за "лохів”, за людей непрагматичних. А первинне призначення влади, все-таки, бути суспільно корисною і конструктивною.
Друге. Напевно, найголовніша біда, яка сьогодні є тотально у всій владі, – це безвідповідальність. Люди не звикли відповідати за свої слова, дії та передвиборчі програми і, прийшовши до влади, їх виконувати. І третє. Влада катастрофічно потребує зміни. Сьогодні багато говориться про різні реформи, але реальних кроків немає. Адже не можна "здійснювати зміни”, нічого не змінюючи!
– Вам вдалося щось змінити з приходом до влади?
– Я і мої заступники по обласній раді принаймні намагаємося генерувати якісь зміни у ставленні до облради і системи місцевого самоврядування в тих умовах, які нині маємо. Програма розвитку місцевого самоврядування, конкурс проектів, залучення громад до вирішення їхніх же проблем, стимулювання ініціативи тощо. І саму структуру влади треба міняти. З моєї точки зору як керівника органу місцевого самоврядування, ніколи не буде ефективним місцеве самоврядування, якщо воно не буде мати свого логічного продовження – виконавчих органів.
– Сьогодні на розгляд обласної ради пропонується ряд проектів рішень, які в юридичному аспекті викликають певне нерозуміння. Наприклад, чи може обласна рада висловлювати недовіру прокурору області? Адже, згідно з законодавством, саме прокурор здійснює нагляд за законністю, зокрема, і дій органів місцевого самоврядування, а не навпаки. Словом, чи варто закон підмінювати емоціями?
– Про який "ряд проектів” йде мова й чи бачили ви проект рішення про "недовіру прокурору області”? І чи потрібно емоційними висловлюваннями окремих депутатів підмінювати позицію цілої обласної ради? Якщо хтось із депутатів дозволив собі в пориві емоцій щось висловити на адресу прокуратури, то це ще не слід трактувати, як офіційну позицію обласної ради. Офіційна позиція облради буде тоді, коли вона прийме рішення.
Чинне законодавство і про прокуратуру, і про місцеве самоврядування визначає, що прокурор лише подає до відома депутатів інформацію про стан законності і правопорядку в області. Депутати не можуть визнати роботу прокуратури задовільною чи незадовільною – закон цього не передбачає. Єдине, що в змозі депутатський корпус, так це взяти інформацію прокурора до відома. Але ніхто не забороняє депутатам звернутися до Генерального прокурора, щоби він дав оцінку роботі обласної прокуратури, якщо вони вважатимуть, що вона неякісна.
– Згідно з домовленостями на обласному рівні між „Батьківщиною”, „Фронтом змін” та „Свободою” про висунення спільних кандидатів у депутати ВР по мажоритарних округах, квота по Івано-Франківську відійшла вашій партії?
– Вже півтора року ми з цими політсилами працюємо у форматі більшості в обласній раді. Ми зуміли її створити і домогтися, щоб вона функціонувала, на мою думку, конструктивно, результативно. І весь цей час ми говорили про те, що в такому ж консолідованому дусі нам треба підійти до виборів у Верховну Раду. Щоб не боролися на одному окрузі два-три кандидати від наших політичних сил, а в той час набагато слабший кандидат від наших опонентів – Партії регіонів чи її відвертих і скритих союзників – тихенько „пронирне” собі до парламенту. Тому це цілком логічно, здорово і прагматично, коли ми намагаємося домовитися про погоджених кандидатів на округах. А щодо пріоритетного права "Свободи” висувати свою кандидатуру по Івано-Франківську, то це абсолютно логічно – адже „Свобода” має в обласному центрі найвищий рейтинг і рівень довіри його мешканців. І з цим наші союзники абсолютно погоджуються.
– Чи вже відомо, хто балотуватиметься на цьому окрузі від вашої партії: особисто ви, Р.Марцінків, Р.Онуфріїв, чи, може, як подейкують, сам О.Тягнибок?
– Вже декілька разів я чув від фінансистів таку думку, що гроші люблять тишу. Політика теж любить тишу... Політична технологія така, що ніхто своїх планів перед політичними опонентами не розкриває. Нинішній режим має набагато більше можливостей цих кандидатів нейтралізувати, аніж опозиція їх захистити. Очевидно, що „Свобода” висуватиме найрейтинговішого кандидата. А хто таким є – покажуть дослідження.
– За найсвіжішими дослідженнями соціологічної групи „Рейтинг”, найрейтинговішим кандидатом по Франківську не тільки від „Свободи”, а й взагалі серед ймовірних претендентів, є ви. А ви, насправді, прагнете стати народним депутатом?
– Якби все залежало тільки від мене, то я б хотів сьогодні мати можливість займатися чимось таким неконфліктним: сидіти й писати книжки, статті, дослідження, захищати докторську дисертацію... Але, очевидно, що мені цього просто не вдасться зробити. Тому я хотів би, не завиваючи в папірці, сказати єдине: відчуваю, що міг би сьогодні достатньо результативно виконувати функції депутата Верховної Ради України. Маю для цього вже достатньо і політичного, і управлінського владного досвіду. Маю для цього, на мою думку, високий рівень теоретичних знань. І про суспільство, і про владу, і про законотворення, і про систему влади, і юридичних тощо. Тому вважаю, що міг би бути не найгіршим депутатом Верховної Ради.
– Чи може, на вашу думку, скластися такий варіант, що якщо вас оберуть у Верховну Раду і посада голови облради залишиться вакантною, то відбудеться переформатування облрадівської більшості у зв’язку з боротьбою за цю посаду?
– Варіантів може бути багато. Але я до сьогоднішнього дня, навіть наступаючи на горло власній пісні (себто інтересів свободівської фракції), давав більше бонусів іншим партнерським фракціям, принципово поставивши перед собою завдання, що б не сталося, зберегти більшість, консолідацію і продемонструвати її потенціал. Я особисто буду робити це й надалі. Думаю, що нам всім стане розуму зберегти більшість у тому форматі, в якому вона є.
Так, зрозуміло, що якщо постане питання вакантного місця голови обласної ради, очевидно, знов будуть дискусії, очевидно, знов кожна політична сила буде вважати, що її кандидат найкращий. Але, якщо ми вже один раз зуміли знайти порозуміння, то я думаю, що й наступного разу зуміємо його досягнути. Принаймні, я на це сподіваюся і докладатиму зусиль, щоб так воно було.
– На презентації вашої книги „Український націоналізм: традиція і модерн” ви говорили, що націоналізм повинен бути інтелектуальним. Щоб вам як заступнику голови партії з ідеології хотілося б змінити в риториці чи діях ВО „Свобода”? Що пропонуєте керівництву партії?
– Якщо в 30-40-х роках націоналізм проходив етап визволення власного народу і головним завданням була підпільна збройна боротьба, то в умовах вже здобутої власної національної держави сьогоднішня боротьба має бути спрямована на її розбудову, носити інтелектуальний характер.
Будучи заступником голови партії з ідеології, я прагну осучаснити розуміння націоналізму. Найголовніше це те, що він має давати відповіді на актуальні проблеми, виклики сучасності. Чим була сильна ОУН? Чим були сильні Донцов, Бандера, Стецько, Ленкавський? Тим, що у свій час вони зуміли чітко означити існуючі проблеми і дали на них відповіді. Саме цим ми й можемо наслідувати їх – не лишень механічно висмикувати цитати з їхніх творів для пояснення сучасних українських проблем, а шукати для їх вирішення такого ж сучасного підходу. Я детально займаюся дослідженням українського націоналізму і можу доказати будь-де, що націоналізм – це не дідько з копитами і рогами, а конструктивна сила в розбудові власної держави.
В процесі внутрішніх партійних дискусій я вже пропонував застосувати таку річ, як, умовно кажучи, сотні національних меншин. На зразок того, як в УПА були національні сотні азербайджанців, узбеків, навіть росіян. А чому в процесі розбудови Української держави не використовувати потенціал представників національних меншин, якщо вони того щиро бажають?
– У середовищі оглядачів місцевої політики ходять чутки, що між обласною та міською організаціями „Свободи” існує певне непорозуміння? Так це чи ні? І якщо так, то в чому воно полягає?
– Якщо в нашій партії й існують певні проблемні питання, то їх обговорює партійне членство, не виносячи на загал. При цьому хотів би заперечити своєрідне тоталітарне сприйняття „Свободи”, як такого собі армійського підрозділу, який крокує чітко в ногу і беззастережно та механічно виконує команди. У нас всередині партії проходять достатньо запальні дискусії, для цього ми навіть організовуємо спеціальні тематичні конференції і семінари на світоглядні теми і теми соціально-економічних основ нашої політичної програми. Інша справа, що після цих дискусій ми назовні вже виходимо з консолідованою точкою зору і намагаємося продемонструвати суспільству, що хоч одна з існуючих політичних сил може бути дисциплінованою. У будь-якій партії були, є і будуть дискусії щодо стратегії, тактики, відношення до тих чи інших проблем. Очевидно, що і в нас вони є, але це не означає, що в партії є сварки і конфлікти, якими хтось хотів би смакувати.
Розмовляв Тарас ТКАЧУК


Переглядів: 435 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]