ПОЛІТИКА - 12 Червня 2014 - Західний курєр
Неділя, 04.12.2016, 16:09
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Червень » 12 » ПОЛІТИКА
10:50
ПОЛІТИКА

Хто перший в опозицію?


Інавгурація нового Президента України породжує закономірне запитання: хто із політичних гравців займе опозиційну до нової влади нішу? Станом на сьогодні на політичних фронтах царює затишшя. З-поміж впливових політсил більшість   (в тому числі і ключові опоненти нового Глави) висловили підтримку Петрові Порошенку та його публічному політичному курсу. Поза тим, хисткі позиції політичних лідерів при нинішній розстановці сил в державі – варто лиш клацнути потрібному тригеру – здатні змінитися на цілком протилежні…
«ЗК» звернувся до представників місцевого політикуму, представників різних політичних сил та розпитав, хто з політичних конкурентів, на їхню думку, лаштується у президентську опозицію, коли, найвірогідніше, вона дасть про себе знати, та чи взагалі  потребує Україна противаги новій владі?


Юрій Романюк, голова фракції ВО «Батьківщина» в Івано-Франківській облраді:
– Думаю, однозначно, комуняки! Якщо не ліквідують їхню партію. Також, думаю, в опозицію увійдуть ультрарадикальні праві політичні партії, які будуть вимагати більш рішучого і агресивного відношення Президента до Сходу, до Криму, до російської мови. І «Свобода», і «Правий сектор», які теоретично можуть подолати тривідсотковий бар’єр і зайти на позачергових виборах у Верховну Раду, навряд чи змиряться з підвищенням статусу російської мови, яку Порошенко обіцяє. Думаю, це і будуть підстави для найпершої хвилі невдоволення, і, відповідно, формування опозиції як такої. Тобто, перша опозиція, найвірогідніше, з’явиться восени, відразу після завершення позачергових виборів до Верховної Ради. Що буде далі – важко прогнозувати. Чи буде допускати Порошенко, наприклад, якісь суттєві політичні помилки, які можуть призвести до створення до нього опозиції. Наріжними будуть три питання: питання розподілу посад, питання мови і питання Криму. Тобто, це буде не ідеологічна опозиційність, а кон’юктурна. Разом з тим, я впевнений, що жодна із діючих сьогодні політичних сил не захоче штучно переходити у статус опозиції.
Загалом, опозиційність, як форма демократичного устрою суспільства, потрібна завжди, навіть і в такі тривожні і трагічні моменти, які зараз переживає Україна. Тому, що опозиція не буде дозволяти красти – а злодії і мародери на час війни нікуди не зникають. Але це має бути, що важливо, конструктивна опозиція. О, якщо ми говоримо, приміром, про опозицію до української державності, українофобів, таких як Колесніченко, Царьов, то я їх не можу назвати опозицією. Це вже інше – це вороги Української держави.       

Руслан Марцінків, народний депутат України, ВО «Свобода»:
– Офіційно, поки що у нас присутня тільки антиукраїнська опозиція – це Партія регіонів і комуністи, які не входять в коаліцію. А щоб сказати, хто ще може претендувати на роль опозиції, думаю, треба почекати, як мінімум, сто днів. За цей час картина вималюється – які будуть кроки Президента, чи будуть виконані обіцянки.
Будь-яка влада, яка отримує великі повноваження, повинна контролюватися. Головне в цьому питанні – конструктив. В ідеальному варіанті це має бути опозиція, яка займалася б контролем за витрачанням коштів бюджету, за тим, щоб влада боролася з корупцією, а не навпаки, щоб не нехтувала національними питаннями. Але влада повинна відчувати контроль, це однозначно.
Чи буде в опозиції «Свобода»? На цю тему в нас сьогодні відбувається внутрішня дискусія. Ми аналізуємо свої помилки, прорахунки і вирішуємо, як діяти далі. Однозначно, на даний момент ми залишаємося членами коаліції, наші представники є у міністерствах. Тому ми не можемо назвати себе опозицією. Ми готові працювати з тим Президентом, якого обрала країна. Єдине, що залишаємо за собою, це відстоювання питання конкретно української мови, української культури, української церкви. Другий акцент: ми не хочемо, щоб наша держава перетворилася в олігархічну республіку. По двох цих напрямках з нашого боку може бути конструктивна критика.


Юрій Соловей,  депутат міської ради,  екс-голова осередку партії «УДАР» в м. Івано-Франківську:
– Сьогодні виглядає так, що, швидше за все, опозицією стане партія «Батьківщина». Але в майбутньому парламенті. В цій Верховній Раді, коли існують єдині виклики, такі як війна, такі як приведення країни до порядку, звичайно, що тут про опозицію як таку не варто вести мову. Але в новому парламенті, прогнозую, що головними опонуючими політичними силами будуть партії «Солідарність» і «Батьківщина».
Опозиція в будь-якому суспільстві необхідна, тому що це противага, яка забезпечує баланс у владі. Сьогодні є війна, яка об’єднує всіх, але війна рано чи пізно закінчиться, почнеться розбудова країни, і тут, звичайно, ніхто не застрахований від помилок. А опозиція якраз і є для того, щоб помилки чи відверті речі, які буде робити влада проти людей, оприлюднювати і давати їм належну оцінку.  

Анатолій Матвієнко, керівник виборчої кампанії штабу Петра Порошенка на Прикарпатті:
– Оскільки політична ідеологія Президента є правоцентристською, то, якщо ми говоримо про класичну опозицію, це можуть бути ліві партії, які хотітимуть збільшення податків і перерозподілу. Також це можуть бути крайні праві. Але, разом з тим, звичайно, сьогодні в опозиції до нової влади – антидержавницькі сили, яких сьогодні, на превеликий жаль, дуже багато. Оскільки Порошенко декларує європейський вибір, то це можуть бути люди, які хочуть азійської присутності в Україні, тобто антиукраїнські сили. Причому, ви питаєте, коли опозиція з’явиться, то антидержавницька – вона є уже сьогодні.  Вона поки що не є публічно активною, але вона саботує все, що можна саботувати.
Опозиція нам потрібна, бо на те щука в річці, щоб карась не дрімав. Але опозиція класична. Погляди, що тримають в рамках центру, але зі зсувом вліво і вправо – чому ні? Це класична філософія європейського політикуму. Одні мають впирати на менші податки і більший розвиток бізнесу. Інші – на більші податки і більший перерозподіл. Але головна умова одна – опозиційні сили повинні бути державницькі.

Василь Абрамів, лідер «Правого сектора» на Прикарпатті:
– Зараз, думаю, всі політичні сили переглядають свою позицію і своє майбутнє. Аналізують, у якому статусі вони пройдуть до парламенту – як опозиція чи як чинна влада? Думаю, питання опозиційності тих чи інших політсил буде базуватися якраз на цьому питанні. На даному етапі деякі сили свою позицію будуть замовчувати. Але візьмемо, приміром, «Свободу» – вона завжди працює як опозиційна сила (на всеукраїнському рівні), тому що вона не має такої потуги, щоб стати владою. «Батьківщина» має більше політичної ваги у владі, але, знову ж таки, тут все залежить від того, як Порошенко почне формувати нову команду: чи відбиратиме всі «бютівські» посади і ставитиме там своїх людей, чи піде з ними на компроміс.
З приводу потрібності опозиції. Так, думаю, якась противага владі потрібна завжди. І з цього приводу додам: якщо «Правий сектор» на позачергових виборах пройде у парламент, ми, швидше за все, займемо саме таку позицію.
Опитувала Оксана ГЛУШКЕВИЧ

 

Переглядів: 279 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]