Неділя, 28.05.2017, 05:00
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Листопад » 15 » ПРАВО
12:29
ПРАВО
Господарський суд:
від комерційного  – до сьогодення




Наступної середи господарський суд відзначає 90-річчя з часу свого заснування. Історія арбітражно-судової системи починається з 21 листопада 1922 року, коли в Україні було прийнято Положення про порядок вирішення майнових спорів між державними установами та підприємствами. Згідно із цим документом, розгляд господарських спорів був покладений на арбітражні комісії, що створювалися при губернських економічних нарадах, а згодом – при виконавчих органах державної влади.
Арбітраж у сучасному розумінні, тобто засіб або спосіб примирення юри-
дичних осіб, коли між ними виникають суперечки, має багатовікову історію. Заснування комерційних судів в Одесі (1807 р.), Феодосії (1819 р.), Ізмаїлі (1824 р.) вважається початком створення арбітражних судів України.


Прийняття й опублікування Загального положення про застосування комерційних судів у Російській імперії (1832 р.) призвело до створення вже системи комерційних судів – попередників сучасних арбітражних судів.
Їх виникнення обумовлене прагненням до оперативного розгляду спорів, до усунення при цьому багатьох непотрібних канцелярських, бюрократичних формальностей, намагання упорядкувати діловодство. Статут судочинства в комерційних судах складався з 15 глав. Серед них: підсудність спорів, виклик та явка до суду, про відвід судді та членів суду, порядок слухання сторін, розгляд спору через посередників (тут офіційно передбачається можливість передачі спору на розгляд третейського суду), про загальні докази у справі, про відповідні письмові докази, про рішення комерційного суду та його виконання тощо.
Комерційні суди продовжували діяти до 1917 року, переживши війни, політичні та економічні перетворення, реформи, доки не були ліквідовані радянською владою.
Арбітражні суди на території Західної України з’явилися в 1939 році після приєднання цих земель до Радянської України. 4 грудня 1939 року була утворена Станіславська область з центром у місті Станіславі. До її складу входили місто Станіслав, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Снятинський, Станіславський та Тлумацький повіти.
А вже 16 грудня того ж року для розв’язання майнових спорів між установами, підприємствами та організаціями задля зміцнення договірної дисципліни і господарського розрахунку Рада Народних Комісарів УРСР ухвалила постанову про утворення обласних органів Державного арбітражу при Волинському, Дрогобицькому, Львівському, Тернопільському, Рівненському та Станіславському обласних виконкомах.
Архівні документи того часу свідчать, що першим головним державним арбітром у Станіславській області було призначено уродженця Краснодарського краю Сергія Шевченка.
Після звільнення Прикарпаття з-під німецької окупації в липні 1945 року державним арбітром при Станіславському облвиконкомі було призначено Григорія Глотова. У довоєнні роки Григорій Іванович працював заступником голови Держарбітражу Дрогобицької області. 1945 року в штаті апарату обласного державного арбітражу було шість посад. У другій половині 1945 р. на розгляд арбітражу було передано 76 позовних заяв, з яких у вересні-грудні розглянуто 47, решту повернули як неналежно оформлені. І це не дивно, оскільки досвіду щодо порядку розгляду господарських спорів у суб’єктів господарювання не було. 1946 року облдержарбітраж розглянув уже 564 справи, з яких 51 стосувалася переддоговірних спорів. Крім того, з ініціативи арбітражу було порушено і розглянуто ще 55 справ, у тому числі 29 — про укладення господарських договорів. Період 1945-1960 років характеризувався високою плинністю кадрів. Головною причиною такого стану була недостатня правова визначеність місця і ролі обласних державних арбітражів.
Коли створився арбітражний суд при тодішньому Станіславівському облвиконкомі, то він займав всього один кабінет і розташовувався у приміщенні того ж облвиконкому. Тоді було тільки двоє суддів, котрі називалися громадськими арбітрами. Ці люди не були на постійній роботі. Їх винаймали тільки для розгляду якоїсь справи. Постійно працював тільки головний арбітр. На відміну від сучасної системи судочинства, у ті часи було прийнято запрошувати юристів зі стажем роботи для вирішення певної справи.
Система судів господарської юрисдикції неодноразово піддавалася трансформаціям. Та й до цього часу ведуться серйозні дискусії щодо шляхів удосконалення господарського судочинства та підвищення його якості.
Арбітраж впродовж свого існування в нашому місті не мав постійного місця. Спочатку він розташовувався на вулиці Дністровській, звідти переїхав на Незалежності, де й пропрацював до 1996 року (тепер приміщення податкової служби), згодом суд прописався на вул. Грюнвальдській у Будинку правосуддя, і вже з 2004 року на постійному місці суд знаходиться по вулиці Шевченка.
Історично так склалося, що це приміщення належало єпархіальному управлінню УГКЦ.
Керівництво суду завдячує Івано-Франківській обласній раді та облдержадміністрації за сприяння у вирішенні питання із приміщенням для Господарського суду.
Не можна обійти увагою тих, хто стояв біля витоків господарського правосуддя в роки становлення вітчизняної системи арбітражу. Одними з найдосвідченіших професіоналів були: голова державного арбітражу Івано-Франківської області Василь Кобяков, який очолював державний арбітраж з 1960 року по 1984 рік, Заслужений юрист України Володимир Юрчак – головний арбітр Івано-Франківської області, голова господарського (арбітражного) суду з 1984 року по 2007 рік,  Цюх Ганна – заступник головного арбітра (заступник голови господарського суду) з 1990 року по 2007  рік, яка працює в суді майже 32 роки.  Завдяки їх зусиллям арбітраж (господарський суд) набув авторитету та успішно виконував покладені на нього завдання щодо зміцнення законності в господарській діяльності. Під їх керівництвом виховано кілька поколінь висококваліфікованих юристів – працівників арбітражної (господарської) системи.
Важливим етапом  розвитку Господарського суду Івано-Франківської області є не лише історичне минуле, але й сьогодення. За дев’ять місяців цього року в Господарському суді Івано-Франківської області розглянуто 2377 справ. Найбільшу категорію справ становлять справи майнового характеру. Справи розглядаються у строки та з урахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Господарському суді Івано-Франківської області створено чотири колегії, судді яких спеціалізуються на розгляді справ про банкрутство, спорів пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин, із захистом права на інтелектуальну власність, з реалізацією корпоративних прав, земельних відносин, спорів про право.
Керівництво суду дбає про формування кадрового потенціалу та матеріально-технічне забезпечення, створює належні умови для роботи суду та працівників апарату.
За кількісними та якісними показниками Господарський суд Івано-Франківської області займає не останнє місце серед господарських судів України. Запорукою успішної роботи суду є узагальнення та вивчення судової практики.
Сьогодні Господарський суд Івано-Франківської області укомплектований кадрами, здатними забезпечити високий професійний рівень розгляду найскладніших справ.
Саме від наполегливої та самовідданої праці великою мірою залежить збереження в суспільстві стабільності. Почесна й нелегка місія служіння правосуддю вимагає від суддів та працівників судових органів високого рівня знань, досвіду та виняткових особистих якостей – честі, гідності, відданості справі та наполегливості. Авторитет судової гілки влади великою мірою залежить від того, як чітко функціонує кожна її ланка, як сумлінно виконує свої обов'язки кожний її працівник.
Вирішенню поставлених перед судом завдань значним чином сприяє запроваджена організаційна структура суду, до якої входять 4 відділи: відділ статистики, інформаційно-аналітичного забезпечення, відділ фінансового та кадрового забезпечення, відділ документального забезпечення, відділ господарського забезпечення, а також канцелярія, бібліотека.
Значну роль у створенні організаційних та інших умов для забезпечення нормальної роботи суду та суддів відіграє орган суддівського самоврядування – збори суддів Господарського суду Івано-Франківської області.
На зборах суддів обговорюються та вирішуються питання внутрішньої діяльності суду, визначення потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного, організаційного забезпечення суду та організації роботи суддів щодо дотримання законодавства, забезпечення прав громадян, зміцнення виконавчої дисципліни, дотримання норм кодексу професійної етики судді.
У серпні в приміщенні суду проводився моніторинг стану незалежності суддів. Результати проведеного опитування засвідчили про те, що рівень довіри громадян до Господарського суду Івано-Франківської області є стабільно високим. Учасники опитування відзначили коректне та ввічливе ставлення суддів та працівників апарату суду, неупередженість під час вирішення спорів, зручність умов перебування в суді, ефективність організації роботи суду.
Збільшення кількості справ, які надходять до Господарського суду, свідчить про зростання довіри до нього з боку суспільства, а також про підвищення професіоналізму представників суб’єктів господарювання. Приємно усвідомлювати, що громадяни, шукаючи законних шляхів вирішення своїх проблем та суперечок, звертаються до господарських судів, аби неупереджено та відповідно до чинного законодавства розв’язати будь-яку конфліктну ситуацію, що склалася в їх господарській діяльності.
 Володимир БОДАК
Переглядів: 538 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]